Нова система оцінювання у школах з 2026/2027 року: що зміниться

З 2026/2027 навчального року українські школи почнуть працювати за новою системою та загальними критеріями оцінювання результатів навчання учнів. Зміни передбачені наказом Міністерства освіти і науки №722 від 4 травня 2026 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції. Станом на серпень 2026 року документ є чинним у редакції зі змінами.

Головне, що потрібно знати батькам та школярам: 12-бальні оцінки у середній школі не скасовують. Натомість МОН уніфікувало підходи до оцінювання від початкової до старшої школи, чіткіше визначило різницю між формувальним, поточним і підсумковим оцінюванням та встановило загальні критерії, за якими визначатимуть навчальні результати.

Кого нові правила стосуватимуться вже у 2026/2027 році

Перехід відбуватиметься поступово. У 2026/2027 навчальному році нова система застосовуватиметься в 1–9 класах. З 2027/2028 року вона охопить 1–10 класи, а з 2028/2029 навчального року — усі 1–12 класи.

Навчальний рік	Для яких класів діятиме система
2026/2027	1–9 класи
2027/2028	1–10 класи
2028/2029	1–12 класи

Тобто учні 10–11 класів звичайних шкіл у 2026/2027 році ще не переходять повністю на нову систему лише через набуття чинності наказом №722. Перехід для старшої школи синхронізований із подальшим упровадженням реформи профільної середньої освіти.

Які оцінки ставитимуть у різних класах

Нова система передбачає чотири шкали: вербальну, рівневу, бальну та, в окремих випадках, дихотомічну — «зараховано» або «не зараховано». Яку саме шкалу використовуватимуть, залежить від року навчання та виду оцінювання.

Класи	Формувальне оцінювання	Поточне оцінювання	Підсумкове оцінювання
1–2	вербальне	вербальне	вербальне
3–4	вербальне	вербальне або рівневе	рівневе
5–9 у 2026/2027 році	вербальне, рівневе або бальне	12-бальна шкала	12-бальна шкала

Отже, для учнів 5–9 класів звична шкала від 1 до 12 балів зберігається. Для молодших школярів також не відбувається різкого переходу на цифрові оцінки: у 1–2 класах оцінювання залишається словесним, а в 3–4 класах для підсумкових результатів використовується рівнева шкала.

Що тепер означатимуть 1–12 балів

Наказ встановлює єдине співвідношення між рівнями навчальних результатів та балами. Початковому рівню відповідають 1–3 бали, середньому — 4–6, достатньому — 7–9, високому — 10–12.

Водночас оцінювання має враховувати не лише те, скільки фактів або правил запам’ятав школяр. Загальні критерії побудовані навколо п’яти складників: когнітивних процесів, навчальної діяльності, рівня самостійності, комунікації та взаємодії, а також того, наскільки стабільно учень демонструє відповідні вміння.

Саме тому високий бал має означати не просто правильне відтворення матеріалу, а здатність самостійно працювати із завданнями, застосовувати знання та використовувати їх у нових ситуаціях. Такий підхід відповідає компетентнісній моделі НУШ.

Які види оцінювання будуть у школі

Новий документ прямо визначає чотири основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове та державну підсумкову атестацію. Підсумкове, своєю чергою, поділяється на тематичне, семестрове та річне.

Формувальне оцінювання потрібне насамперед для того, щоб учитель і дитина бачили навчальний поступ, труднощі та розуміли, над чим потрібно працювати далі. Воно може включати спостереження, коментарі вчителя, самооцінювання та взаємооцінювання.

Поточне оцінювання проводять на певних етапах навчання, щоб перевірити, наскільки досягнуті заплановані результати. А підсумкове показує результат за певний завершений період або частину програми.

Чи впливатиме кожна робота на семестрову оцінку

Для учнів 5–12 років навчання документ окремо зазначає: результати формувального оцінювання не враховуються під час підсумкового оцінювання. Тобто коментар, самооцінка або інший результат роботи, яка проводиться саме як формувальна, не має автоматично перетворюватися на складник семестрового бала.

