Під час навчальних занять виключно українською мовою спілкуються 94% опитаних педагогів і 60% студентів закладів професійної освіти. Водночас 42% студентів повідомили, що після початку повномасштабного вторгнення стали частіше використовувати українську. Такі результати показав загальнодержавний моніторинг, який охопив 542 заклади освіти та майже 89 тисяч учасників.
Результати дослідження 4 листопада 2026 року оприлюднила Державна служба якості освіти України (ДСЯО), яка проводила моніторинг спільно з Уповноваженим із захисту державної мови.
Дослідники вивчали не лише використання української під час навчання, а й мовні звички студентів, педагогів та батьків, вплив родинного середовища й чинники, які визначають вибір мови повсякденного спілкування.
Якою мовою спілкуються під час навчальних занять
За результатами опитування, українська мова переважає в освітньому процесі закладів професійної освіти. Водночас відповіді педагогів і студентів помітно відрізняються.
Серед педагогічних працівників 94% повідомили, що під час занять використовують тільки українську мову. Серед студентів таку відповідь дали 60%.
За оцінками батьків, частка використання виключно української під час навчання становить 85%.
Дослідники зазначають, що студенти частіше повідомляли про використання переважно української або поєднання української та російської мов.
Важливо, що ці показники ґрунтуються на відповідях учасників опитування. Вони не означають, що в решті закладів навчання проводять російською, і не є результатами безпосередньої перевірки кожного заняття.
Скільки студентів вважають себе україномовними
Окремо учасників запитали про мовну самоідентифікацію — тобто про те, з якою мовою вони себе пов’язують.
| Категорія респондентів | Ідентифікують себе як україномовні | Однаковою мірою пов’язують себе з українською та російською |
|---|---|---|
| Педагогічні працівники | 92% | 7% |
| Батьки | 86% | 12% |
| Студенти | 82% | 16% |
Найбільша частка респондентів із подвійною мовною самоідентифікацією виявилася серед студентської молоді.
Водночас мовна самоідентифікація не обов’язково збігається з мовою, якою людина спілкується в усіх ситуаціях.
Наприклад, студент може вважати українську своєю основною мовою, але користуватися іншою мовою в родині або в окремому колі спілкування.
Тому дослідження розглядає мовні звички й самоідентифікацію як пов’язані, але різні показники.
Як змінилося використання української після початку повномасштабної війни
Дослідники також з’ясували, чи змінили учасники освітнього процесу свої мовні звички після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Про те, що стали частіше використовувати українську мову, повідомили:
| Категорія | Частіше використовують українську |
|---|---|
| Батьки | 47% |
| Студенти | 42% |
| Педагогічні працівники | 39% |
Найбільша частка тих, хто повідомив про зміну мовної поведінки, виявилася серед батьків.
Водночас більшість педагогів — 61% — зазначили, що їхні мовні звички не змінилися. Серед студентів таких відповідей було 57%, серед батьків — 53%.
Відсутність змін не обов’язково означає відмову від української мови. Частина респондентів могла активно користуватися нею і до початку повномасштабної війни.
Цю особливість важливо враховувати під час порівняння регіонів.
Наприклад, серед студентів західного макрорегіону про активніше використання української повідомили 30%, тоді як у північному — 50%. Проте за іншими показниками саме західний макрорегіон має найвищі частки використання виключно української мови.
Отже, нижча частка тих, хто змінив мовну поведінку, не обов’язково свідчить про менш поширене використання української.
Що найбільше впливає на вибір мови спілкування
За результатами дослідження, одним із найважливіших чинників залишаються мовні звички, сформовані в дитинстві.
Їхній вплив відзначили 76% студентів, 75% педагогів та 70% батьків.
Суттєву роль відіграють також мовне середовище родини, спілкування з друзями та інформаційний простір.
