Як школи шести країн реагують на зриви уроків і агресію: висновки освітнього омбудсмена

У школах Швеції, США, Великої Британії та інших країн за порушення дисципліни можуть застосовувати попередження, тимчасове виведення учня з класу або відсторонення від занять. Водночас такі заходи поєднують із підтримкою дитини, роботою з батьками та з’ясуванням причин поведінки. В Україні, за висновком Служби освітнього омбудсмена, досі немає єдиного загальнодержавного алгоритму реагування на звичайні порушення шкільної дисципліни.

Про це йдеться в аналізі закордонного досвіду, який 19 листопада 2026 року опублікувала Служба освітнього омбудсмена України.

У матеріалі розглянуто правила та практики шести держав: Швеції, США, Великої Британії, Австралії, Німеччини та Польщі. Для частини країн наведено приклади окремих регіонів і конкретних закладів освіти.

Що можуть зробити школи за порушення дисципліни

Закордонні системи освіти передбачають різні способи реагування залежно від серйозності порушення.

Якщо учень заважає проводити урок, педагог може розпочати із зауваження чи розмови. Коли поведінка не змінюється або виникає загроза безпеці інших, до ситуації можуть залучати адміністрацію, психологів і батьків.

У деяких країнах законодавство дозволяє тимчасово виводити учнів із класу, переводити до іншої навчальної групи чи відсторонювати від занять. Однак такі рішення мають ухвалювати за встановленою процедурою, враховуючи права дитини.

Наприклад, у Швеції вчитель може вивести учня з класу до завершення уроку, якщо той продовжує порушувати порядок після зауваження. Якщо поведінка супроводжується насильством, погрозами або образами, попереднє зауваження не є обов’язковим.

За серйозних або повторних порушень директор може ініціювати розслідування, провести консультації з батьками й ухвалити рішення про подальші заходи.

Як працюють дисциплінарні правила в різних країнах

США. У Нью-Йорку діє дисциплінарний кодекс, який розподіляє порушення поведінки за п’ятьма рівнями тяжкості. Передбачені як дисциплінарні заходи, так і психологічна підтримка, наставництво, робота з батьками та індивідуальні плани корекції поведінки.

Велика Британія. У розглянутих рекомендаціях для шкіл Англії передбачено можливість залишати учнів під наглядом після уроків, тимчасово вилучати їх із класу, відсторонювати від занять або застосовувати інші визначені правилами заходи. При цьому школа має дбати про безпеку дитини та забезпечувати продовження навчання.

Німеччина. У землі Північний Рейн-Вестфалія спочатку застосовують виховні заходи. Якщо їх недостатньо, можливе тимчасове відсторонення від занять на строк до двох тижнів, переведення до іншого класу та інші передбачені законом рішення.

Австралія. У штаті Вікторія школам рекомендують з’ясовувати причини складної поведінки, співпрацювати з родиною, залучати фахівців і розробляти індивідуальні плани підтримки. Дисциплінарні рішення мають відповідати характеру порушення.

Польща. Законодавство передбачає, що статут школи повинен містити правила поведінки, види покарань та порядок їх оскарження. Як приклад освітній омбудсмен наводить школу в Білостоку, де прописано окремі алгоритми дій у випадках агресії, зриву уроків та порушення гідності працівників.

Ці приклади не означають, що однакові дисциплінарні правила діють у всіх школах кожної країни. У низці держав повноваження визначаються також законодавством регіонів і внутрішніми документами закладів освіти.

Чому закордонні школи поєднують дисципліну з підтримкою

Один із головних висновків аналізу — дисциплінарний захід не має бути єдиною відповіддю на складну поведінку дитини.

Школи намагаються з’ясувати, чому учень порушує правила, чи потребує він психологічної допомоги та як запобігти повторенню інцидентів.

У різних країнах для цього застосовують індивідуальні плани поведінки, консультації, відновлювальні практики та співпрацю з родинами.

Важливим залишається принцип пропорційності: наслідки порушення не повинні бути суворішими, ніж необхідно для відновлення безпеки та нормального навчального процесу.

Чого бракує українським школам

У Службі освітнього омбудсмена звертають увагу, що в Україні на державному рівні не розроблено єдиного алгоритму дій на випадок звичайних дисциплінарних порушень або конфліктів у школі.

Через це педагоги змушені користуватися положеннями різних нормативних актів і внутрішніми правилами закладу.

Водночас це не означає, що в Україні взагалі немає процедур реагування на небезпечну поведінку.

Зокрема, 11 серпня 2026 року набрав чинності оновлений порядок реагування на випадки булінгу та насильства, затверджений наказом МОН № 961 від 18 червня 2026 року. Він визначає процедури розгляду відповідних повідомлень, захисту постраждалих та запобігання повторним випадкам.

Проте не кожен конфлікт, грубе висловлювання чи зрив уроку є булінгом. Важливо розрізняти звичайні порушення дисципліни та поведінку, що має ознаки насильства або цькування.

Окремо про випадки систематичного цькування педагогів ми пояснюємо в матеріалі «Булінг проти вчителя: що робити педагогові та яка відповідальність».

Що пропонує освітній омбудсмен

У Службі вважають, що українським школам могли б допомогти модельні правила реагування на порушення дисципліни, розроблені за участю педагогів, батьків та інших зацікавлених сторін.

Такі документи могли б визначати порядок повідомлення про інциденти, фіксації обставин, залучення фахівців і підтримки учасників конфліктів.

При цьому головною метою має бути не лише припинення неналежної поведінки, а й захист прав дітей і працівників школи, відновлення безпечного освітнього середовища та запобігання повторним конфліктам.

Важливо: оприлюднений аналіз є оглядом закордонних практик і рекомендаціями щодо можливого вдосконалення української системи. Жодних нових дисциплінарних покарань для учнів українських шкіл цим повідомленням не запроваджено.

Маєте запитання чи доповнення?

Не знайшли потрібної інформації, помітили неточність або хочете поділитися досвідом? Напишіть у коментарях — ваші відгуки допомагають нам покращувати матеріали.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *