План подолання освітніх втрат у школі на 2026/2027 рік: що робити після вхідної діагностики

Провести вхідне діагностичне оцінювання — лише половина роботи. Якщо після тесту школа отримала таблицю з балами, але навчання далі відбувається за планом без жодних змін, сама діагностика мало що дає.

У 2026 році Міністерство освіти і науки запропонувало розглядати роботу з освітніми втратами як послідовний цикл: діагностика → планування підтримки → реалізація заходів → моніторинг результатів. А в серпні Державна служба якості освіти оприлюднила базову модель, за якою саме заклад освіти має визначати конкретні прогалини учнів, планувати компенсаторне навчання та використовувати для цього механізми внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Тому після проведення вхідного діагностичного оцінювання у вересні головне питання для вчителя і адміністрації звучить не «який середній бал отримав клас?», а що саме учні не опанували і як школа допоможе це надолужити.

Чи обов’язково школі мати окремий план подолання освітніх втрат

Станом на серпень 2026 року немає єдиної затвердженої МОН типової форми документа під назвою «План подолання освітніх втрат», яку всі школи України повинні заповнювати за однаковим шаблоном.

Посібник МОН із подолання освітніх втрат пропонує школам практичні інструменти, форми обліку, плани підтримки та логіку системної роботи. Нова модель ДСЯО також прямо визначена як рамкова: заклад і громада можуть адаптувати її відповідно до своїх умов.

Отже, школа може організувати роботу по-різному:

створити окремий робочий план подолання освітніх втрат;
включити відповідні заходи до річного плану роботи школи на 2026/2027 навчальний рік;
передбачити їх в освітній програмі та навчальному плані;
частину роботи реалізувати через календарно-тематичні плани педагогів;
для окремих учнів або груп сформувати короткі плани підтримки.

Важливіший не зовнішній вигляд документа, а те, щоб після діагностики були визначені конкретні проблеми, дії, відповідальні, строки та спосіб перевірити результат.

Хто має складати такий план

Не варто перекладати всю роботу ані лише на директора, ані лише на вчителів-предметників.

Практична модель може виглядати так:

Рівень	Що робить
Учитель	Аналізує діагностику свого класу, визначає конкретні результати навчання, з якими є труднощі
Професійна спільнота / методичне об’єднання	Допомагає визначити спільні проблеми, матеріали та підходи
Заступник директора	Узагальнює інформацію, координує заходи між предметами й класами
Адміністрація школи	Визначає ресурси, можливі зміни в організації навчання, моніторинг
Педагогічна рада	Розглядає рішення, якщо вони потребують змін до річного плану, освітньої програми або навчального плану

При цьому не потрібно збирати детальні персональні результати кожної контрольної в один величезний адміністративний звіт. ДСЯО у новій моделі наголошує саме на управлінні на основі даних замість формальної звітності.

Крок 1. Не дивитися лише на середній бал

Припустимо, 7-Б написав діагностичну роботу з математики із середнім результатом 7,4 бала.

Сам по собі цей показник майже нічого не говорить про те, що робити далі.

Значно корисніший аналіз може виглядати так:

Виявлена проблема	Кількість учнів	Масштаб
Дії зі звичайними дробами	19 із 27	проблема більшості класу
Розв’язування рівнянь	7 із 27	проблема окремої групи
Базові обчислення	2 із 27	індивідуальна проблема

Двоє учнів із однаковими 6 балами можуть мати зовсім різні освітні прогалини. Тому планувати потрібно не «підвищення середнього бала», а роботу з конкретними результатами навчання.

Крок 2. Розділити прогалини на три рівні

Після аналізу діагностики доцільно визначити, кого стосується кожна проблема.

Якщо труднощі має більшість класу, це сигнал, що відповідний матеріал потрібно повернути в основний освітній процес. Учителю може знадобитися повторення, додаткові вправи або коригування календарно-тематичного планування на 2026/2027 навчальний рік.

Якщо прогалину має невелика група дітей, доцільнішими можуть бути диференційовані завдання, робота в малій групі, консультація або додаткове заняття.

Якщо проблема індивідуальна, немає сенсу повторно навчати весь клас. Учневі можна запропонувати персональний набір вправ, короткі консультації або інший індивідуальний маршрут підтримки.

Таким чином одна й та сама діагностика може привести до трьох різних управлінських рішень.

Крок 3. Визначити, що потрібно надолужувати першочергово

Не кожна помилка в діагностичній роботі є однаково критичною.

Поширена помилка — скласти довжелезний список усього, чого учні не пам’ятають, і намагатися повторити всю програму попереднього року.

Натомість спочатку варто визначити опорні знання та вміння, без яких дитині буде складно засвоювати наступний матеріал.

Наприклад, якщо восьмикласники забули окрему формулу, яку можна швидко актуалізувати під час потрібної теми, це одна ситуація. Якщо значна частина класу не вміє працювати з дробами, а ця навичка потрібна для подальшого курсу математики, проблема має значно вищий пріоритет.

