В Україні немає загальнодержавної вимоги, яка зобов’язувала б учнів носити шкільну форму. Державна або комунальна школа не може зробити однаковий одяг певного фасону чи кольору обов’язковою умовою відвідування уроків.
Школа може рекомендувати охайний, зручний і відповідний до погоди одяг, а також обговорювати з учнями та батьками загальні правила зовнішнього вигляду. Проте такі рекомендації не повинні перетворюватися на примус, покарання або недопуск дитини до навчання.
Чи обов’язкова шкільна форма в Україні
Ні, шкільна форма в Україні не є обов’язковою.
У 1996 році в Україні дійсно діяв указ президента, який передбачав запровадження шкільної форми для учнів. Однак цей документ утратив чинність 23 червня 2019 року.
Наразі жоден чинний нормативно-правовий акт не встановлює обов’язкового носіння однакової шкільної форми.
Служба освітнього омбудсмена також наголошує: вимоги щодо конкретного фасону, кольору або інших елементів шкільного одягу не можуть бути обов’язковими. Вибір одягу для школи належить дитині та її батькам, а основними орієнтирами мають бути охайність, зручність і відповідність сезону.
Чи може школа прописати форму у статуті
Іноді адміністрація пояснює обов’язковість форми тим, що відповідна вимога зазначена у статуті школи, правилах внутрішнього розпорядку або окремому положенні про зовнішній вигляд учнів.
Однак сама наявність такого пункту не робить вимогу законною.
Закон України «Про повну загальну середню освіту» дозволяє школам ухвалювати власні статути та правила внутрішнього розпорядку. Водночас положення статуту не повинні суперечити законодавству.
Учні справді мають дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, але школа не може використовувати внутрішні документи для запровадження обмежень, яких немає у законодавстві.
Освітній омбудсмен прямо зазначає, що статут школи або положення про шкільну форму не має вищої юридичної сили, ніж закон. Тому положення про обов’язкову форму не може бути підставою для покарання учня.
Чи може школа вимагати «білий верх і темний низ»
Школа може запропонувати учням діловий стиль, стримані кольори, білий верх і темний низ або інші варіанти одягу. Але це має залишатися рекомендацією.
Незаконним примусом така рекомендація стає тоді, коли:
- дитині роблять догани через колір сорочки, штанів або спідниці;
- батьків змушують придбати певний комплект одягу;
- учня публічно сварять або принижують;
- дитині погрожують недопуском до уроків;
- учня відправляють додому переодягатися;
- від батьків вимагають купувати одяг із логотипом школи;
- форму дозволяють придбати лише у конкретному магазині або ательє.
За позицією освітнього омбудсмена, школа може виробити рекомендації щодо одягу спільно з учнями та батьками. Важливо, щоб у цьому процесі враховували думку дітей, а за невиконання рекомендацій не застосовували жодних санкцій.
Чи можуть батьки проголосувати за обов’язкову форму
Навіть якщо більшість батьків підтримує однакову форму, таке рішення не може автоматично стати обов’язковим для всіх родин.
Закон визначає, що рішення органів батьківського самоврядування виконуються батьками виключно на добровільних засадах.
Тому батьківський комітет або загальні збори можуть запропонувати певний стиль одягу, але не можуть:
- зобов’язати всі родини придбати форму;
- визначити обов’язковий магазин або виробника;
- збирати гроші на форму без згоди батьків;
- вимагати покарання дітей, які приходять в іншому одязі.
Рішення більшості не повинно порушувати права тих батьків та учнів, які з ним не погодилися.
Чи можуть дитину не пустити на уроки без форми
Ні. Відсутність шкільної форми не є законною підставою для недопуску учня до занять.
Відсторонення дитини від уроків через колір, фасон або відсутність певного елемента одягу порушує її право на освіту. За роз’ясненням освітнього омбудсмена, відповідальність за безпеку дитини, яку незаконно відсторонили від навчання, нестиме працівник, який ухвалив таке рішення.
Так само неприпустимо:
- залишати учня в коридорі;
- не дозволяти заходити до класу;
- відправляти дитину додому без погодження з батьками;
- знижувати оцінки через зовнішній вигляд;
- публічно порівнювати дитину з «правильно одягненими» учнями;
- фотографувати дитину для звіту про порушення дрес-коду;
- вимагати від учня зняти светр, куртку чи інший необхідний через температуру одяг.
