Інклюзивна освіта дає змогу дітям з особливими освітніми потребами навчатися разом з однолітками та отримувати підтримку, необхідну саме їм. Йдеться не лише про присутність дитини у звичайному класі, а про створення умов, у яких вона може навчатися, спілкуватися, розвиватися та брати участь у житті шкільного колективу.
Для цього школа може адаптувати навчальні матеріали, змінювати способи подання завдань, залучати асистента вчителя та інших фахівців, проводити корекційно-розвиткові заняття й використовувати допоміжні засоби для навчання.
Важливо: матеріал підготовлено у червні 2026 року. До 31 липня 2026 року школи керуються чинною редакцією Порядку організації інклюзивного навчання №957. З 1 серпня 2026 року почне діяти його нова редакція. Основні майбутні зміни винесено в окремий розділ наприкінці статті.
Що таке інклюзивне навчання
Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, яка ґрунтується на недискримінації, врахуванні різноманітності людей та залученні всіх учасників до освітнього процесу.
Простими словами, дитина з особливими освітніми потребами може навчатися у звичайній школі разом з іншими учнями, а заклад освіти має врахувати її потреби та усунути бар’єри, які заважають навчанню.
Інклюзивне навчання може передбачати:
- доступне приміщення та розумне пристосування освітнього середовища;
- адаптацію або модифікацію навчальних матеріалів;
- індивідуальну програму розвитку;
- підтримку асистента вчителя;
- допоміжні засоби для навчання;
- психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття;
- додатковий час або інший спосіб виконання завдань;
- використання альтернативних способів комунікації.
Інклюзія не означає зниження вимог для всіх учнів. Її завдання — створити для кожної дитини умови, за яких вона зможе опановувати освітню програму відповідно до своїх можливостей і потреб.
Хто належить до осіб з особливими освітніми потребами
Особа з особливими освітніми потребами — це людина, яка потребує додаткової постійної або тимчасової підтримки під час навчання.
Особливі освітні потреби можуть бути пов’язані з труднощами у навчанні, мовленні, комунікації, поведінці, соціальній взаємодії, сенсорному сприйнятті або пересуванні.
Наявність інвалідності не є обов’язковою умовою для отримання освітньої підтримки. Водночас сам медичний діагноз не визначає автоматично, якої саме допомоги потребує дитина у школі.
Некоректно називати учнів «інклюзивними дітьми». Інклюзивними можуть бути освіта, клас або освітнє середовище. Щодо дитини доречно вживати формулювання:
- дитина з особливими освітніми потребами;
- учень або учениця, які потребують підтримки;
- дитина, яка навчається в інклюзивному класі.
Чим інклюзивний клас відрізняється від спеціального
В інклюзивному класі учні з особливими освітніми потребами навчаються разом з іншими дітьми за освітньою програмою закладу. З урахуванням індивідуальних потреб для них можуть застосовувати адаптації, модифікації та додаткові послуги.
Спеціальний клас створюють для окремої категорії учнів з особливими освітніми потребами. Навчання в ньому організовують за правилами, визначеними для спеціальної освіти.
Форму та заклад навчання для неповнолітньої дитини обирають батьки або інші законні представники з урахуванням її потреб.
Як організувати інклюзивне навчання у школі
Для відкриття інклюзивного класу недостатньо лише усної домовленості з учителем або директором. Організація навчання передбачає звернення батьків, оформлення документів, створення команди супроводу та розроблення індивідуальної програми розвитку.
Крок 1. Визначити, якої підтримки потребує дитина
Якщо дитина має труднощі під час навчання, батьки можуть звернутися до інклюзивно-ресурсного центру — ІРЦ.
ІРЦ проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. За її результатами фахівці визначають:
- наявність особливих освітніх потреб;
- категорію освітніх труднощів;
- рекомендований рівень підтримки;
- потребу в адаптації або модифікації навчання;
- необхідні психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові послуги;
- потребу в допоміжних засобах для навчання.
Результати оформлюють у вигляді висновку ІРЦ.
Фахівці центру не обирають школу замість батьків і не встановлюють медичний діагноз. Їхнє завдання — оцінити потреби дитини саме в освітньому процесі та надати рекомендації щодо підтримки.
