Міністерство освіти і науки оприлюднило відповіді на найпоширеніші запитання про новий механізм оплати праці, який запрацював із 1 вересня 2026 року. У МОН пояснили, які заклади переходять на нову систему обов’язково, де потрібне рішення засновника, що змінюється з доплатою 2600 грн і від чого залежить кінцева зарплата працівника.
МОН опублікувало окреме роз’яснення щодо нової системи оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Міністерство наголошує: конкретний розмір зарплати залежить не лише від посадового окладу, а й від кваліфікації, педагогічного стажу, навантаження, додаткової педагогічної роботи, надбавок і доплат.
Тому однакова посада сама по собі не означає однакову кінцеву суму зарплати.
Не всі заклади переходять на нову систему однаково
Для закладів, які отримують державне фінансування або освітню субвенцію, зокрема закладів загальної середньої освіти, перехід на нові умови оплати праці є обов’язковим.
Інша ситуація з частиною установ, які утримуються з місцевих бюджетів.
Зокрема, для комунальних закладів дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти уряд рекомендував перейти на нову систему з 1 вересня, однак фактичний перехід залежить від рішення громади або іншого засновника та можливостей місцевого бюджету.
Поки такого рішення немає, зарплату продовжують розраховувати за Єдиною тарифною сіткою з урахуванням підвищення посадових окладів, яке діє з 1 січня 2026 року.
Сам керівник закладу не може запровадити нові оклади, якщо для цього необхідні додаткові кошти, яких немає у затвердженому кошторисі.
20% — це не окрема надбавка до зарплати
МОН окремо пояснює, що вересневе підвищення не є окремою надбавкою у розмірі 20%.
Для закладів, які перейшли на нову систему, змінюється сам механізм визначення посадових окладів. Від нового окладу надалі розраховують виплати, які залежать від його розміру.
Саме тому визначати власну нову зарплату простим додаванням 20% до попередньої суми некоректно.
Що сталося з доплатою 2600 грн
МОН пояснює, що для педагогів, які переходять на нову систему, доплата 2600 грн за несприятливі умови праці не просто зникає.
Її суму інтегровано до посадового окладу. Тобто вона стає частиною гарантованої бази, від якої надалі можуть розраховуватися надбавка за престижність, вислугу років та інші виплати.
Водночас окрема доплата 2600 грн коштом державної субвенції зберігається для педагогічних працівників шкіл, які працюють очно на прифронтових територіях.
Надбавка за престижність зберігається
За роз’ясненням МОН, надбавку за престижність педагогічної праці також не скасовано.
Для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти вона має становити від 20% до 30% посадового окладу.
Для інших типів закладів діють інші межі. Конкретний розмір у встановленому діапазоні визначають відповідно до законодавства та наявного фінансового ресурсу.
Чи отримали підвищення всі працівники закладів освіти
Ні.
Постанова про новий механізм насамперед стосується педагогічних і науково-педагогічних працівників.
МОН окремо наголошує, що загального підвищення зарплат усім непедагогічним працівникам закладів освіти документ не передбачає.
Нові оклади водночас установлені для окремих непедагогічних посад, серед яких, зокрема, головні бухгалтери, певні категорії заступників керівників та помічники вихователів.
Де перевірити правила для своєї посади
Нове роз’яснення МОН значно ширше: у ньому окремо розглянуто оплату праці директорів шкіл, асистентів учителів, керівників гуртків, помічників вихователів, працівників ІРЦ і центрів професійного розвитку, заступників керівників та головних бухгалтерів.
Оскільки кінцева зарплата залежить від посади, стажу, навантаження, типу закладу та інших умов, для конкретної ситуації варто користуватися повним офіційним роз’ясненням, а не орієнтуватися лише на загальний відсоток підвищення.
Переглянути повні відповіді МОН про новий механізм оплати праці освітян.
