Після переведення до іншого університету або поновлення після відрахування студенту не обов’язково починати навчання «з нуля». Заклад вищої освіти має оцінити вже здобуті результати навчання та визначити, які дисципліни й кредити можна зарахувати, а які компоненти нової освітньої програми ще потрібно виконати.
Саме такі незараховані компоненти у практиці університетів зазвичай називають академічною різницею.
За чинним Положенням МОН академічну різницю можна виконати до поновлення або переведення чи протягом установленого після них строку. Але є важливе обмеження: на визначену Положенням дату незарахованими можуть залишатися не більш як 20 кредитів ЄКТС. На їх виконання після поновлення або переведення може бути відведено до шести місяців.
Академічна різниця у 2026 році: коротко
| Питання | Що потрібно знати |
|---|---|
| Що таке академічна різниця | Освітні компоненти попередніх періодів навчання, які університет не зарахував після порівняння результатів навчання з новою програмою |
| Хто її визначає | Заклад вищої освіти за власною процедурою визнання результатів попереднього навчання |
| На підставі чого | Насамперед академічної довідки та інформації про попередні результати навчання |
| Максимальний обсяг | Не більше 20 кредитів ЄКТС на день поновлення або, при переведенні, на день допуску до занять |
| Коли потрібно виконати | До поновлення/переведення або не пізніше ніж протягом шести місяців після нього |
| Чи всі дисципліни з іншою назвою треба складати заново | Ні. Важливими є результати навчання, а не лише назва дисципліни |
| Чи може частина вивченого піти у вибіркові дисципліни | Так. Компоненти, які не можна зарахувати як обов’язкові, можуть бути зараховані як вибіркові за заявою студента |
| Де шукати точний порядок | У положенні про організацію освітнього процесу конкретного університету |
Що таке академічна різниця
У самому Положенні, затвердженому наказом МОН №134, у ключових нормах використовується формулювання «незараховані освітні компоненти». Університети у своїх документах та роз’ясненнях часто називають їх академічною різницею.
Наприклад, КПІ ім. Ігоря Сікорського у роз’ясненні щодо поновлення у 2026 році прямо пояснює академічну різницю як незараховані освітні компоненти попередніх періодів навчання. Там же зазначено, що її визначають після аналізу результатів попереднього навчання, зокрема академічної довідки, та проведення процедури визнання результатів.
Академічна різниця може виникнути, наприклад, якщо студент:
переводиться на іншу освітню програму;
переходить до іншого університету, де навчальний план відрізняється;
поновлюється через кілька років після відрахування, а освітня програма за цей час змінилася;
вивчав схожі дисципліни, але їхні результати навчання не повністю відповідають програмі, на яку відбувається поновлення або переведення.
Докладно самі процедури розібрані окремо — у матеріалах про переведення з одного університету до іншого та про те, як поновитися в університеті після відрахування.
Що саме можуть змусити доздати
Університет не складає академічну різницю просто за принципом «назви дисциплін не збігаються — складайте все заново».
Положення №134 передбачає визнання обов’язкових освітніх компонентів або їх частин, якщо під час попереднього навчання студент уже здобув результати навчання, передбачені новою освітньою програмою, або аналогічні їм.
Тому до академічної різниці можуть потрапити обов’язкові компоненти нової програми, яких студент раніше взагалі не вивчав, а також ті компоненти чи їх частини, щодо яких університет не зміг визнати відповідні результати попереднього навчання.
Це можуть бути не тільки звичайні навчальні дисципліни. Освітня програма може передбачати також практичну підготовку, курсові роботи чи проєкти та інші обов’язкові компоненти. Конкретний перелік залежить від програми.
Якщо назви предметів відрізняються — чи треба складати дисципліну заново
Не обов’язково.
Чинне Положення орієнтується насамперед на результати навчання. Якщо студент уже здобув передбачені новою програмою або аналогічні результати, освітній компонент чи його частина може бути зарахований у порядку, встановленому університетом.
Наприклад, в одному університеті дисципліна могла називатися «Основи економічної теорії», а в іншому — «Економічна теорія». Сама різниця у назві ще не означає, що студент повинен проходити весь курс повторно.
Працює й зворотний принцип: однакова назва дисципліни сама по собі не гарантує автоматичного перезарахування, якщо суттєво відрізняються результати навчання або зміст компонента.
Тому університет має оцінювати не тільки назву предмета та кількість кредитів, а результати попереднього навчання відповідно до своєї процедури.
Чи є правило про 70% або 75% збігу дисциплін
Єдиного загальнодержавного правила, за яким дисципліну обов’язково зараховують, наприклад, при збігу програми на 70% чи 75%, наказ МОН №134 не встановлює.
Такі показники можуть зустрічатися у локальних документах окремих університетів, але їх не варто переносити на всі ЗВО України.