Натомість тематичне оцінювання може здійснюватися на основі результатів поточного оцінювання за певною частиною навчальної програми та/або результатів підсумкової чи діагностувальної роботи. Семестрова оцінка є узагальненням результатів навчання за відповідний період, а річну оцінку визначають на основі семестрових.

Таким чином, новий наказ чіткіше розводить оцінювання, яке допомагає дитині вчитися, і оцінювання, результат якого фіксують як підсумковий.

Чи будуть контрольні роботи

Так. Нова система не скасовує письмові або контрольні роботи і не встановлює одного обов’язкового способу перевірки знань.

Оцінювання може бути усним, письмовим або практичним, зокрема із застосуванням цифрових технологій. Учитель має академічну свободу у виборі конкретних методів та інструментів з урахуванням предмета та особливостей учнів. Серед можливих методів документ називає педагогічне спостереження, аналіз проєктів та інших продуктів діяльності, опитування, бесіди тощо.

Тобто один учитель може використовувати контрольну роботу, інший — тест, практичне завдання, проєкт або їх поєднання, якщо це дає змогу об’єктивно перевірити потрібний результат навчання.

За що тепер ставитимуть оцінку

Принципова ідея реформи полягає у переході від перевірки переважно відтворених знань до оцінювання результатів навчання і компетентностей.

Учитель має звертати увагу на те, чи здатна дитина застосувати знання у практичній ситуації, виконати практико-орієнтоване завдання, працювати самостійно, аргументувати свою думку, співпрацювати та розв’язувати проблеми.

При цьому МОН прямо наголошує: оцінювати потрібно ступінь оволодіння вміннями, а не просто кількість допущених помилок.

Чи можуть школи встановити власні критерії

Так, але не довільно.

Загальні критерії МОН є основою, на якій заклади освіти мають розробляти критерії для конкретних освітніх галузей, предметів та інтегрованих курсів. Школа також може адаптувати їх, наприклад, до дистанційної форми навчання.

Після затвердження такі критерії потрібно оприлюднити на сайті школи або, якщо школа не має власного сайту, на сайті засновника не пізніше ніж через 10 робочих днів.

Для батьків це означає, що правила оцінювання конкретного предмета можна буде перевірити у відкритому доступі.

Учень має знати критерії ще до оцінювання

Одним із принципів нової системи є зрозумілість оцінювання. Критерії мають бути чіткими та відомими учасникам освітнього процесу заздалегідь.

Крім того, учень має отримувати зворотний зв’язок, мати можливість дізнатися, чому отримав саме таку оцінку, а в разі незгоди — скористатися процедурою оскарження результатів.

Оцінки школярів визначили конфіденційною інформацією

Ще одна важлива норма наказу: оцінка визначена як конфіденційна інформація. Доступ до результатів мають педагогічні працівники, які здійснюють відповідне оцінювання, сам учень та його батьки або інші законні представники.

Інформувати дитину та батьків про результати школа може під час індивідуальних зустрічей, через паперові або електронні засоби комунікації, а також через свідоцтво досягнень.

Це означає, що індивідуальні оцінки не повинні використовуватися школою як публічна інформація про успішність дитини для сторонніх осіб.

Що буде із «зараховано» та «не зараховано»

Наказ передбачає і дихотомічну шкалу — «зараховано» / «не зараховано». За рішенням педагогічної ради вона може застосовуватися для окремих предметів, інтегрованих курсів або інших освітніх компонентів. Окремі правила також передбачені для результатів навчання дітей, які перебувають за кордоном або на територіях, де ведуться бойові дії чи які тимчасово окуповані.

Це не означає, що звичайні оцінки в 5–9 класах масово замінять на «зараховано». Для поточного і підсумкового оцінювання цих учнів основною залишається 12-бальна шкала.

Що зміниться для учнів 1–4 класів

Для молодшої школи частина принципів нової системи вже знайома батькам: вербальне та рівневе оцінювання застосовувалося в НУШ і раніше відповідно до рекомендацій МОН.

Новий наказ об’єднує ці підходи в єдиній системі для всієї загальної середньої освіти. У 1–2 класах дитині не мають виставляти звичайні цифрові бали. У 3–4 класах формувальне оцінювання залишається вербальним, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове — рівневим.

