Початок навчального року — час, коли вчителю важливо зрозуміти не лише те, що учні пам’ятають після літа, а й чи не залишилися прогалини з попередніх років навчання. Через дистанційне та змішане навчання, повітряні тривоги, переїзди, перерви в заняттях та інші наслідки війни рівень підготовки дітей одного класу може суттєво відрізнятися.
Саме для цього можна провести вхідне діагностичне оцінювання. Його мета — не поставити дітям перші оцінки за новий навчальний рік, а визначити, які знання, уміння та компетентності вже сформовані, а над чим потрібно додатково попрацювати.
У січні 2026 року МОН оприлюднило окремий посібник із надолуження освітніх втрат. Запропонована в ньому логіка роботи починається саме з діагностики, після якої мають відбуватися планування підтримки, її реалізація та моніторинг результатів.
Чи обов’язково проводити вхідну діагностичну роботу у вересні 2026 року
Єдиної обов’язкової для всіх шкіл України вхідної контрольної роботи у вересні не встановлено.
У листі МОН від 28 липня 2026 року № 1/16209-26 про організований початок 2026/2027 навчального року йдеться про необхідність забезпечувати досягнення результатів, визначених державними стандартами, а під час дистанційного навчання — регулярно оцінювати результати та забезпечувати учням зворотний зв’язок. Окремої загальнонаціональної «вересневої контрольної» документ не встановлює.
Для 5–9 класів МОН також прямо зазначає, що не визначає кількість контрольних, самостійних чи інших робіт за семестр або навчальний рік. Процедури й частотність оцінювання вчитель добирає відповідно до дидактичної мети та особливостей предмета. Форми, зміст і способи оцінювання залишаються в межах педагогічної автономії.
Водночас на сторінці рекомендацій щодо організації освітнього процесу МОН окремо посилається на первинні діагностичні дослідження Всеукраїнської школи онлайн як інструмент, яким можуть користуватися педагоги.
Отже, вхідна діагностика — це насамперед інструмент учителя для планування подальшого навчання, а не окрема державна атестація учня.
Коли проводити діагностичне оцінювання
Не обов’язково давати велику роботу вже 2–3 вересня.
Практично доцільніше спочатку дати дітям кілька днів на повернення до навчального ритму, провести повторення та спостерігати за виконанням коротких завдань. Після цього можна провести більш системну діагностику.
Для різних класів терміни можуть відрізнятися. Орієнтовно це може бути перша половина вересня, але педагог може провести оцінювання пізніше, якщо клас потребує довшої адаптації.
Діагностування також необов’язково проводити за один 45-хвилинний урок. Його можна розділити на кілька коротких блоків.
Методичні матеріали УІРО щодо тестування на ВШО передбачають можливість проходити окремі частини тесту послідовно або окремо, а час проходження зазначається як рекомендований.
Що саме потрібно перевіряти
Поширена помилка — намагатися за одну контрольну перевірити всю програму попереднього класу.
Ефективніше визначити ключові результати навчання, без яких учневі буде складно опановувати новий матеріал.
Наприклад, учителю математики перед початком нової теми важливіше з’ясувати, чи вміють діти виконувати базові обчислення, працювати з дробами, рівняннями або геометричними поняттями, ніж перевіряти кожну тему минулорічної програми.
Учителю української мови варто окремо подивитися на читання і розуміння тексту, письмо, орфографічні й граматичні вміння.
У 5–9 класах доцільно орієнтуватися не лише на окремі правила або факти, а й на групи результатів навчання, передбачені відповідною освітньою галуззю. Чинні рекомендації МОН акцентують саме на компетентнісному оцінюванні та відстеженні поступу дитини.
Вхідна діагностика: алгоритм для вчителя
| Етап | Що робить учитель |
|---|---|
| 1. Визначає ключові результати | Обирає знання та вміння попереднього року або циклу, без яких складно рухатися далі |
| 2. Добирає завдання | Для кожного результату передбачає одне або кілька завдань різного типу |
| 3. Проводить діагностику | Тест, коротка письмова робота, практичні завдання, усна взаємодія, спостереження тощо |
| 4. Аналізує помилки | Дивиться не лише на загальний результат, а на конкретні теми та вміння |
| 5. Визначає масштаб проблеми | Чи прогалина характерна для всього класу, окремої групи дітей або одного учня |
| 6. Планує надолуження | Повторення для всього класу, робота в малих групах, консультації або індивідуальні завдання |
| 7. Перевіряє прогрес | Після корекційної роботи проводить повторну коротку діагностику |
Саме така логіка відповідає підходу, який МОН у 2026 році пропонує використовувати під час роботи з освітніми втратами: діагностика → планування → реалізація заходів → моніторинг результатів.
Якою може бути діагностична робота
Єдиного обов’язкового формату немає.
Залежно від предмета і віку учнів учитель може використати:
- тестові завдання;
- короткі відкриті відповіді;
- практичні або лабораторні завдання;
- роботу з текстом;
- задачі;
- усне опитування;
- бесіду;
- мініпроєкт;
- педагогічне спостереження;
- самооцінювання учнів;
- цифрове тестування.
Для формувального оцінювання в 5–9 класах МОН також називає картки, шкали, щоденники спостережень, портфоліо, самооцінювання, взаємооцінювання та усний або письмовий коментар.
Тому для перевірки освітніх втрат тест не повинен бути єдиним джерелом інформації.
Особливо це важливо для результатів, які неможливо якісно виміряти лише вибором правильної відповіді.
Де взяти готові діагностичні тести
Всеукраїнська школа онлайн
Один із найзручніших безплатних варіантів — діагностичні тести на платформі Всеукраїнська школа онлайн (ВШО).
МОН створювало їх саме для того, щоб учитель міг визначити рівень знань за попередні періоди навчання та побачити теми, які потребують додаткового опрацювання.
Станом на серпень 2026 року на ВШО, зокрема, доступні:
- для 5 класу — первинні та вторинні діагностичні тести з української мови й математики за курс 3–4 класів;
- для 7 класу — діагностичні тести з української мови, математики, англійської мови та окремих інших предметів за попередній цикл / клас;
- для 9 класу — первинні та вторинні тести з алгебри, геометрії, української мови, біології, фізики, хімії, географії, історії України та інших дисциплін за матеріалом попередніх класів.
Після первинної діагностики можна організувати роботу над виявленими прогалинами, а потім використати вторинне тестування, де воно передбачене.
Інструмент УЦОЯО для 4–5 класів
Український центр оцінювання якості освіти також підготував інструмент для діагностування математичної та читацької компетентностей учнівства на кінець 4-го або початок 5-го класу.
Він дає змогу побачити, які аспекти математичної та читацької компетентностей потребують додаткової уваги, і використати результати для планування роботи з навчальними втратами.
Водночас УЦОЯО спеціально застерігає: такий інструмент не варто використовувати як річну контрольну або підсумкову роботу.
Як аналізувати результати
Найменш корисний результат діагностики виглядає так:
«Іван — 7 балів, Марія — 9, клас у середньому — 7,8».
Учителю набагато важливіше знати:
«12 учнів мають труднощі з дробами, 6 — із розв’язуванням рівнянь, 3 потребують індивідуальної допомоги з базовими обчисленнями».
Тобто аналізувати слід результат навчання, тему або вміння, а не лише суму набраних балів.
На ВШО результат діагностичного тестування саме й покликаний показати прогалини та теми, які потребують додаткового опрацювання. У матеріалах УІРО зазначено, що за загальним звітом учитель може побачити, у яких темах конкретні учні припустилися помилок.