Загальний принцип Положення №134 інший: заклад визначає порядок визнання результатів попереднього навчання у своєму положенні про організацію освітнього процесу, а для зарахування обов’язкового компонента студент повинен мати передбачені програмою або аналогічні результати навчання.
Як університет визначає академічну різницю
Одним із ключових документів є академічна довідка. Положення №134 передбачає, що особа, відрахована до завершення навчання, отримує таку довідку з інформацією про результати навчання, назви дисциплін, оцінки та кількість здобутих кредитів ЄКТС.
Далі заклад порівнює попередні результати навчання з освітньою програмою, на яку студент переводиться або поновлюється.
Частина компонентів може бути зарахована як обов’язкова. Компоненти попереднього навчання, які не вдалося зарахувати як обов’язкові, за заявою студента можуть бути зараховані як вибіркові. Це іноді дозволяє уникнути повторного набору частини вибіркових кредитів.
Необхідні обов’язкові та вибіркові компоненти за потреби включають до індивідуального навчального плану студента.
Скільки може бути академічної різниці
Для університетів діє загальнодержавна межа — 20 кредитів ЄКТС.
Але момент, на який перевіряється ця межа, залежить від процедури.
При поновленні обсяг незарахованих освітніх компонентів на день поновлення не може перевищувати 20 кредитів ЄКТС.
При переведенні обсяг незарахованих компонентів на день допуску до занять також не може перевищувати 20 кредитів ЄКТС.
Отже, формула «після переведення можна мати будь-яку академічну різницю, аби потім її доздати» неправильна.
Що робити, якщо різниця більша за 20 кредитів ЄКТС
Якщо попереднє порівняння програм показало, наприклад, 27 кредитів незарахованих компонентів, залишити всі 27 кредитів на період після поновлення або допуску до занять не можна.
Положення дозволяє виконувати незараховані компоненти попередньо. Тому частину різниці може знадобитися закрити ще до оформлення поновлення або переведення, щоб на контрольну дату залишилося не більш як 20 кредитів ЄКТС. Конкретний механізм залежатиме від правил університету.
Наприклад, у роз’ясненні КПІ щодо поновлення на 2026 рік університет прямо пов’язує можливість поновлення з визначенням академічної різниці та дотриманням межі у 20 кредитів.
Тому якщо різниця перевищує 20 кредитів, варто з’ясувати умови до видання наказу, а не розраховувати, що всі предмети дозволять скласти вже під час навчання.
Скільки часу дають, щоб закрити академічну різницю
Чинне Положення встановлює граничний строк: незараховані освітні компоненти потрібно виконати попередньо або в строк до шести місяців після поновлення чи переведення.
Це не означає, що кожному студенту автоматично встановлюють рівно шість місяців.
Конкретні дати, графік, форму контролю та організацію виконання компонентів визначає університет відповідно до своїх локальних документів. Тому в наказі, індивідуальному плані чи іншому документі ЗВО може бути зазначено конкретні строки в межах дозволеного періоду.
Академічна різниця та академічна заборгованість — не одне й те саме
Ці поняття часто плутають.
| Академічна різниця | Академічна заборгованість |
|---|---|
| Виникає через відмінності між попереднім навчанням та програмою, на яку студент переводиться або поновлюється | Виникає під час поточного навчання, коли студент не виконав вимоги освітнього компонента або індивідуального плану |
| Не обов’язково означає, що студент раніше щось «не склав» | Зазвичай пов’язана з невиконаним компонентом, незадовільним результатом або невиконанням навчального плану |
| Визначається під час процедури визнання попередніх результатів | Виникає вже в межах програми, за якою студент навчається |
| Пов’язана з переведенням або поновленням | Може виникнути у будь-якого студента під час навчання |
Окремо про перескладання і наслідки невиконання поточного навчального плану читайте у матеріалі «Академічна заборгованість у студента: перескладання і коли можуть відрахувати».
Водночас ці дві ситуації можуть існувати одночасно: після поновлення студент може мати встановлені незараховані компоненти попередніх періодів, а вже під час нового семестру — не виконати інші компоненти поточного індивідуального плану.
Чи можна самому порахувати академічну різницю
Приблизно оцінити її можна — наприклад, порівнявши свій попередній навчальний план та академічну довідку з освітньою програмою нового університету.
Але остаточно визначити академічну різницю сам студент не може.
Причина в тому, що потрібно не просто відняти одну кількість кредитів від іншої. Університет має вирішити, які результати попереднього навчання він визнає, що зарахує як обов’язкові компоненти, що — як вибіркові, а що залишиться незарахованим.
Саме тому окремий онлайн-калькулятор академічної різниці був би неточним: два університети можуть по-різному організовувати процедуру визнання відповідно до власних положень, залишаючись у межах загальних вимог МОН.
Що попросити в університеті перед переведенням або поновленням
Щоб після наказу не з’ясувалося, що потрібно терміново складати кілька дисциплін, доцільно заздалегідь отримати конкретну інформацію:
- Візьміть або замовте академічну довідку з попереднього місця навчання.
