Чи може вчитель поставити учневі низьку оцінку за списану роботу (Оновлено 24.08.2026)

Якщо встановлено, що учень виконав завдання несамостійно, вчитель не повинен просто ставити за нього «1» або «2» як покарання. За чинним законодавством таке завдання вважається невиконаним і не підлягає оцінюванню.

Низька оцінка можлива в іншій ситуації — коли учень виконав завдання самостійно, але продемонстрував низький рівень результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання.

Такі правила випливають із Закону України «Про академічну доброчесність», який введений у дію 31 липня 2026 року. Для 2026/2027 навчального року їх також конкретизують нові документи МОН щодо оцінювання учнів.

Коротка відповідь

Якщо робота слабка, але виконана учнем самостійно, вчитель може поставити низький бал відповідно до критеріїв.

Якщо ж встановлено, що конкретне завдання було списане або іншим чином виконане несамостійно, воно вважається невиконаним і не оцінюється.

Отже, оцінка «1» чи «2» не повинна використовуватися як окреме покарання за факт списування.

Що закон вважає списуванням

Закон України «Про академічну доброчесність» використовує ширше поняття — несамостійне виконання завдання.

Це виконання навчального завдання із залученням недозволених джерел інформації, технічних засобів або недозволеної допомоги іншої особи.

Несамостійне виконання може відбуватися, зокрема, у формі списування або виконання завдання іншою людиною.

Тому йдеться не лише про класичну ситуацію, коли школяр переписує відповіді із зошита сусіда. Порушенням залежно від умов конкретного завдання може бути, наприклад, використання телефона, пошуковика, шпаргалки, чужої відповіді або допомоги іншої людини, якщо вчитель не дозволив їх використовувати.

Водночас сам факт використання телефона, інтернету, підручника чи штучного інтелекту не завжди означає порушення. Важливо, якими були умови виконання завдання і що саме дозволив учитель.

Що має відбутися зі списаним завданням

Стаття 31 Закону України «Про академічну доброчесність» встановлює чітке правило:

несамостійно виконане завдання вважається невиконаним та не підлягає оцінюванню.

Факт порушення академічної доброчесності має бути зафіксований у документі про результати оцінювання способом, який визначив заклад освіти.

Закон не встановлює єдиного для всіх шкіл позначення, яке потрібно поставити в журналі замість бала. Спосіб такої фіксації має бути визначений правилами та процедурами конкретного закладу освіти.

Чи може вчитель поставити 1 або 2 за списування

Саме як санкцію за списування — ні.

Закон окремо визначає, що оцінюванню підлягають персональні результати діяльності особи, досягнуті нею особисто.

Крім того, заборонено оцінювати поведінку людини та інші ознаки, які не є об’єктом оцінювання відповідно до заздалегідь визначених вимог.

Тому схема «побачив списування — поставив одиницю, щоб покарати» не відповідає нинішньому правовому регулюванню.

Інша справа, якщо учень виконав завдання самостійно, але неправильно. У такій ситуації низький бал може бути цілком законним, якщо він відповідає встановленим критеріям.

А якщо учень списав лише частину контрольної

Тут важливо не плутати поняття «навчальна робота» і «завдання».

Закон прямо встановлює наслідок саме для несамостійно виконаного завдання: воно не оцінюється.

Якщо контрольна робота складається з кількох окремих завдань і порушення стосується лише одного з них, порядок визначення результату всієї роботи має відповідати критеріям, правилам і процедурам оцінювання, затвердженим у школі.

Тому не варто використовувати універсальне правило на кшталт «якщо списано половину роботи — оцінюється друга половина». Закон такого автоматичного правила не встановлює.

Які правила діятимуть у школах у 2026/2027 навчальному році

У 2026 році МОН затвердило нову Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів наказом №722 від 4 травня 2026 року.

У 2026/2027 навчальному році ця система застосовується у 1–9 класах.

Документ визначає, що об’єктами оцінювання є саме результати навчання учнів. Оцінювання має бути справедливим, неупередженим, об’єктивним, незалежним, недискримінаційним і доброчесним.

Учень також повинен мати можливість отримати пояснення оцінки та оскаржити результат у разі незгоди.

Для 5–9 класів МОН додатково затвердило наказом №1427 від 14 серпня 2026 року нові рекомендації, які запроваджуються з 1 вересня 2026 року.

У них МОН прямо зазначає, що оцінюванню підлягають персональні результати, досягнуті учнем особисто, а несамостійно виконане завдання вважається невиконаним і не оцінюється.

Учителю також рекомендовано перед початком виконання завдання повідомити учням, які джерела інформації, види допомоги, цифрові інструменти та засоби штучного інтелекту можна використовувати.

Правило Закону «Про академічну доброчесність» щодо несамостійно виконаних завдань поширюється не лише на 5–9 класи: закон встановлює загальні правила академічної доброчесності для здобувачів освіти.

Хто вирішує, що учень справді списував

Самої підозри недостатньо для того, щоб автоматично вважати учня порушником академічної доброчесності.

Закон встановлює презумпцію академічної доброчесності: особа вважається такою, що допустила порушення, лише після встановлення цього факту відповідно до передбаченої процедури.