Закон «Про освіту» гарантує здобувачам освіти повагу до людської гідності та захист від приниження честі, психологічного насильства й дискримінації під час освітнього процесу.
Чим дрес-код відрізняється від шкільної форми
Шкільна форма — це однаковий або чітко визначений комплект одягу: конкретний фасон, колір, емблема, піджак, сорочка, спідниця чи штани.
Дрес-код — це загальні рекомендації щодо доречності, охайності та безпеки одягу.
Розумні правила можуть передбачати, що одяг:
- чистий та охайний;
- не обмежує рухів;
- відповідає температурі й погоді;
- не створює загрози під час занять;
- не містить закликів до насильства, дискримінаційних образ або забороненої символіки.
Такі правила мають бути зрозумілими, однаковими для всіх і не містити гендерної дискримінації. Наприклад, школа не повинна вимагати, щоб дівчата обов’язково носили спідниці, або забороняти їм приходити у штанах.
Головна відмінність полягає у наслідках: рекомендації щодо одягу не можуть бути підставою для недопуску до навчання, психологічного тиску або покарання.
Чи може школа змусити купити одяг із логотипом
Школа може запропонувати футболки, жилети, краватки або інші речі зі своєю символікою для свят, конкурсів чи окремих заходів. Проте їх придбання має бути добровільним.
Адміністрація не повинна:
- робити одяг із логотипом умовою відвідування школи;
- вимагати купувати його у конкретного продавця;
- рекламувати «обов’язкового» виробника;
- обмежувати доступ до уроків для дітей, які не мають такого одягу.
Освітній омбудсмен звертав увагу, що просування школою конкретного магазину чи ательє може викликати питання щодо комерційної зацікавленості або конфлікту інтересів.
Що робити батькам, якщо школа вимагає форму
Насамперед варто з’ясувати, чи йдеться про рекомендацію, чи про обов’язкову вимогу із санкціями.
1. Попросити надати правило письмово
Батьки можуть звернутися до класного керівника або адміністрації та попросити:
- назвати нормативний акт, який робить форму обов’язковою;
- показати відповідний пункт статуту або правил школи;
- пояснити, які наслідки передбачено за його невиконання;
- надати копію документа або посилання на нього на сайті школи.
Усні фрази на кшталт «у нас так заведено» або «так вирішили батьки» не є законною підставою для примусу.
2. Подати заяву директору
Якщо на дитину тиснуть, до директора доцільно подати письмову заяву. У ній потрібно описати ситуацію, зазначити дати, прізвища працівників і попросити припинити незаконні вимоги.
Орієнтовне формулювання:
Прошу надати правове обґрунтування вимоги щодо обов’язкового носіння учнями шкільної форми та припинити застосування до моєї дитини будь-яких обмежень або заходів впливу через її відсутність. Нагадую, що Указ Президента України №417/96 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» втратив чинність 23 червня 2019 року.
Заяву краще подати так, щоб залишилося підтвердження її отримання: через канцелярію, офіційну електронну адресу або рекомендованим листом.
3. Звернутися до засновника школи
Для комунальної школи засновником зазвичай є місцева рада. Звернення можна подати до управління або департаменту освіти громади.
До звернення варто додати:
- копію заяви директору;
- відповідь адміністрації, якщо вона надійшла;
- фотографії або скриншоти правил;
- повідомлення вчителів чи адміністрації;
- опис випадків недопуску або приниження дитини.
4. Подати скаргу освітньому омбудсмену
Учні, батьки та законні представники можуть звернутися до освітнього омбудсмена зі скаргою щодо порушення прав у сфері освіти. Скаргу можна подати письмово або в електронній формі. За загальним правилом це потрібно зробити протягом року після виявлення порушення.
Також можна звернутися до відповідного територіального органу Державної служби якості освіти.
5. Зафіксувати можливий булінг
Одноразове некоректне зауваження не завжди є булінгом. Але систематичні приниження, публічне висміювання, погрози, психологічний тиск або ізоляція дитини через одяг можуть мати ознаки булінгу.
У такому разі батькам рекомендують подавати керівнику закладу письмову заяву з конкретним описом подій, дат, свідків і доказів.
А як щодо приватних шкіл
Приватні школи також повинні дотримуватися законодавства про освіту, поважати гідність учнів і забезпечувати їхній захист від дискримінації та психологічного насильства.