Серед чинників, які можуть стримувати ширше використання української мови в повсякденному житті, респонденти найчастіше називали сформовані мовні звички та недостатню кількість україномовного медіаконтенту.
| Чинник | Педагоги | Студенти | Батьки |
|---|---|---|---|
| Сформовані мовні звички | 43% | 41% | 37% |
| Недостатньо україномовного медіаконтенту | 36% | 32% | 27% |
Такі результати свідчать, що на мовну поведінку молоді впливає не лише організація навчання, а й середовище за межами закладу освіти.
Однак наведені чинники відображають оцінки самих респондентів, а не експериментально встановлені причини їхньої поведінки.
Під час презентації результатів дослідження голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що мовні звички студентів формуються під впливом не лише закладу освіти, а й родини, однолітків та інформаційного середовища. За його словами, розвиток україномовного освітнього середовища потребує спільної роботи держави, громад, педагогів і батьків.
Як студенти оцінюють дотримання мовного законодавства
Учасники дослідження оцінювали також дотримання вимог мовного законодавства у своїх закладах професійної освіти.
Найвищу оцінку поставили:
- 74% педагогічних працівників;
- 73% батьків;
- 52% студентів.
Таким чином, студенти рідше за педагогів і батьків оцінюють стан дотримання мовного законодавства максимально позитивно.
Водночас ці дані є суб’єктивними оцінками учасників опитування. Вони не показують кількість офіційно встановлених порушень.
Що передбачає законодавство про мову навчання
Відповідно до статті 7 Закону України «Про освіту», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Стаття 21 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» також визначає вимоги до використання української в освіті та передбачає її обов’язкове вивчення в закладах професійної освіти в обсязі, достатньому для здійснення професійної діяльності.
Водночас законодавство встановлює окремі особливості використання мов корінних народів, національних меншин, іноземних мов та викладання окремих дисциплін кількома мовами.
Слід також розрізняти мову освітнього процесу й особисте спілкування поза навчальними заняттями.
Результати моніторингу не змінюють чинних норм законодавства й не запроваджують нових обов’язків для студентів або педагогів.
Скільки закладів та учасників охопило дослідження
Перший етап моніторингу відбувався у квітні–травні 2026 року.
У ньому взяли участь представники 542 закладів професійної освіти.
Загалом онлайн-опитування охопило 88 974 респонденти.
| Категорія учасників | Кількість |
|---|---|
| Студенти професійної освіти | 49 090 |
| Батьки | 29 013 |
| Педагогічні працівники | 10 871 |
| Усього | 88 974 |
Дослідження організувала Державна служба якості освіти спільно з територіальними органами за участю Уповноваженого із захисту державної мови.
Для збору інформації використовували онлайн-анкетування.
Тому результати слід трактувати як узагальнені відповіді учасників моніторингу, а не як індивідуальну оцінку всіх студентів чи викладачів професійних коледжів України.
Також опитування не замінює перевірок дотримання законодавства в конкретних закладах освіти.
Чи проводитимуть дослідження повторно
Моніторинг розраховано на три послідовні цикли протягом 2025/2026–2027/2028 навчальних років.
Перший етап дозволив зафіксувати вихідні показники використання української мови в професійній освіті.
Під час наступних етапів ДСЯО планує відстежувати, як змінюються мовні практики студентів, педагогів і батьків.
Такі дані можуть використовувати для підготовки рекомендацій щодо розвитку україномовного освітнього середовища.
Наразі оприлюднено результати дослідження, а не нові правила використання державної мови.
Для адміністрацій професійних коледжів ці результати можуть стати додатковим орієнтиром під час аналізу мовного середовища, організації освітнього процесу та визначення потреб студентів у розвитку мовних компетентностей.
З повними матеріалами першого циклу можна ознайомитися на офіційній сторінці дослідження Державної служби якості освіти.
Джерела
- Державна служба якості освіти України — «Державна мова у закладах професійної освіти у 2025/2026 навчальному році: результати моніторингового дослідження», 4 листопада 2026 року.
- ДСЯО — повідомлення про презентацію результатів моніторингу, 3 листопада 2026 року.
- ДСЯО — оголошення першого етапу моніторингу від 23 квітня 2026 року.
- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, стаття 7.
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII, стаття 21.