У план можна включати три рівні пріоритету:

високий — без цього результату складно навчатися далі;

середній — прогалину потрібно усунути, але вона не блокує опанування найближчих тем;

низький — матеріал можна актуалізувати без окремої програми надолуження.

Це допомагає не перевантажувати дітей нескінченним «повторенням минулого». У серпні МОН також окремо наголошувало, що подолання освітніх втрат має відбуватися без додаткового перевантаження дітей і педагогів.

Крок 4. Обрати форму підтримки

Для кожної проблеми потрібен не просто запис «провести роботу», а конкретний спосіб її подолання.

Наприклад:

Ситуація	Що можна запланувати
Прогалина у більшості класу	Повторення в межах уроків, зміна послідовності тем, додаткові практичні завдання
5–8 учнів мають однакову проблему	Мала група, консультація, диференційовані завдання
Проблема одного учня	Індивідуальна консультація, персональний набір матеріалів
Учень пропустив великий блок навчання	Індивідуальний маршрут із визначенням ключових результатів
Проблема виникла у кількох паралелях	Загальношкільний або предметний проєкт підтримки
Не вистачає навчального часу	Перегляд розподілу годин у межах можливостей освітньої програми та навчального плану

Для 5–9 класів можливості школи у 2026 році стали ще чіткішими. Після змін до Державного стандарту базової середньої освіти навчальне навантаження може включати індивідуальні консультації і групові заняття, зокрема з подолання освітніх втрат, а години для перерозподілу школа може спрямовувати й на такі заняття. Відповідні зміни враховано й у новій редакції Типової освітньої програми для 5–9 класів, затвердженій МОН 17 серпня 2026 року.

Тому під час планування підтримки у базовій школі варто звірити рішення з чинною освітньою програмою школи на 2026/2027 рік та навчальним планом конкретного закладу.

Крок 5. Скласти простий робочий план

План не обов’язково має бути документом на 20 сторінок.

Для практичної роботи достатньо таблиці, у якій видно відповідь на вісім запитань:

№	Прогалина	Кого стосується	Що робимо	Коли	Хто відповідає	Очікуваний результат	Як перевіримо
1	Дії з дробами	7-Б, більшість класу	Повторення + практичні завдання	вересень	учитель математики	учні виконують базові дії без типових помилок	коротка повторна діагностика
2	Рівняння	7 учнів	заняття малої групи	вересень–жовтень	учитель математики	самостійно розв’язують базові рівняння	нові завдання на той самий результат
3	Базові обчислення	2 учні	індивідуальний маршрут	за окремим графіком	учитель	позитивна індивідуальна динаміка	порівняння стартового і повторного результату

Головне — щоб у колонці «очікуваний результат» не було формулювань на кшталт «покращити знання» або «провести роботу».

Потрібно заздалегідь визначити, за якою ознакою школа зрозуміє, що захід спрацював.

Готовий шаблон плану подолання освітніх втрат на 2026/2027 рік

Щоб не створювати таблиці з нуля, можна скористатися готовим редагованим шаблоном плану подолання освітніх втрат.

У файлі вже передбачені:

таблиця для аналізу результатів вхідної діагностики;

визначення пріоритетних освітніх прогалин;

план заходів для класу, групи або окремих учнів;

строки та відповідальні;

очікувані результати й індикатори;

таблиця для повторного моніторингу;

блок для підсумкового перегляду та коригування плану.

Зразок плану (DOCX)

Шаблон не є затвердженою МОН типовою формою. Його можна адаптувати до результатів діагностики конкретної школи, класу або предмета та використовувати як окремий робочий документ або як основу для планування заходів у межах річного плану роботи закладу.

Крок 6. Вбудувати надолуження у звичайне навчання

Подолання освітніх втрат не обов’язково означає додаткові уроки після всіх уроків.

У багатьох випадках ефективніше:

повернути ключовий матеріал у наступні теми;

дати короткі вправи на початку уроку;

використати диференційовані завдання;

перерозподілити час між темами;

об’єднати повторення з опануванням нового матеріалу;

організувати коротку групову підтримку лише для тих дітей, яким вона потрібна.

Саме тому результати діагностики мають впливати на реальне календарне планування, а не залишатися окремою довідкою в адміністрації.

Крок 7. Не забути про причину втрат

Однаковий неправильний результат може мати різне походження.

Одна дитина не засвоїла тему через тривале дистанційне навчання. Інша пропустила кілька тижнів через переїзд. Третій учень розуміє матеріал, але погано виконав роботу через тривогу або стрес.

Тому план підтримки не повинен автоматично зводитися лише до «дати ще десять вправ».

За потреби школа може залучати психологічну службу, класного керівника, батьків та інших фахівців. Нова базова модель ДСЯО також розглядає психологічну підтримку як один із компонентів системної роботи громади та закладу освіти.

Крок 8. Провести повторну перевірку

План без повторного вимірювання легко перетворюється на перелік проведених заходів:

«проведено консультацію»;

«організовано повторення»;

«виконано додаткові вправи».

Але кількість проведених занять ще не показує, чи зменшилися освітні втрати.