Для підтримки другого — п’ятого рівня основним документом є висновок ІРЦ. Підтримка першого рівня може бути організована самою школою на підставі заяви батьків та оцінки, проведеної командою супроводу.
Крок 2. Подати заяву до школи
Для організації інклюзивного навчання один із батьків або інший законний представник звертається до керівника школи.
До закладу подають:
- заяву про зарахування або організацію інклюзивного навчання;
- висновок ІРЦ;
- документи, необхідні для зарахування до школи;
- індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю — за наявності.
У заяві доцільно прямо зазначити прохання організувати інклюзивне навчання відповідно до висновку ІРЦ.
Заяву краще подавати письмово. Батькам варто зберегти копію з відміткою про її прийняття або інше підтвердження надсилання.
Крок 3. Створити інклюзивний клас
На підставі заяви батьків і висновку ІРЦ керівник закладу створює інклюзивний клас та організовує навчання з урахуванням рекомендованого рівня підтримки.
Школа не може відмовити лише через те, що:
- раніше не мала інклюзивних класів;
- у штаті немає потрібного фахівця;
- не призначено асистента вчителя;
- не облаштовано ресурсну кімнату;
- адміністрація вважає дитину «занадто складною»;
- закладу бракує досвіду або методичних матеріалів.
Кадрове, фінансове й матеріальне забезпечення мають організовувати школа, її засновник та відповідний орган управління освітою.
Крок 4. Сформувати команду супроводу
Для учня, який потребує підтримки, директор школи формує команду психолого-педагогічного супроводу та затверджує її склад наказом.
До команди можуть входити:
- директор або заступник директора;
- учителі, які працюють з учнем;
- асистент учителя;
- практичний психолог;
- соціальний педагог;
- учитель спеціальної освіти;
- представник інклюзивно-ресурсного центру;
- асистент учня — за наявності;
- медичний працівник;
- додатково залучені фахівці;
- один із батьків або інший законний представник дитини.
Склад команди визначають з урахуванням потреб конкретного учня. Необов’язково, щоб до неї входили всі перелічені фахівці.
Команда супроводу:
- аналізує потреби та можливості учня;
- визначає необхідні адаптації й модифікації;
- розробляє індивідуальну програму розвитку;
- погоджує способи підтримки на уроках;
- відстежує навчальну динаміку;
- переглядає та коригує ІПР;
- узгоджує дії педагогів, фахівців і батьків.
Батьки є повноправними учасниками команди супроводу. Вони мають брати участь у засіданнях, обговоренні потреб дитини та розробленні ІПР.
Крок 5. Розробити індивідуальну програму розвитку
Індивідуальна програма розвитку, або ІПР, — це основний документ, у якому визначають підтримку конкретного учня.
В ІПР можуть бути зазначені:
- особливості розвитку та навчальної діяльності дитини;
- рекомендований рівень підтримки;
- потреби учня;
- навчальні й розвиткові цілі;
- необхідні адаптації та модифікації;
- психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
- допоміжні засоби для навчання;
- відповідальні працівники;
- способи оцінювання прогресу.
Станом на червень 2026 року команда супроводу має скласти ІПР протягом двох тижнів від початку навчання.
ІПР підписують члени команди супроводу та один із батьків або інший законний представник. Документ затверджує керівник школи.
Програму переглядають не рідше ніж двічі на рік. Якщо потреби дитини або умови навчання змінилися, команда може переглянути її раніше.
ІПР не повинна бути формальним документом, який заповнюють лише для перевірки. Учителі мають враховувати її положення під час планування уроків, добору завдань та оцінювання результатів навчання.
Крок 6. Організувати передбачену підтримку
Після затвердження ІПР школа має забезпечити передбачені нею умови та послуги.
Залежно від потреб учня це можуть бути:
- адаптовані навчальні матеріали;
- модифікований зміст окремих предметів;
- підтримка асистента вчителя;
- консультації психолога;
- заняття з логопедом або іншим фахівцем;
- корекційно-розвиткові заняття;
- використання ресурсної кімнати;
- допоміжні засоби для навчання;
- особливий спосіб комунікації;
- додатковий час для виконання завдань.
Розклад психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять затверджує керівник школи або уповноважена ним особа. Він має узгоджуватися з розкладом класу та не призводити до перевантаження дитини.