Зразок таблиці аналізу
Учитель може створити просту робочу таблицю:
| Результат / тема | Хто має труднощі | Масштаб | Що робимо | Коли перевіримо повторно |
|---|---|---|---|---|
| Тема 1 | Учні 2, 4, 7, 12… | Значна частина класу | Повторення на уроках | ___ |
| Тема 2 | Учні 5, 8, 14 | Невелика група | Робота в групі | ___ |
| Тема 3 | Учень 9 | Індивідуальна прогалина | Консультація / завдання | ___ |
Таку таблицю не обов’язково перетворювати на офіційний документ. Це може бути робочий інструмент учителя для планування навчання.
Що робити після діагностики
Провести тест і зберегти результати — недостатньо.
Справжня мета діагностики починається після отримання результатів.
Якщо труднощі має більшість класу
Потрібно повернутися до відповідної теми під час уроків, включити повторення в наступні заняття або трохи скоригувати календарно-тематичне планування.
МОН у рекомендаціях щодо 2026/2027 навчального року прямо передбачає можливість гнучкої організації освітнього процесу, зокрема перерозподілу навчального часу та внесення змін до календарно-тематичного планування для забезпечення досягнення результатів, визначених державними стандартами.
Якщо труднощі має окрема група учнів
Можна використовувати:
- роботу в малих групах;
- диференційовані завдання;
- короткі консультації;
- додаткові вправи;
- матеріали ВШО;
- парне навчання.
Якщо прогалини індивідуальні
Учневі можна запропонувати персональний набір матеріалів або короткий план надолуження.
У матеріалах УІРО також передбачено три основні варіанти роботи з виявленими прогалинами: індивідуально, у малих групах або всім класом.
Чи потрібно ставити оцінку за вхідну діагностику
Не варто автоматично перетворювати вхідну діагностику на першу оцінку в журналі.
Її головна функція — з’ясувати стартову точку і спланувати подальше навчання.
Для 5–9 класів формувальне оцінювання взагалі не обов’язково переводити у формальний бал. МОН зазначає, що його метою є відстеження навчального поступу, визначення освітніх потреб і коригування подальшого навчання.
Водночас у 5–9 класах діагностувальні, практичні, лабораторні та інші види робіт за потреби можуть використовуватися як складова поточного оцінювання за групами результатів і фіксуватися в журналі. Тобто це залежить від мети конкретної роботи та прийнятої в закладі моделі оцінювання.
Для діагностичних тестів ВШО сама логіка інструменту передусім передбачає виявлення прогалин, а не виставлення традиційної оцінки.
А що з початковою школою
У початкових класах діагностичні роботи також мають передусім допомагати вчителю побачити сформованість результатів навчання та спланувати подальшу роботу.
МОН пояснює, що кількість таких робіт учитель визначає самостійно відповідно до тем, видів діяльності та результатів, які потрібно оцінити.
Для 4 класу та початку 5 класу можна додатково використати інструменти УЦОЯО з математики й читання.
Первинна і повторна діагностика: навіщо проводити двічі
Вхідне тестування показує лише стартову ситуацію.
Щоб зрозуміти, чи спрацювали повторення, консультації та інші заходи, через певний час варто ще раз перевірити саме ті результати, з якими були проблеми.
Це необов’язково має бути ще одна велика контрольна робота.
Достатньо:
- обрати результати, які потребували надолуження;
- запропонувати учням кілька нових завдань на ті самі вміння;
- порівняти результат;
- визначити, хто може рухатися далі, а кому ще потрібна допомога.
На ВШО для багатьох курсів уже передбачено пару «первинне діагностичне тестування — вторинне діагностичне тестування», що дозволяє використати саме таку модель.
Чого не варто робити
Не перетворювати діагностику на покарання за літні канікули. Мета — допомогти дитині, а не продемонструвати, скільки вона забула.
Не перевіряти всю програму одним великим тестом. Краще визначити ключові результати, необхідні для подальшого навчання.
