Світовий банк залишається одним із найбільших міжнародних партнерів української освіти. Станом на серпень 2026 року Міністерство освіти і науки називає два ключові спільні напрями: програму LEARN обсягом 737 млн доларів для дошкільної та шкільної освіти і проєкт UIHERP обсягом 200 млн доларів для вищої освіти та науки.
Разом це 937 млн доларів програмного фінансування. Але цю цифру важливо правильно розуміти: це не 937 млн доларів грантів, які просто роздали школам та університетам, і не нове фінансування, виділене одночасно у 2026 році.
LEARN і UIHERP стартували в різний час, мають різні фінансові механізми та різні цілі. Частина коштів є кредитним фінансуванням, частина — грантовою підтримкою міжнародних партнерів, а в LEARN значні суми надходять до державного бюджету лише після досягнення Україною погоджених результатів.
| Програма | Обсяг | Для кого | Основні напрями |
|---|---|---|---|
| LEARN | 737 млн доларів | дошкілля та школи | НУШ, підручники, навчання педагогів, автобуси, укриття, дошкільна реформа, управління освітою |
| UIHERP | 200 млн доларів | університети та система вищої освіти | лабораторії, обладнання, цифровізація, ЄДЕБО, НМТ/ЄВІ/ЄФВВ, підтримка університетів, управління та наукова інфраструктура |
LEARN: підручники, навчання вчителів, автобуси, укриття та дошкілля
LEARN — скорочена назва програми Lifting Education Access and Resilience in Times of Need, українською — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
Її запустили у 2024 році передусім для підтримки шкільної освіти в умовах війни та продовження реформи Нової української школи.
Проте LEARN працює дещо інакше, ніж звичайний грантовий конкурс, коли школа подає заявку і отримує визначену суму.
Основний механізм — Program-for-Results, або PforR: фінансування, прив’язане до результатів. Україна виконує погоджені зі Світовим банком показники, їх перевіряють, після чого відповідне фінансування може надходити до загального фонду державного бюджету.
Наприклад, серед результатів, за які Україна вже залучала кошти, були:
- підготовка педагогів до роботи за стандартами НУШ;
- забезпечення учнів новими підручниками;
- доступ дітей до безоплатного шкільного підвезення;
- створення безпечніших умов для очного навчання;
- зміни в механізмах фінансування та управління освітою.
Станом на березень 2026 року МОН повідомляло про такі результати LEARN:
240 425 учителів 7–8 класів пройшли підготовку відповідно до стандартів НУШ.
779 098 учнів 7–8 класів отримали безоплатні підручники НУШ.
18 112 учнів користувалися безоплатним шкільним підвезенням, серед них 866 дітей з інвалідністю.
Ще 12 007 учнів і працівників освіти отримали доступ до укриттів, які відповідають установленим мінімальним вимогам безпеки.
Окремо LEARN має інвестиційну складову, через яку можна фінансувати безпосередні закупівлі та інші заходи. Один із конкретних прикладів уже є на «Освітньому»: у 2026 році 61 школа отримує нові меблі та STEM-обладнання за кошти грантової складової LEARN.
У червні 2026 року програму суттєво розширили. Україна домовилася про ще 286 млн доларів фінансування, після чого МОН визначило загальний обсяг LEARN у 737 млн доларів.
Додаткове фінансування також прив’язане до результатів. Серед нових показників:
- підготовка 60 тисяч учителів 9 класів до роботи за стандартами НУШ;
- забезпечення підручниками НУШ 300 тисяч дев’ятикласників і 300 тисяч учнів 4 класів;
- розширення безоплатного шкільного підвезення приблизно до 50 тисяч учнів;
- оновлення критеріїв розподілу субвенцій на укриття та автобуси з пріоритетом для дітей з інвалідністю;
- масштабування реформи дошкільної освіти.
Саме останній напрям пояснює, чому LEARN тепер не варто сприймати лише як «проєкт для шкіл». У 2026 році до нього дедалі більше входить дошкільна освіта: нові стандарти інфраструктури, безпечні освітні простори та впровадження реформи, пов’язаної з новим законодавством про дошкілля.
При цьому 737 млн доларів — не один грант Світового банку.
До розширення програми її фінансування поєднувало кілька механізмів: кредити МБРР та Міжнародної асоціації розвитку, фінансову підтримку через спеціальні механізми для України, а також гранти донорських фондів. Значну роль відіграє Японія: вона забезпечила підтримку фінансування на 235 млн доларів на початковому етапі LEARN, а додаткові 286 млн доларів у 2026 році також повністю забезпечуються японською стороною.
Тобто коректніше говорити не «Світовий банк подарував школам 737 млн доларів», а «через програму Світового банку та партнерські фінансові механізми для української освіти сформовано фінансування загальним обсягом 737 млн доларів».
UIHERP: лабораторії, університетське обладнання, ЄДЕБО та система вступу
UIHERP — Ukraine Improving Higher Education for Results Project, або «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
На відміну від LEARN, це проєкт для вищої освіти, який був започаткований ще у 2021 році. Його обсяг становить 200 млн доларів, а фінансування оформлене як позика Міжнародного банку реконструкції та розвитку Україні.