Як відбувається навчання в інклюзивному класі
В інклюзивному класі дитина залишається учасником спільного освітнього процесу. Вона не повинна весь час навчатися окремо від однокласників або виконувати завдання лише з асистентом.
Підтримка має допомагати учневі бути самостійнішим, а не створювати залежність від дорослого.
Адаптація та модифікація навчання
Адаптація і модифікація — різні способи врахування освітніх потреб учня.
Адаптація змінює методи, способи або умови навчання, але не змінює загального змісту програми та очікуваних результатів.
Прикладами адаптації можуть бути:
- більший шрифт у навчальних матеріалах;
- коротші та зрозуміліші інструкції;
- поділ завдання на кілька етапів;
- додатковий час;
- візуальний розклад;
- усна відповідь замість письмової;
- використання схем, піктограм або карток;
- виконання роботи в спокійнішому місці.
Модифікація передбачає зміну змісту, обсягу або складності навчального матеріалу та очікуваних результатів.
Наприклад, учень може опановувати менший обсяг теми, виконувати простіші завдання або працювати над іншими очікуваними результатами, ніж клас загалом.
Рішення про модифікацію не повинен одноосібно ухвалювати вчитель або асистент. Її необхідність обговорює команда супроводу та фіксує в ІПР.
Як оцінюють учнів з особливими освітніми потребами
Оцінювання здійснюють за загальними критеріями, установленими МОН, з урахуванням індивідуального навчального плану — якщо його складено.
Якщо для учня передбачено адаптацію, можуть змінюватися умови або спосіб виконання роботи, але не очікувані результати.
Якщо застосовано модифікацію, оцінювання має враховувати змінені результати навчання, визначені в індивідуальних документах учня.
Дитину не можна оцінювати лише за наявністю діагнозу, поведінковими особливостями або швидкістю виконання роботи.
Після завершення відповідного рівня освіти учні з особливими освітніми потребами отримують документи про загальну середню освіту державного зразка.
ІПР та індивідуальний навчальний план: у чому різниця
Індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план — не тотожні документи.
| Документ | Що визначає |
|---|---|
| Індивідуальна програма розвитку | Потреби учня, цілі розвитку, рівень підтримки, адаптації, модифікації та необхідні послуги |
| Індивідуальний навчальний план | Послідовність, форму, темп і обсяг опанування освітніх компонентів |
Індивідуальний навчальний план складають за потреби. Його розробляє команда супроводу за участю педагогічних працівників і батьків, схвалює педагогічна рада та затверджує керівник школи.
Асистент учителя та асистент учня: яка різниця
Асистента вчителя нерідко помилково сприймають як особистого репетитора або супроводжувача однієї дитини. Насправді він є педагогічним працівником і допомагає вчителю організувати освітній процес у всьому інклюзивному класі.
Асистент учителя може:
- допомагати адаптувати навчальні матеріали;
- спостерігати за діяльністю учнів;
- сприяти комунікації та взаємодії у класі;
- брати участь у розробленні й виконанні ІПР;
- допомагати організувати групову та індивідуальну роботу;
- брати участь у засіданнях команди супроводу.
За викладання предмета, добір змісту уроку та оцінювання учнів відповідає вчитель.
Асистент учня виконує інші функції. Він допомагає забезпечувати індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби конкретної дитини.
Асистентом учня може бути:
- один із батьків;
- інший законний представник;
- особа, уповноважена батьками;
- соціальний працівник, який надає послугу супроводу під час інклюзивного навчання.
Асистент учня не замінює вчителя, асистента вчителя, психолога, логопеда чи іншого педагогічного працівника.
Які документи потрібні для інклюзивного навчання
Документацію можна умовно розділити на ту, яку подають батьки, і ту, яку оформлює школа.
Документи від батьків
Для організації інклюзивного навчання можуть знадобитися:
- заява про зарахування або організацію інклюзивного навчання;
- висновок ІРЦ;
- документи для зарахування до школи;
- індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю — за наявності;
- заява про проведення оцінки потреби у підтримці першого рівня — якщо така підтримка потрібна.
