За результатами конкурсу Erasmus+ 2026 року відібрано 22 проєкти, до яких залучені 105 українських організацій. Вони працюватимуть над модернізацією університетської освіти, розвитком STEAM, управлінням науковими дослідженнями, цифровими й зеленими змінами та іншими напрямами реформ.
Про результати конкурсу повідомили Міністерство освіти і науки України та Національний Erasmus+ офіс в Україні.
Три відібрані ініціативи реалізовуватимуть за участю МОН. Українські університети водночас виступають координаторами 11 із 22 проєктів.
Що це за конкурс
Йдеться про напрям Erasmus+ «Розбудова потенціалу у сфері вищої освіти», або CBHE.
Такі проєкти об’єднують університети, органи влади, агенції, громадські організації та інших партнерів із різних країн. Їхня мета — не фінансувати навчання окремого студента, а допомагати закладам і системам вищої освіти розвиватися через міжнародну співпрацю.
Учасники можуть спільно:
- оновлювати освітні програми;
- запроваджувати нові методики навчання;
- готувати викладачів та управлінців;
- розвивати наукову й освітню інфраструктуру;
- удосконалювати внутрішнє управління;
- створювати партнерства з бізнесом і громадами;
- наближати українські практики до європейських стандартів.
Тому результати конкурсу важливі передусім для університетів та їхніх працівників. Студенти можуть відчути зміни пізніше — через нові курси, оновлені програми, сучасні методи навчання або участь у заходах конкретного проєкту.
Три проєкти реалізовуватимуть за участю МОН
Міністерство освіти і науки долучене до трьох відібраних ініціатив.
STEAM-ALLIANCE: екосистема освіти від дошкілля до навчання дорослих
Повна назва проєкту — STEAM-ALLIANCE: Developing Human Capital for Industry 5.0. Його координує Римський університет Тор Вергата.
Проєкт має сприяти створенню в Україні цілісної системи STEAM-освіти — поєднання природничих наук, технологій, інженерії, мистецтва та математики.
Робота охоплюватиме різні рівні: від дошкільної освіти до навчання дорослих. Серед завдань — інтеграція наукоємних технологій у навчання, використання європейських практик та підготовка фахівців для інноваційної економіки.
Окремий акцент зроблено на відновленні людського капіталу, який постраждав унаслідок війни.
Водночас повідомлення МОН не містить переліку закладів, де з’являться нові курси або лабораторії, і не встановлює строків їхнього запуску.
FRAME-UA: професійне управління дослідженнями
Проєкт FRAME-UA — Framework for Research Management Excellence in Ukraine — координуватиме Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
Його мета — посилити спроможність українських університетів професійно управляти освітою та науковими дослідженнями.
Це може охоплювати:
- планування дослідницьких проєктів;
- пошук і супровід грантів;
- організацію роботи наукових команд;
- управління міжнародними партнерствами;
- використання результатів досліджень;
- підготовку працівників, відповідальних за науковий менеджмент.
Ідеться не про фінансування одного окремого дослідження, а про розвиток системи, яка допомагатиме університетам ефективніше організовувати наукову діяльність.
ReValue: управління соціальною цінністю університетів
Проєкт ReValue — Social Value Reform Initiative for Next-Generation Higher Education Governance — координує Український католицький університет.
Він передбачає інтеграцію принципів соціальної цінності в:
- управління університетами;
- стратегічне планування;
- забезпечення якості освіти;
- публічну підзвітність закладів.
Простими словами, університетам пропонують більше враховувати не лише внутрішні показники діяльності, а й користь, яку їхні рішення, освітні програми та дослідження дають студентам, громадам і суспільству.
Читайте також: Україна готується стати повноправною учасницею Erasmus+ з 2028 року
Скільки українських установ братимуть участь
До 22 відібраних проєктів залучено 105 партнерів з України. Серед них:
- 61 заклад вищої освіти;
- Міністерство освіти і науки;
- Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти;
- Національне агентство кваліфікацій;
- ІТ-кластери, бізнес-об’єднання;
- громадські та інші організації.
У семи партнерствах братимуть участь шість переміщених університетів із тимчасово окупованих територій.
Загалом у проєктних командах представлені 194 партнери з 29 країн. Українські заклади виступають не лише учасниками: десять університетів координуватимуть 11 проєктів, а Національний університет «Київський авіаційний інститут» керуватиме двома.