Тому і тут неправильно називати всі 200 млн доларів грантом.
Первісна мета UIHERP — підвищити ефективність, якість і прозорість української вищої освіти. Після початку повномасштабної війни особливого значення набули також стійкість університетів, цифровізація та оновлення навчальної і дослідницької інфраструктури.
Найпомітніша для студентів частина — нове лабораторне та навчальне обладнання.
За даними Світового банку, станом на листопад 2025 року до 43 українських університетів уже доставили обладнання приблизно на 3,3 млн доларів. Воно охоплювало близько 103 тисяч студентів.
Серед закупівель — обладнання для хімічних, біологічних та інженерних лабораторій: хроматографи, спектрофотометри, центрифуги, термоциклери та цифрові системи.
У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, зокрема, запрацював роботизований біопринтер, який дає можливість створювати тканинні еквіваленти для досліджень у медицині та біотехнологіях.
У 2026 році закупівлі в межах UIHERP продовжуються. У документах МОН є тендери на серверні комплекси, обладнання для високопродуктивних обчислень, лабораторії, хроматографічні й геодезичні прилади, системи безперебійного живлення, обладнання для переміщених та реорганізованих університетів.
Але UIHERP — це не тільки лабораторії.
Через цей проєкт фінансують і частину цифрової інфраструктури українського вступу.
У 2026 році МОН неодноразово зазначало, що в межах UIHERP фінансується модернізація програмного забезпечення, яке використовують для проведення:
НМТ — національного мультипредметного тесту;
ЄВІ — єдиного вступного іспиту;
ЄФВВ — єдиного фахового вступного випробування.
У планах закупівель проєкту також є програмне забезпечення для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Ще один великий напрям — ЄДЕБО. У 2026 році в межах UIHERP замовляють модернізацію її модулів, зокрема інтеграцію для перевірки пільгових категорій вступників через інші державні інформаційні системи.
Фактично це означає, що частина сервісів, якими користувач бачить лише електронний кабінет вступника, статус заяви чи результати конкурсного розподілу, має за собою значно більшу міжнародну програму цифровізації.
UIHERP також підтримує реформування самої університетської мережі. МОН повідомляло про допомогу реорганізованим закладам, зокрема університетам, які об’єдналися, через закупівлю обладнання, створення лабораторій та підвищення інституційної спроможності.
Окрему підтримку отримують переміщені університети та ЗВО, розташовані поблизу лінії фронту, для яких стійкість навчального процесу стала одним із ключових викликів після 2022 року.
Крім матеріальної бази, UIHERP охоплює управлінські зміни: розвиток інформаційних систем, прозорість фінансування досліджень, професійний розвиток академічних менеджерів, аналітичну підтримку реформ та нових моделей оцінювання наукової діяльності університетів.
Що насправді означають 937 млн доларів
Якщо просто скласти заявлений обсяг LEARN і UIHERP, отримаємо 937 млн доларів.
Але цю цифру не варто використовувати у заголовку на кшталт «Світовий банк виділив Україні майже мільярд доларів на школи та університети», не пояснивши механізм.
По-перше, програми стартували в різні роки. UIHERP діє з 2021 року, LEARN — з 2024-го.
По-друге, це не лише грантові кошти. UIHERP — 200-мільйонна позика МБРР. LEARN поєднує кредитні та грантові механізми, а значна частина фінансування забезпечується міжнародними партнерами через фонди та гарантійні інструменти Світового банку.
По-третє, сума програми не дорівнює сумі, яка вже фактично витрачена. Частина коштів залучається поступово, а в LEARN виплати за моделлю PforR залежать від досягнення та незалежної перевірки конкретних результатів.
І нарешті, кошти не завжди надходять безпосередньо на рахунок конкретної школи чи університету.
У LEARN фінансування може надходити до державного бюджету за вже досягнуті системні результати — наприклад, підготовку вчителів або забезпечення підручниками. Інвестиційна складова водночас дозволяє здійснювати конкретні закупівлі для закладів.
UIHERP працює інакше: за кошти позики проводяться конкретні закупівлі обладнання, програмного забезпечення, консультаційних та інших послуг у межах затверджених компонентів проєкту.
Тому найбільш відчутний результат для звичайного учня, вчителя або студента — не сама цифра «937 млн доларів».
Для школяра це може бути новий підручник, автобус або можливість навчатися очно завдяки укриттю. Для вчителя — підготовка до чергового етапу НУШ. Для університетського студента — сучасне лабораторне обладнання. Для вступника — цифрові системи, через які проводяться НМТ, ЄВІ та ЄФВВ і працює ЄДЕБО.
Саме через такі конкретні зміни LEARN і UIHERP фактично впливають на українську освіту.
Джерела
- МОН — про співпрацю зі Світовим банком та актуальні обсяги LEARN і UIHERP
- МОН — про додаткові 286 млн доларів у межах LEARN та досягнуті результати
- Міністерство фінансів — угоди щодо запуску LEARN
- Світовий банк — фінансування та структура програми LEARN
- Світовий банк — UIHERP: модернізація української вищої освіти
- Світовий банк — як UIHERP модернізує лабораторії та цифрові технології університетів
- МОН — закупівлі та модернізація в межах UIHERP
