З 11 серпня діють нові правила реагування на булінг у закладах освіти: що змінилося

В Україні почали діяти оновлені правила реагування на булінг і насильство в закладах освіти. Відтепер повідомлення про можливе насильство мають розглянути протягом однієї доби, а якщо його ознаки підтверджуються — керівник закладу повинен повідомити поліцію та службу у справах дітей не пізніше ніж протягом трьох годин.

Також у закладах освіти має діяти одна комісія для розгляду випадків насильства та можливого булінгу, а повідомлення можна буде подавати різними способами, зокрема анонімно.

Нові правила затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року №961. Документ набрав чинності 11 серпня 2026 року.

Головна зміна: школа реагуватиме не лише на булінг

Раніше процедура МОН була зосереджена насамперед на випадках булінгу — тобто систематичного цькування.

Оновлений підхід ширший.

Заклад освіти повинен реагувати і на можливі прояви насильства або жорстокого поводження з дитиною, навіть якщо ще немає підстав говорити про систематичний булінг.

Це означає, що одноразове небезпечне приниження, удар, погроза, сексуалізована поведінка чи інший можливий прояв насильства не можна ігнорувати лише тому, що він стався вперше.

Булінг у новій системі розглядається як один із можливих проявів систематичного насильства.

Які дії можуть вважатися ознаками насильства

В оновленому порядку конкретизували прояви, які можуть свідчити про насильство або жорстоке поводження.

Серед них:

образи, погрози та приниження;
переслідування і залякування;
позбавлення майна;
перешкоджання доступу до освітніх послуг;
штовхання, удари та інші небажані фізичні дії;
сексуалізовані жарти, жести або прізвиська;
поширення матеріалів інтимного змісту;
інша небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру.

Наявність однієї такої ознаки ще не означає, що суд визнає ситуацію булінгом. Але вона є підставою для того, щоб заклад освіти відреагував і забезпечив безпеку дитини.

Директор має розглянути повідомлення протягом доби

Кожне повідомлення про можливе насильство має бути зареєстроване.

Після реєстрації керівник закладу освіти повинен розглянути його протягом однієї доби.

Якщо повідомлення надійшло у вихідний, святковий, неробочий день або поза робочим часом, його реєструють у перший наступний робочий день.

Тобто відлік строку починається саме з реєстрації повідомлення.

Коли директор має повідомити поліцію

Якщо під час розгляду виявлено ознаки насильства або жорстокого поводження з дитиною, керівник має діяти невідкладно.

На повідомлення:

Національної поліції;
служби у справах дітей

відводиться не більше трьох годин.

Важливо правильно трактувати цю норму: три години не обов’язково відраховуються від моменту, коли батьки надіслали електронного листа до школи.

Спочатку повідомлення реєструють і розглядають у встановлений строк. Якщо встановлено ознаки насильства, після цього запускається трьохгодинний строк для інформування відповідних органів.

Якщо ж дитині загрожує безпосередня небезпека, чекати завершення внутрішнього розгляду не потрібно — необхідні заходи безпеки мають вживатися негайно.

Повідомити про насильство можна буде анонімно

Одна з практичних змін — заклади освіти мають забезпечити кілька каналів для повідомлень.

Серед можливих способів:

усне звернення;
письмове повідомлення;
електронна пошта;
телефон;
спеціальна скринька для звернень.

Також допускається анонімне повідомлення, якщо людина не хоче називати себе.

Це особливо важливо для дітей, які бояться помсти, осуду однокласників або негативної реакції дорослих.

Кожен заклад має сам визначити й оприлюднити доступні способи звернення.

У школі має бути відповідальна особа

Кожен заклад освіти повинен створити власну систему запобігання та протидії насильству.

Зокрема, потрібно визначити працівника, відповідального за:

приймання повідомлень;
їх реєстрацію;
ведення обліку звернень.

Батькам і учням має бути зрозуміло, куди саме можна повідомити про проблему.

МОН також зазначає, що заклади мають затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству і жорстокому поводженню з дітьми.

Замість двох комісій — одна

Ще одна принципова зміна стосується внутрішнього розгляду.

Тепер у закладі має діяти одна комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

Вона працюватиме і з одноразовими проявами можливого насильства, і з ситуаціями, які можуть мати ознаки систематичного булінгу.

Це має прибрати дублювання процедур, коли різні ситуації розглядалися за різними механізмами.

Порядок створення та роботи такої комісії пов’язаний із загальнодержавним Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим Кабміном у листопаді 2025 року.

Комісія більше не встановлює, «був булінг чи ні»

Це одна з найважливіших норм для батьків і педагогів.

Факт булінгу встановлює суд.

Шкільна комісія не повинна ухвалювати рішення на кшталт:

«Булінгу не було».

або:

«Комісія встановила факт булінгу».

Її завдання інше:

з’ясувати обставини;
оцінити потреби дитини;
визначити заходи безпеки;
організувати психологічну чи іншу підтримку;
запропонувати заходи виховного впливу;
контролювати їх виконання.

Юридичну оцінку того, чи становлять дії адміністративне правопорушення у вигляді булінгу, дає суд.

Коли насильство вважається систематичним

Оновлений порядок конкретизує поняття систематичності.