Найбільше відібраних проєктів серед українських установ мають:
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» — п’ять;
- Національний університет «Львівська політехніка» — чотири;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — чотири;
- Міністерство освіти і науки — три;
- Луцький національний технічний університет — три;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка — три;
- Західноукраїнський національний університет — три.
Кількість проєктів не є рейтингом якості університетів. Вона показує лише участь установи в успішних конкурсних заявках 2026 року.
Над якими напрямами працюватимуть українські команди
Крім трьох ініціатив за участю МОН, відібрані проєкти стосуватимуться:
- цифрової та зеленої трансформації;
- стійкості університетів під час війни та відбудови;
- водної й кліматичної безпеки;
- інженерії сталих матеріалів;
- екодизайну та стійкого виробництва;
- розумної мобільності;
- дуальної освіти;
- сталого підприємництва;
- міжнародної співпраці університетів;
- розвитку інклюзивних громад;
- належного врядування у вищій освіті;
- навчання, орієнтованого на суспільний вплив.
Із 22 проєктів 14 є національними, тобто зосередженими переважно на Україні. Ще п’ять мають регіональний, а три — міжрегіональний формат.
Чи можуть студенти вже подавати заявки
Ні, оприлюднення результатів конкурсу не є оголошенням набору студентів.
CBHE — це інституційний напрям Erasmus+. Кожна проєктна команда спочатку має завершити необхідні грантові й організаційні процедури, визначити календар та почати реалізацію запланованих заходів.
Пізніше окремі університети можуть оголошувати:
- навчальні курси;
- тренінги;
- опитування;
- студентські проєкти;
- конференції;
- стажування;
- інші заходи для учасників освітнього процесу.
Однак у нинішньому повідомленні немає дат реєстрації або умов участі студентів. Стежити за майбутніми можливостями потрібно на сайтах університетів, які входять до відповідних партнерств.
Скільки коштів отримають українські проєкти
Європейська комісія повідомила, що загальний бюджет конкурсу CBHE 2026 року становить 113 млн євро.
Ці кошти передбачено для всіх 180 відібраних проєктів, у яких беруть участь близько 1640 установ та організацій зі 113 країн.
Отже, 113 млн євро не можна подавати як фінансування України. МОН і Національний Erasmus+ офіс не оприлюднили загальну суму для 22 проєктів за участю українських партнерів або бюджети кожної окремої ініціативи.
Також поки що не йдеться про фактичне отримання коштів українськими установами. Після конкурсного відбору команди проходять етап підготовки грантових угод та організації реалізації.
Україна залишається неасоційованою учасницею Erasmus+
Україна наразі має статус країни, не асоційованої до Erasmus+, але бере участь у міжнародних напрямах програми як країна-партнер.
Цей статус дозволяє українським університетам і організаціям входити до міжнародних консорціумів, бути партнерами та, у визначених конкурсах, координувати проєкти.
Водночас Україна готується до асоційованої участі в Erasmus+, яка має розширити доступ українських організацій до можливостей програми. У грудні 2025 року уряд затвердив відповідний план заходів.
Що вже вирішено, а що ще попереду
Європейська комісія вже оприлюднила результати конкурсного відбору, а 22 проєкти за участю українських установ увійшли до переліку підтриманих.
Водночас:
- кошти ще не слід вважати фактично отриманими;
- бюджети окремих українських проєктів не оприлюднені;
- детальні календарі реалізації ще не оголошені;
- загального набору студентів немає;
- конкретні освітні продукти та заходи з’являтимуться під час реалізації кожної ініціативи.
Отже, це вже підтверджений успішний результат міжнародного конкурсу, але практичні зміни в університетах відбуватимуться поступово.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України: «Результати конкурсу Erasmus+ 2026: три проєкти за участю МОН рекомендовано до фінансування»
- Національний Erasmus+ офіс в Україні: «22 нових проєкти розвиватимуть потенціал 105 організацій в Україні»
- Європейська комісія: результати конкурсу Capacity Building in Higher Education 2026
- Офіційна інформація Erasmus+ про проєкти з розбудови потенціалу у сфері вищої освіти
- Національний Erasmus+ офіс: інформація про участь України у програмі
