Університетські стартапи залучили понад 17 млн грн: підсумки експерименту МОН

У межах експериментальної мережі стартап-шкіл при університетах і наукових установах підтримку отримали 168 стартапів, а команди залучили понад 17 млн грн інвестицій. Ще 13 стартапів уже змогли комерціалізувати свою інноваційну продукцію.

Про результати дворічного експериментального проєкту повідомило Міністерство освіти і науки України.

Мережа нині об’єднує 23 стартап-школи — інкубатори — акселератори. Їх створювали при закладах вищої освіти та наукових установах, щоб допомагати студентам, аспірантам, викладачам і дослідникам перетворювати наукові ідеї на прототипи, продукти та бізнес-проєкти.

Які результати отримали за два роки

За даними МОН, у межах експериментального проєкту:

реалізовано 63 проєкти;
створено 76 стартапів за участю здобувачів освіти, наукових і науково-педагогічних працівників;
168 стартапів отримали фінансову або іншу підтримку;
підтримані команди залучили понад 17 млн грн інвестицій;
13 стартапів комерціалізували інноваційну продукцію;
проведено 148 освітніх та популяризаційних заходів із розвитку інноваційного підприємництва.

Показники 76 і 168 не суперечать один одному. У першому випадку МОН говорить про стартапи, створені за участю студентів і працівників освіти та науки під час експерименту, у другому — про всі стартапи мережі, які отримували фінансову, консультаційну або іншу підтримку.

Що таке стартап-школа при університеті

Стартап-школа — це структурний підрозділ університету або наукової установи, який допомагає команді пройти шлях від наукової чи технологічної ідеї до продукту, який можна випробувати, представити інвестору або вивести на ринок.

Підтримка може включати:

допомогу з формуванням бізнес-моделі;
створення мінімально життєздатного продукту — MVP;
консультації щодо інтелектуальної власності;
маркетингову та юридичну підтримку;
роботу з менторами;
пошук бізнес-партнерів;
підготовку презентації для інвесторів;
допомогу із залученням фінансування;
доступ до обладнання та дослідницької інфраструктури.

Тобто стартап-школа не є окремим навчальним закладом. Це інфраструктура всередині університету або наукової установи для підтримки інноваційних команд.

Над чим працювали студенти й науковці

За інформацією МОН, учасники мережі розробляли рішення в різних технологічних сферах, серед яких:

енергетика;
агротехнології;
штучний інтелект;
медицина;
оборонні технології;
екологія;
освіта.

Підтримка могла починатися ще на етапі ідеї та продовжуватися під час створення прототипу, пошуку партнерів, залучення інвестицій і підготовки продукту до виходу на ринок.

Сам факт участі у стартап-школі, однак, не означає, що проєкт обов’язково стане прибутковим бізнесом. За результатами експерименту МОН повідомляє про 13 стартапів, які вже дійшли до комерціалізації інноваційної продукції.

Скільки стартап-шкіл працює в мережі

Офіційно мережу запустили у травні 2025 року.

Зараз вона охоплює 23 стартап-школи.

Шість учасників були визначені переможцями державного конкурсного відбору. Ще 17 стартап-шкіл університети й наукові установи створили за власною ініціативою та власним коштом.

У 2024 році переможцями конкурсного відбору стали:

Національний авіаційний університет;
Вінницький національний технічний університет;
Київський академічний університет;
Сумський державний університет;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»;
Національний університет «Одеська політехніка».

Повну інформацію про всі 23 стартап-школи МОН зібрало в окремому каталозі. У ньому можна переглянути напрями роботи, програми, дослідницьку інфраструктуру та приклади реалізованих стартапів.

Скільки держава вкладала у стартап-школи

За умовами конкурсного відбору шість переможців могли отримати до 1,5 млн грн кожен на створення та розвиток стартап-школи.

Кошти дозволялося використовувати, зокрема, на:

обладнання;
проведення науково-технічних розробок;
консультаційні та юридичні послуги;
маркетинговий супровід стартапів;
освітні послуги;
оплату праці працівників, залучених до реалізації проєкту;
адміністрування стартап-школи.

Фінансування забезпечували зі спеціального фонду державного бюджету за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, пов’язаного з виконанням зобов’язань України в програмі «Горизонт 2020».

При цьому понад 17 млн грн залучених стартапами інвестицій — це інший показник. Його не слід подавати як суму державного фінансування експерименту.

МОН не зазначає в підсумковій публікації, яку загальну суму державної підтримки фактично використали всі шість переможців.

Чи можуть студенти зараз подати заявку

У підсумковій публікації МОН немає оголошення нового загального набору студентських команд до мережі.

Умови участі залежать від конкретної стартап-школи. Університети можуть проводити власні інкубаційні програми, конкурси, навчання або відбори команд.

Студенту чи науковцю, який має технологічну ідею, варто перевірити:

чи працює стартап-школа у його університеті;
які проєкти вона підтримує;
чи відкритий набір команд;
на якому етапі має перебувати розробка;
чи потрібна сформована команда;
яку підтримку можна отримати;
чи передбачене фінансування або лише менторська допомога.

Для цього МОН оприлюднило окремий каталог мережі з інформацією про всі 23 стартап-школи.

Що буде з мережею після завершення експерименту

МОН заявляє, що результати експерименту перевищили заплановані показники та підтвердили потенціал університетських стартап-шкіл.

Міністерство планує разом із партнерами продовжувати розвиток інноваційної інфраструктури при закладах вищої освіти й наукових установах.

Також МОН повідомило про підготовку законодавчих змін для масштабування таких інструментів та посилення співпраці між наукою і бізнесом.

Однак важливо розрізняти результати експерименту та майбутні плани.

Підсумки дворічного проєкту не означають автоматичного запуску нової постійної державної програми фінансування всіх університетських стартап-шкіл. У повідомленні МОН не названі новий бюджет, дата наступного конкурсу або умови фінансування на 2027 рік.

Як це пов’язано з новим законом про трансфер технологій

Паралельно МОН розробило новий проєкт Закону України «Про трансфер технологій».

Документ має спростити шлях наукової розробки від університету або наукової установи до практичного використання бізнесом. Серед запропонованих напрямів — розвиток офісів трансферу технологій, спін-офів, співпраці з підприємствами та інструментів державної підтримки комерціалізації.

Цей напрям безпосередньо пов’язаний із проблемою, яку мають розв’язувати стартап-школи: науковий результат повинен отримати можливість пройти шлях від лабораторії до реального продукту.

Водночас законопроєкт ще не ухвалений. Станом на серпень 2026 року МОН винесло його на громадське обговорення, тому остаточні правила можуть змінитися.

Що вже відбулося, а що ще лише планують

Уже відбулося:

завершено дворічний експеримент;
сформовано мережу з 23 стартап-шкіл;
168 стартапів отримали підтримку;
створено 76 стартапів за участю студентів і працівників освіти та науки;
13 стартапів комерціалізували продукцію;
залучено понад 17 млн грн інвестицій;
створено каталог мережі.

Поки що не оголошено:

нового конкурсу державного фінансування;
бюджету мережі на 2027 рік;
автоматичного фінансування всіх 23 стартап-шкіл;
загального набору студентських команд;
постійної державної моделі роботи мережі після експерименту.

Тому нинішня новина є передусім підсумком пілотного механізму. Подальше масштабування залежатиме від наступних рішень МОН, уряду та змін у законодавстві.