Насильство вважається систематичним, якщо воно відбулося два або більше разів протягом 12 місяців.

Відлік може вестися від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня самого першого випадку, навіть якщо тоді офіційного повідомлення до закладу не подавали.

Це важливе уточнення, оскільки раніше батькам і школам часто було складно зрозуміти, скільки саме повторень потрібно для ознаки систематичності.

Але навіть один випадок насильства тепер потребує реагування — чекати другого епізоду школа не повинна.

Дитину мають обов’язково вислухати

Новий порядок посилює процесуальні права дитини.

Під час розгляду випадку дитина має право бути вислуханою з урахуванням її віку та рівня зрілості.

Її позицію повинні зафіксувати.

Вислуховування проводиться за участю батьків або інших законних представників і практичного психолога чи соціального педагога.

За письмовою згодою батьків воно може відбутися без їхньої присутності.

Мета цієї норми — щоб рішення щодо захисту та підтримки дитини не ухвалювалися виключно дорослими без врахування того, як сама дитина описує ситуацію та чого потребує.

За рішеннями комісії тепер потрібно стежити

Робота комісії не завершується після протоколу або проведеної розмови.

Запроваджено обов’язковий моніторинг виконання її рішень.

Якщо заходи:

не припинили небезпечну поведінку;
не забезпечили дитині відчуття безпеки;
не дали очікуваного результату,

комісія має повернутися до ситуації та скоригувати свої рішення.

Це важлива зміна, оскільки формального «провели бесіду з учнями» недостатньо, якщо проблема фактично продовжується.

Які заходи можуть застосовувати до дітей

Оновлено також Порядок застосування заходів виховного впливу.

Їхня мета — не покарати дитину будь-якою ціною, а:

припинити насильство;
не допустити повторних випадків;
відновити безпечне середовище;
надати психологічну підтримку;
не допустити повторної травматизації дітей.

Заходи мають визначатися відповідно до конкретної ситуації та потреб учасників.

При цьому адміністративну відповідальність за булінг, як і раніше, визначає не школа, а суд.

Чи змінилися штрафи за булінг

Сам наказ МОН №961 не встановлює нових штрафів за булінг.

Адміністративна відповідальність і надалі передбачена статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, новина МОН стосується насамперед того, як заклад освіти має приймати повідомлення, реагувати, захищати дитину та взаємодіяти з поліцією і соціальними службами.

Не варто подавати новий наказ як «посилення покарань за булінг».

Що тепер повинна зробити адміністрація закладу

Практично для директорів нові правила означають, що перед початком навчального року потрібно перевірити внутрішню систему реагування.

Закладу необхідно:

Оновити або розробити положення про запобігання та протидію насильству і жорстокому поводженню з дітьми.
Визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень.
Організувати їх облік.
Запровадити кілька каналів звернення.
Передбачити можливість анонімного повідомлення.
Узгодити роботу єдиної комісії з новим порядком.
Поінформувати педагогів та інших працівників про нові строки реагування.
Пояснити учням і батькам, як і куди можна звертатися.
Організувати моніторинг виконання рішень комісії.

МОН анонсувало також окремі методичні рекомендації, які мають допомогти закладам застосовувати оновлені правила на практиці.

Що робити батькам, якщо дитина повідомила про насильство

Для родини алгоритм може виглядати так:

1. Подбайте про безпеку дитини.
Якщо є безпосередня загроза, фізичне насильство чи погрози — звертайтеся до поліції одразу.

2. Збережіть інформацію про подію.
Це можуть бути повідомлення, скриншоти, фотографії, медичні документи, дати та імена свідків.

3. Повідомте заклад освіти.
Зробити це можна доступним у конкретному закладі способом.

4. Перевірте, що повідомлення зареєстровано.
Саме від реєстрації залежить перебіг визначених процедурних строків.

5. Просіть не лише «розібратися», а й забезпечити дитині безпеку.
Наприклад, визначити дорослого, до якого дитина може звернутися, організувати психологічну підтримку або вжити інших заходів залежно від ситуації.

6. Якщо школа не реагує — звертайтеся до засновника, органу управління освітою, поліції, служби у справах дітей або інших уповноважених органів залежно від обставин.

Що змінилося коротко

Було	Стало
Основна процедура була зосереджена на булінгу	Єдиний підхід до булінгу та інших проявів насильства щодо дітей
Окремі механізми розгляду	Одна комісія
Не було такого чіткого критерію систематичності	Два або більше випадків протягом 12 місяців
Канали повідомлення були менш деталізовані	Усно, письмово, електронно та анонімно
Комісії часто фактично вирішували, чи є ситуація булінгом	Факт булінгу встановлює лише суд
Не було єдиного акценту на подальший контроль	Обов’язковий моніторинг рішень комісії
Роль дитини під час розгляду була менш деталізована	Право дитини бути вислуханою прямо закріплено

Коли почали діяти нові правила

Наказ МОН №961 датований 18 червня 2026 року.

Його зареєстрували в Міністерстві юстиції 24 липня за №1078/46472.

Наказ передбачає, що він набирає чинності з дня офіційного опублікування. Нові правила почали діяти 11 серпня 2026 року.

Отже, це вже чинні норми, а не майбутня реформа чи проєкт МОН.