До 15 вересня 2026 року заклади вищої освіти можуть подати до МОН кандидатури аспірантів на академічну стипендію Президента України та стипендію імені Михайла Грушевського. Президентська стипендія для аспірантів становить 23 700 грн на місяць. Претендувати можуть аспіранти другого або третього року навчання, але самостійно подавати заявку до Міністерства вони не можуть — кандидатів висувають вчені ради університетів.
Про приймання кандидатур повідомило Міністерство освіти і науки України.
Для закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, передбачено 34 академічні стипендії Президента України та квоту у 30 академічних стипендій імені Михайла Грушевського.
Хто може претендувати на президентську стипендію
Академічна стипендія Президента України призначається аспірантам, які найбільше відзначилися у навчальній та науковій роботі.
Кандидатів обирають серед аспірантів:
- другого року навчання;
- третього року навчання.
Кандидатуру має висунути вчена рада закладу вищої освіти.
Тому аспіранту, який відповідає вимогам і має вагомі наукові результати, варто звертатися не безпосередньо до МОН, а до свого університету та уточнювати внутрішню процедуру висунення.
Скільки становить президентська стипендія
Розмір академічної стипендії Президента України для аспіранта становить:
23 700 грн на місяць.
Для аспірантів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, передбачено 34 такі стипендії.
Розмір 23 700 грн встановлено нормативними актами Кабінету Міністрів України і він відрізняється від звичайної академічної стипендії аспіранта.
Є ще стипендія імені Михайла Грушевського
До 15 вересня університети можуть також висувати аспірантів на академічну стипендію імені М. С. Грушевського.
Для неї кандидатів так само обирають серед аспірантів другого або третього року навчання.
Для закладів вищої освіти сфери управління МОН визначено квоту у 30 таких стипендій.
На відміну від президентської стипендії, для стипендії Грушевського МОН не називає фіксовану суму в гривнях.
Її розмір для аспірантів визначається як:
ставка викладача-стажиста + 15%.
Тому некоректно прирівнювати її до президентської стипендії у 23 700 грн.
Що враховують під час відбору аспірантів
Під час розгляду кандидатур МОН оцінюватиме наукові та інші професійні досягнення претендентів за останні три роки.
Враховуються, зокрема:
Публікації у наукових виданнях
Додаткові бали можуть дати статті:
- у журналах категорії «А» Переліку наукових фахових видань України;
- у закордонних виданнях, проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus;
- у журналах категорії «Б»;
- матеріали конференцій, проіндексовані у Scopus або Web of Science;
- розділи монографій, що індексуються в міжнародних наукометричних базах.
Враховують навіть науково-популярний контент
Цікавий нюанс критеріїв 2026 року — оцінюється не лише традиційна академічна публікаційна діяльність.
МОН також враховує науково-популярні публікації та цифровий контент на наукову тематику, якщо вони розміщені у відкритому доступі в інституційному репозитарії та мають постійний URL або DOI.
Таким чином, наукова комунікація теж може бути частиною портфоліо претендента.
Проєкти, гранти, патенти та стартапи теж мають значення
Серед показників, які враховують під час оцінювання кандидатур, є:
- участь у науково-дослідних проєктах, відібраних на національних або міжнародних конкурсах;
- проєкти, профінансовані українськими чи закордонними підприємствами та організаціями;
- заявки на наукові проєкти;
- заявки на патенти на винаходи або корисні моделі;
- участь у міжнародній академічній мобільності тривалістю не менше трьох місяців;
- створення стартапів та інноваційних проєктів у межах програм, які мають офіційну підтримку МОН, Українського фонду стартапів, ЄС або урядів інших країн.
Важливо, що для частини наукових проєктів у критеріях має значення саме статус претендента як наукового керівника, а не лише участь у команді.
Можуть врахувати роботу зі студентами та школярами
Досягнення аспіранта не обмежуються власними статтями та дослідженнями.
МОН також враховує:
- керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком або секцією;
- керівництво школярем, який посів призове місце на відповідних етапах всеукраїнських учнівських олімпіад;
- керівництво учнем — призером конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України.
Тому перевагою може бути не тільки власна наукова продуктивність аспіранта, а й його участь у підготовці молодших дослідників.
Які документи потрібно подати
Пакет документів до МОН формує та надсилає заклад вищої освіти.
До нього потрібно включити:
- клопотання;
- рішення вченої ради;
- інформацію про наукові досягнення аспіранта.
Досягнення мають бути належно підтверджені.
Наприклад, потрібно зазначати вихідні дані публікацій та надавати посилання на:
- сторінки наукових журналів;
- наукові видання;
- сторінки дослідницьких проєктів;
- патентні бази;
- інші джерела, які підтверджують заявлені результати.
Документи заклад надсилає до Міністерства через систему електронного документообігу — СЕД.
Чи може аспірант сам подати заявку
Ні.
Це одна з найважливіших деталей процедури.
15 вересня — не дедлайн для особистої заявки аспіранта до Міністерства.
До цієї дати сам заклад вищої освіти повинен надіслати до МОН уже сформовану кандидатуру, яку попередньо висунула вчена рада.
Тому аспірантові, який хоче претендувати на стипендію, не варто чекати до 15 вересня.
Університету потрібен час, щоб:
зібрати документи → перевірити досягнення → розглянути кандидатуру → провести рішення вченої ради → сформувати пакет → надіслати його до МОН.
Внутрішній строк приймання документів у конкретному університеті через це може бути ранішим за 15 вересня.
Дві стипендії — у чому різниця
| Питання | Стипендія Президента України | Стипендія ім. М. Грушевського |
|---|---|---|
| Хто може претендувати | аспіранти 2–3 року | аспіранти 2–3 року |
| Хто висуває | вчена рада ЗВО | вчена рада ЗВО |
| Дедлайн до МОН | 15 вересня | 15 вересня |
| Розмір | 23 700 грн/місяць | ставка викладача-стажиста +15% |
| Квота для ЗВО сфери МОН | 34 | 30 |
| Самостійна заявка аспіранта | ні | ні |
Що варто зробити аспіранту зараз
Якщо аспірант навчається на другому або третьому році та має вагомі наукові результати, йому варто:
- звернутися до відповідального підрозділу свого університету;
- дізнатися, чи триває внутрішній відбір кандидатів;
- уточнити внутрішній дедлайн;
- підготувати інформацію про досягнення за останні три роки;
- перевірити наявність підтверджень для кожної публікації, проєкту, патенту чи іншого результату.
Особливо важливо зробити це до офіційного дедлайну МОН, адже 15 вересня університет уже має подати готовий пакет документів.
Головне
| Питання | Відповідь |
|---|---|
| До коли подають кандидатури | 15 вересня 2026 року |
| Хто подає до МОН | заклад вищої освіти |
| Хто висуває аспіранта | вчена рада ЗВО |
| Який рік навчання | 2-й або 3-й |
| Президентська стипендія | 23 700 грн на місяць |
| Кількість для ЗВО сфери МОН | 34 |
| Стипендія Грушевського | ставка викладача-стажиста +15% |
| Квота для ЗВО сфери МОН | 30 |
| За який період оцінюють досягнення | останні три роки |
| Чи може аспірант податися до МОН сам | ні |
Отже, формально подання кандидатур триває до 15 вересня, але для самого аспіранта практичний дедлайн може настати раніше — університет спочатку має провести власну процедуру висунення та отримати рішення вченої ради.
Тому аспірантам другого та третього років навчання, які мають сильні наукові результати, варто вже зараз уточнити умови відбору у своєму ЗВО.