Встановлювати факт порушення має уповноважений орган або уповноважена особа. Хто саме виконує ці функції у конкретній школі, має бути визначено її внутрішніми актами.

Вчитель при цьому зобов’язаний реагувати на виявлені прояви порушення академічної доброчесності та припиняти їх. Він також може бути визначений школою уповноваженою особою для застосування певних заходів реагування.

Що буде, якщо учень не погоджується зі звинуваченням у списуванні

Закон розрізняє дві ситуації.

Якщо учень визнає факт порушення, уповноважена особа або орган може визначити відповідну санкцію без проведення повної процедури розгляду повідомлення про порушення.

Якщо учень не визнає порушення або не погоджується із санкцією, питання має розглядатися за процедурою, встановленою статтею 37 Закону України «Про академічну доброчесність».

Особа, щодо якої розглядається повідомлення, має право ознайомлюватися з матеріалами, бути присутньою під час розгляду, надавати пояснення, заперечення та зауваження.

Тому, наприклад, однакові відповіді двох учнів можуть бути підставою для перевірки обставин, але сам факт порушення все одно має бути встановлений відповідно до процедури.

Які наслідки можливі за списування

Закон передбачає для здобувачів освіти виховні заходи реагування. Серед них:

  • тематичне заняття, урок, курс або тренінг з академічної доброчесності;
  • усне попередження;
  • письмове попередження;
  • повторне виконання завдання.

Окремо закон передбачає заходи в межах академічної відповідальності, зокрема повторне проходження оцінювання або відповідного освітнього компонента.

До академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на момент порушення досягла 14 років.

Таким чином, для молодших учнів можуть застосовуватися передусім виховні заходи, тоді як формальна академічна відповідальність законом обмежена віком.

Чи зобов’язаний учитель дозволити переписати роботу

Закон називає повторне виконання завдання одним із можливих виховних заходів реагування.

Але це не означає автоматичного права учня переписати кожну списану контрольну у будь-який зручний час.

Конкретний порядок застосування такого заходу має визначатися законодавством і внутрішніми актами школи.

Тому варто перевірити положення закладу про оцінювання та академічну доброчесність.

Що робити батькам, якщо дитині поставили низький бал саме «за списування»

Насамперед варто з’ясувати, за що саме виставлено оцінку.

Якщо вчитель оцінював самостійно продемонстрований результат і пояснює бал за встановленими критеріями, низька оцінка може бути правомірною.

Якщо ж педагог підтверджує, що поставив «1», «2» або інший низький бал саме як санкцію за списування, варто попросити пояснити, якою нормою закону або внутрішнього документа школи передбачений такий спосіб реагування.

Також доцільно ознайомитися з:

  • критеріями і правилами оцінювання у школі;
  • внутрішніми актами щодо академічної доброчесності;
  • порядком фіксації несамостійно виконаних завдань;
  • порядком встановлення факту порушення;
  • процедурою оскарження відповідного рішення.

Якщо учень заперечує факт списування, батьки можуть звернути увагу адміністрації школи на необхідність дотримання процедури, передбаченої Законом України «Про академічну доброчесність».

Рішення щодо встановленого порушення та застосованих заходів можна оскаржувати у порядку, встановленому законодавством і внутрішніми актами закладу.

За потреби щодо можливого порушення освітніх прав можна також звертатися до засновника закладу, Державної служби якості освіти або Служби освітнього омбудсмена. Таке звернення саме по собі не означає автоматичного скасування оцінки — відповідний орган діє в межах своїх повноважень.

Чи може школа встановити власні правила щодо списування

Так, але лише в межах закону.

Кожен заклад освіти повинен мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності. Внутрішні документи мають визначати, зокрема, процедуру реагування на можливі порушення, повноваження відповідних осіб або органів та порядок оскарження рішень.

Такі внутрішні акти школа зобов’язана оприлюднювати на своєму вебсайті, а якщо власного сайту немає — на сайті засновника.

Внутрішні правила не можуть суперечити Закону України «Про академічну доброчесність».

Висновок

Вчитель не повинен ставити низьку оцінку просто як покарання за списування.

Якщо встановлено, що завдання виконано несамостійно, за чинним із 31 липня 2026 року законодавством воно вважається невиконаним і не підлягає оцінюванню. Факт порушення фіксують у спосіб, визначений школою.

Низький бал правомірний тоді, коли він показує низький рівень результатів навчання, які учень продемонстрував самостійно, а не коли використовується як дисциплінарне покарання.

Водночас факт списування також не повинен встановлюватися довільно. Якщо учень заперечує порушення, він має передбачені законом процедурні права та можливість оскарження рішення.

Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Конкретний порядок фіксації порушення академічної доброчесності, застосування заходів реагування та оскарження рішення визначається законодавством і внутрішніми актами закладу освіти. Інформація актуальна станом на 24 серпня 2026 року з урахуванням правил, що застосовуватимуться у 2026/2027 навчальному році.

Джерела

  1. Закон України «Про академічну доброчесність» №4742-IX
  2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» — чинна редакція
  3. Наказ МОН №722 від 04.05.2026 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів»
  4. Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів»
  5. Служба освітнього омбудсмена: що передбачає Закон «Про академічну доброчесність»