- З’ясуйте, за якою саме освітньою програмою планується продовження навчання.
- Подайте документи для визнання результатів попереднього навчання у порядку, встановленому ЗВО.
- Попросіть повідомити, які освітні компоненти й кредити вже зараховано, а які залишилися незарахованими.
- Уточніть загальний обсяг академічної різниці в кредитах ЄКТС, форму її виконання та конкретні строки.
- Перевірте, чи можна частину попередніх дисциплін, які не стали обов’язковими, зарахувати як вибіркові.
- Ознайомтеся з положенням про організацію освітнього процесу та іншими локальними правилами саме вашого університету.
Особливо важливо отримати цю інформацію до остаточного оформлення переходу, якщо академічна різниця близька до межі у 20 кредитів.
Чи можна не складати академічну різницю
Якщо незарахований компонент визначено як необхідний для виконання освітньої програми й включено до умов поновлення, переведення або індивідуального навчального плану, просто проігнорувати його не можна.
Положення №134 прямо вимагає виконати незараховані компоненти у встановлений строк.
Наслідки невиконання потрібно перевіряти за умовами поновлення чи переведення та локальними актами конкретного ЗВО. Наприклад, КПІ у своїх актуальних роз’ясненнях зазначає, що деканат контролює строки ліквідації академічної різниці, а їх порушення може призвести до підготовки наказу про відрахування. Це правило наведене як приклад локальної процедури конкретного університету.
Часті запитання
Чи може академічної різниці взагалі не бути?
Так. Якщо університет визнав усі необхідні результати попереднього навчання і студенту не потрібно виконувати додаткові компоненти за минулі періоди, академічна різниця може бути нульовою.
Якщо дисципліна вже складена на «відмінно», її можуть не зарахувати?
Оцінка сама по собі не є єдиним критерієм. При визнанні враховують відповідність результатів попереднього навчання новій освітній програмі. Тому навіть висока оцінка не гарантує автоматичного зарахування компонента, якщо його результати навчання суттєво відрізняються.
Якщо предмет має іншу назву, його обов’язково доведеться перескладати?
Ні. Положення дозволяє зараховувати компонент, якщо раніше студент здобув передбачені програмою або аналогічні результати навчання.
Чи можуть після поновлення залишити 30 кредитів академічної різниці?
На день поновлення незарахованими не може залишатися більше 20 кредитів ЄКТС. Якщо попередньо визначена різниця більша, частину компонентів потрібно вирішити до поновлення або університет має визначити інший допустимий варіант продовження навчання.
При переведенні 20 кредитів рахують на день подання заяви?
Ні. Положення встановлює обмеження на день допуску до занять: незарахованих компонентів попередніх періодів навчання не може бути більше 20 кредитів ЄКТС.
Чи обов’язково університет повинен дати всі шість місяців?
Положення говорить про виконання компонентів у строк до шести місяців після поновлення або переведення. Конкретну організацію процедури та строки в цих межах потрібно перевіряти у документах конкретного ЗВО.
Чи потрібно платити за складання академічної різниці?
Єдиного правила наказу №134, за яким ліквідація академічної різниці в усіх університетах України обов’язково є платною або безплатною, немає. Це питання потрібно перевіряти за локальними документами та умовами навчання конкретного ЗВО. Наприклад, КПІ для своєї процедури поновлення прямо відносить ліквідацію академічної різниці до платної освітньої послуги, але це не можна автоматично поширювати на всі університети України.
Головне
Після переведення або поновлення студенту потрібно доздавати не всі предмети, яких немає в академічній довідці під точно такою самою назвою, а ті освітні компоненти, результати яких університет не зміг зарахувати відповідно до нової освітньої програми.
Станом на вересень 2026 року діє загальне правило: незарахованими на день поновлення або на день допуску до занять після переведення можуть залишатися не більш як 20 кредитів ЄКТС, а виконати їх потрібно попередньо або в строк до шести місяців після зміни статусу. Детальний механізм визнання дисциплін, графік і форми контролю встановлює конкретний заклад вищої освіти.
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і актуальний станом на вересень 2026 року. Загальні правила поновлення, переведення та визнання попередніх результатів навчання встановлені законодавством і нормативними актами МОН, однак конкретну процедуру зарахування компонентів, організацію ліквідації академічної різниці та строки в межах установлених вимог визначають також локальні документи університету. Перед переведенням або поновленням варто отримати письмові умови саме у своєму ЗВО.
Джерела
- Верховна Рада України — наказ МОН України від 07.02.2024 №134 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки». Наказ МОН №134
- Верховна Рада України — Закон України «Про вищу освіту», зокрема стаття 46 щодо відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти. Закон України «Про вищу освіту»
- КПІ ім. Ігоря Сікорського — актуальне на 2026 рік роз’яснення щодо поновлення та визначення академічної різниці. Поновлення до КПІ ім. Ігоря Сікорського