Водночас перед вступом до приватного закладу батькам варто уважно перевірити договір, статут і правила внутрішнього розпорядку. Вимоги до одягу можуть бути частиною правил, з якими батьків ознайомлюють заздалегідь.
Проте навіть посилання на договір не виправдовує приниження дитини, небезпечне відправлення її додому, дискримінаційні вимоги або психологічне насильство. У разі спору умови конкретного договору можуть потребувати окремої юридичної оцінки.
Поширені запитання
Чи обов’язкова шкільна форма у 2026 році?
Ні. Станом на 2026 рік законодавство України не встановлює обов’язкової шкільної форми.
Чи може школа вимагати білу сорочку та чорні штани?
Школа може це рекомендувати, але не повинна карати дитину або не допускати її до уроків через інший колір чи фасон одягу.
Чи може вчитель відправити учня додому переодягатися?
Ні. Відсутність форми не є підставою для відсторонення від навчання. Крім того, самостійне відправлення неповнолітньої дитини зі школи створює ризики для її безпеки.
Чи може батьківський комітет запровадити обов’язкову форму?
Ні. Рішення батьківського самоврядування виконуються батьками добровільно і не можуть обмежувати права інших родин.
Чи можна носити до школи джинси та худі?
Закон не забороняє джинси, худі або інший повсякденний одяг. Він має бути зручним, охайним, безпечним і відповідати погоді та характеру занять.
Висновок
Шкільна форма в Україні не є обов’язковою. Школа може обговорювати з учнями та батьками рекомендації щодо охайного й доречного одягу, але не може встановлювати конкретний фасон або колір під загрозою покарання.
Відсутність форми не дає права не пустити дитину на уроки, відправити її додому, принижувати або застосовувати психологічний тиск. Внутрішні правила, рішення педагогічної ради чи голосування батьків не можуть суперечити законодавству та порушувати право дитини на освіту і повагу до її гідності.
Джерела
Основні нормативно-правові документи
- Закон України «Про освіту» — визначає права учнів, зокрема право на повагу до людської гідності та захист від дискримінації, приниження, фізичного і психологічного насильства.
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» — регулює роботу школи, повноваження її керівника, учнівське та батьківське самоврядування. У статті 30 зазначено, що рішення органів батьківського самоврядування виконуються батьками виключно на добровільних засадах і не повинні порушувати права учасників освітнього процесу.
- Указ Президента України №417/96 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» — документ, яким у 1996 році передбачалося запровадження шкільної форми. Указ утратив чинність 23 червня 2019 року.
- Указ Президента України №418/2019 про скасування низки указів — документ, на підставі якого указ про шкільну форму втратив чинність.
- Конституція України — стаття 53 гарантує кожному право на освіту та встановлює, що повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Офіційні роз’яснення
- Примус до носіння обов’язкової шкільної форми порушує права учнів — Служба освітнього омбудсмена — основне офіційне роз’яснення щодо вимог до шкільного одягу, форми, дрес-коду та недопуску учнів до занять.
- Чому в багатьох країнах немає обов’язкової шкільної форми і яким має бути дрес-код — Служба освітнього омбудсмена — матеріал про відмінність між обов’язковою формою та загальними рекомендаціями щодо одягу.
- Шкільна форма: «за» і «проти» — думки учнів, батьків і педагогів — додатковий матеріал Служби освітнього омбудсмена про ставлення учасників освітнього процесу до форми та дрес-коду.
- Права учнів — довідник Служби освітнього омбудсмена — стислий перелік прав здобувачів освіти, зокрема права на захист від приниження, дискримінації та насильства.
Куди звертатися у разі порушення прав
- Подання звернення до освітнього омбудсмена — правила та електронна форма для подання скарги щодо порушення прав у сфері освіти.
- Звернення громадян до Державної служби якості освіти України — контакти та порядок подання письмових і електронних звернень.
- Територіальні органи Державної служби якості освіти — перелік регіональних управлінь, до яких можуть звернутися батьки.
- Закон України «Про звернення громадян» — встановлює вимоги до заяв і скарг та порядок їх розгляду.
Якщо тиск через одяг має ознаки булінгу
- Порядок реагування на випадки булінгу в закладах освіти — офіційний порядок подання та розгляду повідомлень про булінг.
- Як писати заяву про булінг — Служба освітнього омбудсмена — практичне пояснення щодо змісту та оформлення письмової заяви.