Не робити висновок лише за загальним балом. Двоє дітей з однаковим результатом можуть мати зовсім різні прогалини.
Не порівнювати учнів між собою. Для планування важливіше визначити індивідуальні труднощі та динаміку.
Не зупинятися на тестуванні. Якщо після діагностики не змінюється план роботи, вона втрачає практичний сенс.
Короткий чекліст учителя перед діагностикою
- Визначити результати навчання, які справді потрібно перевірити.
- Не намагатися охопити всю програму попереднього року.
- Добрати завдання різних типів.
- Пояснити дітям, що мета роботи — з’ясувати, що потрібно повторити.
- Не робити загальний бал головним результатом діагностики.
- Проаналізувати помилки за темами та вміннями.
- Визначити спільні, групові й індивідуальні прогалини.
- Запланувати час на надолуження.
- Після корекційної роботи провести коротку повторну перевірку.
Найголовніше
Вхідне діагностичне оцінювання у вересні — це не «контрольна за минулий рік» і не спосіб одразу наповнити журнал оцінками.
Його завдання значно практичніше: визначити стартову точку кожної дитини та класу загалом, знайти прогалини, скоригувати подальше навчання і перевірити, чи вдалося ці прогалини подолати.
Тому найкорисніший результат діагностики — не середній бал класу, а відповідь учителя на три питання:
Що учні вже вміють? Що потребує повторення? Як саме ми це надолужимо?
Джерела
- Міністерство освіти і науки України. МОН оприлюднило посібник із надолуження освітніх втрат:
https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-posibnyk-iz-nadoluzhennia-osvitnikh-vtrat - Міністерство освіти і науки України. Надолуження освітніх втрат — матеріали та посібник:
https://mon.gov.ua/tag/nadoluzhennia-osvitnikh-vtrat - Міністерство освіти і науки України. Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти, лист від 28.07.2026 № 1/16209-26:
https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizovanyi-pochatok-20262027-navchalnoho-roku-v-zakladakh-zahalnoi-serednoi-osvity - Міністерство освіти і науки України. Рекомендації щодо організації освітнього процесу:
https://mon.gov.ua/rekomendatsii-ministerstva-osviti-i-nauki-ukraini-shchodo-organizatsii-osvitnogo-protsesu - Міністерство освіти і науки України. Оцінювання в 5–9 класах НУШ: відповідаємо на запитання:
https://mon.gov.ua/news/otsiniuvannia-v-59-klasakh-nush-vidpovidaiemo-na-zapytannia - Міністерство освіти і науки України. Що таке діагностичні тести на ВШО та як ними користуватись:
https://mon.gov.ua/news/shcho-take-diagnostichni-testi-na-vsho-ta-yak-nimi-koristuvatis-vebinari-dlya-pedagogiv - Всеукраїнська школа онлайн:
https://lms.e-school.net.ua/ - Український інститут розвитку освіти. Діагностичне тестування: як працювати з тестами та їхніми результатами:
https://uied.org.ua/2023/12/11414/ - Український інститут розвитку освіти. Інструменти для визначення та подолання освітніх втрат:
https://uied.org.ua/2023/12/11407/ - Український центр оцінювання якості освіти. Матеріали для вчительства / діагностичний інструментарій:
https://testportal.gov.ua/materialy/ - Український центр оцінювання якості освіти. «Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання»:
https://testportal.gov.ua/navchalni-vtraty-sutnist-prychyny-naslidky-ta-shlyahy-podolannya-analitychnyj-material-vid-fahivtsiv-ukrayinskogo-tsentru-otsinyuvannya-yakosti-osvity/
Дисклеймер. Матеріал має інформаційно-методичний характер. Конкретні форми, процедури та способи фіксування результатів оцінювання варто визначати відповідно до чинних документів МОН, освітньої програми закладу, рішень педагогічної ради та прийнятої в школі системи оцінювання.