Після завершення визначеного етапу підтримки потрібно повторно перевірити саме той результат навчання, з яким були труднощі.

Не обов’язково проводити ще одну велику контрольну. Іноді достатньо кількох нових завдань, спостереження, усної роботи або невеликої діагностичної роботи.

Порівнювати варто не дитину з однокласниками, а її стартовий і повторний результат.

Що робити, якщо захід не спрацював

Нульова або дуже мала динаміка — не привід просто продовжувати той самий захід ще три місяці.

Потрібно перевірити:

чи правильно визначили причину проблеми;

чи достатньо конкретною була навчальна ціль;

чи підходить дитині обраний формат;

чи не є група занадто великою;

чи не перевантажений учень;

чи потрібна інша форма пояснення або додаткова підтримка.

Після цього план коригують.

Саме така логіка відповідає роботі внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи: результати оцінювання й самооцінювання мають переходити у конкретні рішення та коригувальні заходи, а не просто зберігатися у звітах.

Чи потрібно складати план для кожного учня

Ні, автоматично створювати окремий багатосторінковий документ для кожної дитини після вхідної діагностики недоцільно.

Якщо одна проблема характерна для більшості класу, достатньо спланувати загальнокласну роботу.

Якщо однакові труднощі мають кілька школярів — групову.

Окремий короткий маршрут підтримки має сенс тоді, коли потреба справді індивідуальна або дитина суттєво відрізняється за стартовим рівнем від класу.

Чи потрібно видавати окремий наказ директора

Універсальної державної вимоги, за якою кожна школа після вересневої діагностики повинна обов’язково видавати окремий наказ «Про затвердження плану подолання освітніх втрат», немає.

Порядок оформлення залежить від того, де саме школа зафіксувала свої рішення.

Якщо заходи включаються до річного плану роботи — застосовується процедура для річного плану.

Якщо потрібно змінити освітню програму або навчальний план — рішення оформлюють за процедурою, встановленою для цих документів.

Якщо йдеться про робочий план педагога або команди — школа може визначити зручний внутрішній формат.

Тому створювати додатковий наказ лише заради наявності ще одного документа не є головною метою.

Як може виглядати цикл роботи школи протягом року

Найпростіша схема:

вхідна діагностика → аналіз за результатами навчання → визначення пріоритетних прогалин → вибір форм підтримки → реалізація → повторне вимірювання → коригування плану.

Після першого семестру школа може узагальнити результати: які прогалини вдалося суттєво зменшити, де динаміка слабка та які рішення потрібно продовжити у другому семестрі.

ДСЯО також пропонує громадам і школам рухатися до системнішого моніторингу — зокрема формувати «паспорти освітніх втрат» закладів і використовувати агреговані дані для управлінських рішень.

Що має бути результатом роботи до кінця навчального року

Хороший план не повинен завершуватися звітом на кшталт «проведено 24 консультації».

Значно важливіші відповіді на питання:

Які конкретні прогалини зменшилися?

Скільки учнів більше не потребують додаткової підтримки?

Які форми роботи дали найкращу динаміку?

Де потрібна підтримка у 2027/2028 навчальному році?

Саме ці дані можна використати під час підготовки наступного річного плану, освітньої програми та самооцінювання роботи школи.

Короткий чекліст після вхідної діагностики

Проаналізувати не лише бали, а конкретні результати навчання і типові помилки.
Визначити, кого стосується кожна прогалина: весь клас, групу чи окремого учня.
Відібрати лише пріоритетні результати, без яких складно навчатися далі.
Для кожної проблеми обрати конкретну форму підтримки.
Визначити строк, відповідального та очікуваний результат.
За потреби скоригувати КТП, річний план, освітню програму або розподіл навчальних годин.
Не створювати надмірного додаткового навантаження.
Після підтримки повторно перевірити ті самі результати навчання.
Порівняти стартову і повторну ситуацію.
Продовжити, змінити або завершити підтримку залежно від отриманої динаміки.

Найголовніше

План подолання освітніх втрат у 2026/2027 навчальному році — це не ще один документ, який школа має створити «для папки».

Його практичний сенс полягає в тому, щоб перетворити результати діагностики на конкретні рішення.

Якщо 20 дітей не засвоїли певний результат — змінюється робота з класом. Якщо труднощі мають п’ятеро — організовується підтримка малої групи. Якщо проблема індивідуальна — допомогу отримує конкретна дитина.

А після цього школа обов’язково повертається до даних і перевіряє: чи стало учням легше навчатися і чи справді вдалося скоротити виявлені прогалини.

Дисклеймер. Матеріал має інформаційно-методичний характер і актуальний станом на серпень 2026 року. Єдиної затвердженої МОН типової форми окремого «Плану подолання освітніх втрат» для всіх закладів загальної середньої освіти немає. Конкретний порядок планування, оформлення та схвалення рішень залежить від того, чи включає школа їх до річного плану, освітньої програми, навчального плану або використовує як внутрішній робочий інструмент. Персональні результати учнів не варто оприлюднювати у відкритому доступі.