Документи закладу освіти
Школа оформлює, зокрема:
- наказ про організацію інклюзивного навчання;
- наказ про створення інклюзивного класу;
- наказ про персональний склад команди супроводу;
- власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу;
- протоколи засідань команди;
- індивідуальну програму розвитку;
- індивідуальний навчальний план — за потреби;
- розклад додаткових занять;
- документи про залучення фахівців;
- журнал обліку проведених психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять.
Окремий локальний документ під назвою «Положення про інклюзивне навчання у школі» не замінює державний Порядок організації інклюзивного навчання.
Водночас школа має розробити власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу на основі примірного положення МОН.
Інклюзивне навчання в початковій школі
У початковій школі важливо не лише оформити документи, а й допомогти дитині адаптуватися до нового середовища, правил, розкладу та способів взаємодії.
Учитель початкових класів не встановлює медичних діагнозів. Його завдання — спостерігати за навчальною діяльністю, помічати труднощі, випробовувати доступні педагогічні методи та обговорювати результати з батьками й командою супроводу.
Для учнів початкової школи можуть бути корисними:
- короткі й конкретні інструкції;
- передбачуваний розклад;
- попередження про зміну діяльності;
- візуальні підказки;
- поділ великих завдань на окремі кроки;
- чергування письмової, усної та практичної роботи;
- додатковий час;
- можливість короткої перерви;
- зменшення кількості однотипних вправ;
- альтернативний спосіб продемонструвати знання.
Такі методи нерідко полегшують навчання не лише дитині з особливими освітніми потребами, а й усьому класу.
Інклюзивне навчання в садочку
Для закладів дошкільної освіти діє окремий порядок організації інклюзивного навчання.
Інклюзивну групу створюють на підставі заяви одного з батьків або іншого законного представника та висновку ІРЦ. За наявності однієї такої заяви керівник ЗДО має прийняти рішення про утворення інклюзивної групи.
Для дитини формують команду психолого-педагогічного супроводу та розробляють індивідуальну програму розвитку. В інклюзивній групі може працювати асистент вихователя.
Не слід плутати асистента вихователя з асистентом дитини. Перший є педагогічним працівником закладу і допомагає організовувати освітній процес у групі. Другий забезпечує індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби конкретної дитини.
Докладний перелік документації, кількість дітей у групі та обов’язки працівників доцільно розглядати в окремому матеріалі про інклюзивне навчання в ЗДО.
Інклюзивне навчання в коледжі
Студенти з особливими освітніми потребами також мають право на доступний освітній процес, розумне пристосування, допоміжні засоби для навчання та необхідну підтримку.
Конкретний порядок залежить від статусу закладу:
- для професійної освіти діє окремий порядок;
- для фахової передвищої освіти — окремий;
- для закладів вищої освіти — окремий.
Тому перед організацією підтримки необхідно з’ясувати, до якого типу належить конкретний коледж.
Чи може школа відмовити в інклюзивному навчанні
Заклад не може обмежитися усною відповіддю про відсутність коштів, асистента, фахівців або вільного місця в інклюзивному класі.
Якщо батьки отримали відмову або школа не виконує рекомендації, зазначені в ІПР, варто:
- Подати письмову заяву керівнику закладу.
- Попросити надати письмову відповідь із правовим обґрунтуванням.
- Звернутися до засновника школи або місцевого органу управління освітою.
- Додати до звернення копії заяв, відповідей, висновку ІРЦ та ІПР.
- Якщо питання не вирішено, звернутися до Служби освітнього омбудсмена.
Важливо фіксувати не лише відмову у відкритті класу, а й випадки, коли інклюзивне навчання існує лише в документах: не проводяться передбачені заняття, не виконується ІПР або батьків не залучають до роботи команди супроводу.
Що зміниться з 1 серпня 2026 року
З 1 серпня 2026 року почне діяти нова редакція Порядку організації інклюзивного навчання у школах.
Створення інклюзивного класу
Інклюзивний клас утворюватимуть в обов’язковому порядку за наявності однієї заяви для учня, який потребує підтримки другого — п’ятого рівня.
Для учнів, яким потрібна підтримка першого рівня, окремий інклюзивний клас не створюватимуть. Підтримку організовуватимуть у звичайному класі.