Що зміниться для учнів 5–9 класів

У 5–9 класах залишаються оцінки від 1 до 12, однак нова система чіткіше розділяє призначення різних оцінок.

Формувальне оцінювання має показувати прогрес і допомагати навчанню, поточне — фіксувати досягнуті результати на певному етапі, а підсумкове — узагальнювати результат за темою, семестром або роком. При виставленні бала важливими стають не лише знання, але й уміння їх застосовувати, самостійність та інші складники компетентності.

Чи скасували групи результатів у 5–9 класах

Тут є важливий нормативний нюанс.

У 2024 році МОН наказом №1093 затвердило рекомендації щодо оцінювання учнів 5–9 класів за новим Державним стандартом базової середньої освіти. Саме в цих рекомендаціях значну роль відіграє оцінювання за групами результатів.

Новий наказ №722 запроваджує єдину загальну систему, визначає поточне, тематичне, семестрове і річне оцінювання, але не містить прямого формулювання про скасування наказу №1093 або «скасування груп результатів». Сам №722 прямо передбачає припинення дії старого наказу №329 від 2011 року, причому відповідна норма набере чинності 1 липня 2028 року.

Тому станом на серпень 2026 року твердження «МОН повністю скасувало групи результатів» варто використовувати обережно. Школам необхідно узгоджувати свої локальні правила з наказом №722, чинними рекомендаціями для НУШ та подальшими офіційними роз’ясненнями Міністерства.

Що потрібно знати батькам перед початком навчального року

Для більшості сімей зміни не означають, що дитина 1 вересня побачить зовсім інші оцінки. Найпомітніші зміни стосуються правил, за якими ці оцінки формуються.

У 5–9 класах залишаться 12 балів. У початковій школі зберігатимуться вербальні та рівневі оцінки. Водночас школа повинна мати зрозумілі критерії, повідомляти їх учням, надавати зворотний зв’язок і пояснювати виставлені результати. Критерії конкретної школи варто шукати на її офіційному сайті після затвердження педагогічною радою.

Коротко: що змінюється з 2026/2027 року

З початку 2026/2027 навчального року єдина нова система поширюється на 1–9 класи. У середній школі 12-бальна шкала залишається, а у початковій — вербальне та рівневе оцінювання. Чітко розмежовуються формувальне, поточне і підсумкове оцінювання; формувальні результати в 5–9 класах не повинні автоматично впливати на підсумкову оцінку. Школи мають розробити зрозумілі критерії за предметами та опублікувати їх, а учні отримують право на пояснення оцінки та процедуру її оскарження.

Чи скасовують 12-бальну систему з 1 вересня 2026 року?

Ні. Для учнів 5–9 класів у 2026/2027 навчальному році поточні й підсумкові результати оцінюватимуть за 12-бальною шкалою.

Чи отримуватимуть першокласники оцінки в балах?

Ні. Для 1–2 років навчання наказ передбачає вербальне оцінювання.

Чи впливатиме формувальне оцінювання на семестрову оцінку?

У 5–12 класах результат формувального оцінювання не враховується під час підсумкового оцінювання. Для 2026/2027 року ця норма актуальна, зокрема, для учнів 5–9 класів, які переходять на нову систему.

Де батькам подивитися критерії оцінювання?

Школа має опублікувати затверджені критерії на своєму вебсайті або, якщо власного сайту немає, на сайті засновника протягом десяти робочих днів після їх затвердження.

Чи можна оскаржити оцінку?

Так. Нова система передбачає зрозумілі критерії, можливість отримати пояснення оцінки та процедуру оскарження результату в разі незгоди.

Дисклеймер. Матеріал підготовлено станом на 10 серпня 2026 року. Правила оцінювання конкретних предметів можуть деталізуватися освітньою програмою та внутрішніми документами закладу освіти. Також МОН може надати додаткові методичні роз’яснення щодо застосування наказу №722 у 2026/2027 навчальному році. Для вирішення спірної ситуації варто перевіряти актуальну редакцію нормативних документів та правила оцінювання на офіційному сайті своєї школи.