1640 учителів Львівщини назвали головні проблеми оцінювання в НУШ

Учителі 5–8 класів пропонують спростити критерії оцінювання в Новій українській школі, переглянути формування Свідоцтва досягнень і скоротити обсяг фіксації результатів. Водночас більшість педагогів не заперечують проти компетентнісного та формувального оцінювання як такого.

Про це йдеться в результатах регіонального дослідження Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, які оприлюднив портал «Педрада».

Опитування проводили у квітні–травні 2026 року. У ньому взяли участь 1640 учителів шести освітніх галузей, які працюють у 5–8 класах НУШ.

Учителі просять спростити критерії

Одним із головних запитів педагогів стало скорочення та конкретизація критеріїв оцінювання.

За висновками дослідження, частину чинних формулювань учителі вважають надто загальною або складною для щоденного використання. Особливо багато запитань виникає під час оцінювання за групами результатів і перенесення отриманих даних до журналів та Свідоцтва досягнень.

Педагоги пропонують:

зменшити кількість критеріїв;
чіткіше описати кожну групу результатів;
підготувати зрозумілі рубрики оцінювання;
надати приклади практичних завдань;
спростити фіксацію поточних і підсумкових результатів.

Частина учасників опитування виступила за відмову від оцінювання за групами результатів. Інші вважають, що модель можна залишити, але її потрібно зробити менш громіздкою.

Свідоцтво досягнень пропонують переглянути

Ще одна група пропозицій стосується Свідоцтва досягнень.

На думку педагогів, математичне обчислення середнього бала не завжди точно показує реальний поступ дитини. Наприклад, учень може поступово покращувати результати протягом семестру, але ранні низькі оцінки зменшуватимуть підсумковий середній показник.

Автори дослідження пропонують надати вчителю більше можливостей визначати підсумковий результат на основі професійного судження. Одним із варіантів називають спрощену накопичувальну систему, яка враховуватиме поступ учня протягом семестру, навчального року або освітнього циклу.

Водночас чинне Свідоцтво досягнень є примірною, а не абсолютно незмінною формою. Заклад освіти може адаптувати його до своєї освітньої програми та потреб учнів.

Педагоги хочуть більше професійної автономії

Учителі також просять дати їм більше можливостей пристосовувати оцінювання до конкретного предмета, віку дітей і навчальної ситуації.

Однакові способи фіксації результатів не завжди зручно застосовувати, наприклад, на уроках математики, мистецтва, фізичної культури й громадянської освіти.

Педагоги хотіли б самостійніше:

добирати способи перевірки результатів;
адаптувати критерії до конкретного завдання;
визначати вагу різних видів робіт;
враховувати індивідуальний поступ учня;
формувати семестрову оцінку не лише за механічним середнім балом.

Формально академічна свобода вчителя вже передбачена рекомендаціями МОН. Однак результати опитування можуть свідчити, що педагогам бракує зрозумілого пояснення, як безпечно користуватися цією автономією та не порушувати встановлені вимоги.

На оцінювання не вистачає навчального часу

Респонденти звернули увагу і на навантаження, яке створює нова система.

Учитель має одночасно:

проводити уроки;
перевіряти письмові та практичні роботи;
оцінювати різні групи результатів;
заповнювати журнал;
застосовувати формувальне оцінювання;
надавати учням індивідуальний зворотний зв’язок;
готувати підсумкові роботи.

Особливо складно виконувати всі процедури на предметах, для яких навчальним планом передбачено одну годину на тиждень.

Серед пропозицій — співвіднести кількість обов’язкових оцінювань із реальною кількістю навчальних годин і передбачити окремий час на проведення та опрацювання підсумкових робіт.

Учителям потрібні готові інструменти

Опитування також показало запит на практичну методичну підтримку.

Педагогам потрібні не лише загальні пояснення принципів НУШ, а й матеріали, які можна використовувати безпосередньо на уроці:

приклади завдань за групами результатів;
готові рубрики й чеклісти;
моделі комплексних підсумкових робіт;
шаблони для фіксації результатів;
приклади оцінювання проєктів і групової роботи;
інструменти оцінювання критичного мислення та наскрізних умінь;
алгоритми формування семестрової оцінки.

Більшість педагогів, за оприлюдненим оглядом, позитивно ставиться до формувального оцінювання. Основними перешкодами вони називають дефіцит часу, відсутність готових моделей і складність документування результатів.

Батькам і учням складно зрозуміти нову систему

Окремою проблемою учасники дослідження назвали комунікацію з родинами.

Такі поняття, як «група результатів», «наскрізні вміння», «формувальне оцінювання» або «загальний результат навчання», можуть бути зрозумілими педагогам, але не завжди пояснюють батькам, що саме вже вміє дитина і як сформувалася її семестрова оцінка.

Автори дослідження пропонують підготувати прості інформаційні матеріали для учнів і батьків. У них варто пояснити:

що саме оцінює вчитель;
чим поточне оцінювання відрізняється від підсумкового;
для чого потрібні групи результатів;
як формується семестрова оцінка;
як враховують прогрес дитини;
коли та як можна скоригувати результат.

Зрозумілі правила можуть зменшити кількість суперечок щодо оцінок і підвищити довіру до системи.

Чи справді вчитель має оцінювати всі групи на кожному уроці

Ні. Роз’яснення МОН не вимагають фіксувати оцінки за всіма групами результатів під час кожного заняття.

Учитель може заздалегідь визначити, які результати й коли він оцінюватиме. Для формування семестрової оцінки МОН пропонує кілька можливих алгоритмів, а педагог у межах академічної свободи може використовувати один із них або розробити власний.

Також необов’язково проводити окрему підсумкову роботу для кожної групи результатів. Можна організувати одну комплексну роботу, якщо вона дає змогу перевірити потрібні результати навчання.

Отже, частина перевантаження може виникати не лише через самі нормативні вимоги, а й через різне тлумачення правил у школах, вимоги адміністрації або особливості електронних журналів.

Чи зміняться правила оцінювання після опитування

Поки що ні.

Результати регіонального опитування є пропозиціями для професійного обговорення. Міністерство освіти і науки не повідомляло про скасування оцінювання за групами результатів, нову форму Свідоцтва досягнень або зміну правил формування семестрових оцінок.

Наразі продовжують діяти рекомендації, затверджені наказом МОН від 2 серпня 2024 року №1093. Вони визначають загальні й галузеві критерії, чотири рівні результатів за 12-бальною шкалою та примірну форму Свідоцтва досягнень.

МОН раніше визнавало, що вчителі мають труднощі з фіксацією результатів, і оприлюднювало додаткові роз’яснення, вебінари та практичні путівники за освітніми галузями.

Чи можна поширювати результати на всю Україну

Дослідження охопило 1640 учителів, однак усі вони представляли Львівщину. Тому коректно писати про ставлення педагогів цього регіону, а не про позицію всього українського вчительства.

У відкритій публікації також не наведено:

способу відбору респондентів;
кількості учасників із кожної освітньої галузі;
частки міських і сільських шкіл;
розподілу відповідей у відсотках;
тексту анкети;
статистичної похибки;
повного аналітичного звіту.

Через це результати варто розглядати як важливий сигнал про проблеми впровадження оцінювання, але не як національне репрезентативне дослідження.