Кількість учнів з ООП у класі
За загальним правилом в одному інклюзивному класі зможуть навчатися не більше трьох учнів з особливими освітніми потребами:
- не більше одного учня з четвертим або п’ятим рівнем підтримки;
- не більше двох учнів із третім рівнем;
- не більше трьох учнів із другим рівнем.
Учнів із першим рівнем підтримки не враховуватимуть під час визначення цієї кількості.
Під час воєнного або надзвичайного стану гранична кількість становитиме:
- не більше двох учнів із четвертим або п’ятим рівнем підтримки;
- не більше п’яти учнів із другим або третім рівнем підтримки.
До 31 липня 2026 року діє інше воєнне правило: встановлені Порядком граничні кількісні обмеження для інклюзивних класів не застосовуються.
Строк розроблення ІПР
За новою редакцією індивідуальну програму розвитку складатимуть протягом місяця.
ІПР розроблятимуть для учнів, які потребують підтримки першого — п’ятого рівня. Для першого рівня школа зможе використовувати визначену нею форму документа, а для другого — п’ятого рівня застосовуватиметься форма, установлена Порядком.
Поширені запитання
Чи обов’язково дитина повинна мати інвалідність
Ні. Особливі освітні потреби можуть мати діти без установленої інвалідності. Вирішальними є труднощі, які виникають під час освітнього процесу, та потреба в додатковій підтримці.
Чи потрібен висновок ІРЦ
Для організації підтримки другого — п’ятого рівня та відкриття інклюзивного класу потрібен висновок ІРЦ.
Підтримка першого рівня може бути надана на підставі заяви батьків і рішення команди супроводу після проведеної нею оцінки потреб.
Хто складає ІПР
Індивідуальну програму розвитку складає команда психолого-педагогічного супроводу. Батьки беруть участь у її розробленні та підписують документ.
Чи може вчитель сам змінити програму для учня
Учитель може добирати методи, завдання й способи подання матеріалу. Проте рішення про модифікацію змісту та очікуваних результатів має ухвалювати команда супроводу. Його фіксують в ІПР та, за потреби, в індивідуальному навчальному плані.
Чи обов’язково дитині потрібен асистент учителя
Наявність особливих освітніх потреб не означає автоматично, що дитині постійно потрібна допомога асистента. Обсяг підтримки визначають відповідно до індивідуальних потреб і рівня підтримки.
Асистент учителя є працівником інклюзивного класу, а не особистим асистентом одного учня.
Чи може дитина користуватися ресурсною кімнатою під час уроків
Ресурсна кімната може використовуватися для занять, психологічного розвантаження або тимчасового усамітнення. Водночас вона не повинна ставати постійним місцем навчання дитини окремо від класу.
Чи мають батьки право отримати копію ІПР
Так. Батьки або інші законні представники можуть отримати копію індивідуальної програми розвитку.
Чи можуть корекційно-розвиткові заняття проходити під час уроків
Розклад таких занять узгоджується з розкладом класу та має враховувати індивідуальні особливості дитини. Заняття не повинні призводити до перевантаження або систематичного виключення учня зі спільного навчання.
Основні документи про інклюзивне навчання
Під час організації інклюзивної освіти необхідно перевіряти актуальні редакції нормативних документів. Основними є:
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
- Закон України «Про дошкільну освіту»;
- Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений постановою КМУ №957;
- постанова КМУ №129 від 5 лютого 2026 року, яка набирає чинності 1 серпня 2026 року;
- Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затверджене постановою КМУ №545;
- Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з ООП у школі в редакції наказу МОН №787;
- Порядок організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затверджений постановою КМУ №530;
- окремі порядки організації інклюзивного навчання у професійній, фаховій передвищій і вищій освіті.
Інклюзія — це не лише документація
Наказ про створення класу, висновок ІРЦ та правильно заповнена ІПР самі по собі ще не забезпечують інклюзивного навчання.
Інклюзія працює тоді, коли дитина:
- бере участь у спільних уроках і заходах;
- має доступ до навчальних матеріалів;
- отримує передбачену підтримку;
- може взаємодіяти з однокласниками;
- не зазнає ізоляції або дискримінації;
- поступово стає самостійнішою;
- має можливість демонструвати власні результати.
Головним показником є не кількість документів у папці, а те, наскільки освітнє середовище допомагає дитині навчатися та бути частиною колективу.
