Заклади освіти, де поки немає повноцінного укриття, зможуть облаштовувати спеціальні захищені простори для перебування дітей і працівників під час повітряної тривоги. Після їх облаштування в окремих закладах можна буде організувати очне або змішане навчання. Водночас такий простір юридично не є укриттям і розглядається лише як тимчасове рішення.
Кабінет Міністрів затвердив новий експериментальний проєкт постановою від 31 серпня 2026 року №1072. Про умови його реалізації повідомило Міністерство освіти і науки України.
Нові правила стосуються закладів освіти незалежно від їх типу та форми власності, але скористатися механізмом зможуть не всі.
Що таке захищений простір
Захищений простір — це спеціально облаштоване приміщення або частина будівлі закладу освіти, де учні, педагоги та інші учасники освітнього процесу можуть перебувати під час повітряної тривоги.
Його завдання — зменшити вплив:
- повітряної ударної хвилі;
- уламків під час застосування звичайних засобів ураження.
Водночас у постанові прямо зазначено: захищений простір не належить до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Тобто це не сховище, не протирадіаційне укриття і не споруда подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.
Створення такого приміщення також не звільняє засновника та керівника закладу від необхідності надалі облаштувати повноцінне укриття.
У яких громадах можна створювати захищені простори
Експеримент поширюється на заклади освіти у громадах із:
- задовільним рівнем ризику;
- помірним рівнем ризику.
Рівень визначають за державною Методикою оцінки ризиків безпеки в системі освіти.
Перевірити актуальний рівень своєї громади можна на офіційній карті МОН.
Ми також окремо пояснювали, який рівень ризику може мати громада і як це впливає на роботу шкіл.
Але між задовільним і помірним рівнем є важлива відмінність.
Якщо конструкції будівлі змінювати не потрібно
Облаштовувати захищений простір без втручання в конструкції будівлі можна лише у закладах, розташованих у громадах із задовільним рівнем ризику.
Якщо потрібне посилення конструкцій
Якщо створення захищеного простору передбачає втручання в конструкції будівлі — наприклад, додаткові інженерно-технічні роботи для посилення захисту — такий механізм допускається у громадах як із:
- задовільним;
- так і помірним рівнем ризику.
Тому саме перебування школи чи дитсадка у громаді з помірним ризиком ще не означає, що там можна просто визначити наявне приміщення захищеним простором без додаткових робіт.
Чи може директор сам вирішити облаштувати такий простір
Ні.
Конкретний заклад братиме участь у проєкті за рішенням обласної або Київської міської військової адміністрації.
Перед цим будівлю мають оглянути, а за потреби — провести її технічне обстеження.
Під час такого обстеження фахівці повинні визначити, чи може приміщення захищати людей від непрямої дії засобів ураження та чи немає додаткової небезпеки від конструкцій самої будівлі, інженерних мереж або сусідніх споруд.
За результатами складається акт із висновком щодо придатності об’єкта та необхідних інженерних рішень.
Якщо потрібно посилити конструкції, усі передбачені роботи мають бути завершені до того, як приміщення дозволять використовувати як захищений простір.
Де можна облаштовувати захищений простір
Перевагу рекомендують надавати підвальним та цокольним приміщенням, оскільки їхні конструкції зазвичай краще захищені від ударної хвилі та уламків.
Допускається використання і першого поверху, але насамперед внутрішніх приміщень, які відокремлені від вікон несучими стінами або перегородками.
Це можуть бути, наприклад:
- внутрішні коридори;
- холи;
- підсобні приміщення.
При цьому необхідно додатково підвищувати їхні захисні властивості.
Вище першого поверху створювати захищені простори не можна.
Також не допускається використання для них будівель із дерев’яними перекриттями.
Які вимоги встановлені до приміщення
Захищений простір не можна просто визначити наказом директора без відповідного облаштування.
Серед мінімальних вимог:
- електроживлення та штучне освітлення;
- належний санітарний стан;
- дотримання протипожежних вимог;
- необхідні евакуаційні виходи;
- доступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп;
- відсутність поруч небезпечних хімічних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин;
- придатна для розміщення людей підлога;
- вентиляція.
Через приміщення не повинні проходити магістральні водопровідні та каналізаційні комунікації, крім внутрішньобудинкових інженерних мереж.
Скільки місця має бути на одну людину
Уряд установив конкретні норми місткості.
На одну людину має припадати:
| Розміщення місць | Мінімальна площа |
|---|---|
| Одноярусне | 1,2 м² |
| Двоярусне | 1 м² |
| Триярусне | 0,8 м² |
Внутрішній об’єм приміщення має становити щонайменше 1,5 м³ на одну людину.
Висота захищеного простору за загальним правилом має бути не меншою ніж 2 метри. В окремих випадках допускається від 1,8 метра, якщо це передбачено проєктною документацією будівлі.
Скільки має бути виходів
За загальним правилом захищений простір повинен мати не менше двох евакуаційних виходів, один із яких може бути аварійним.
Один вихід допускається, якщо одночасно виконуються дві умови:
- у приміщенні перебуває менш як 50 осіб;
- відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу не перевищує 25 метрів.
Для більшої кількості людей діють жорсткіші вимоги.
Якщо в приміщенні понад 50 людей — потрібна примусова вентиляція
Захищений простір повинен мати природну або примусову вентиляцію.
Якщо він розрахований на понад 50 людей, передбачається примусова вентиляція.
Для неї рекомендують використовувати вентилятори з електричним та/або ручним приводом, щоб система могла працювати і за проблем з електропостачанням.
У захищеному просторі мають бути умови щонайменше на 4 години
Обладнання має забезпечувати можливість безперервного перебування людей не менше чотирьох годин.
Серед передбаченого Порядком оснащення:
- місця для сидіння або лежання;
- питна вода;
- технічна вода, якщо немає централізованого водопостачання;
- контейнери для продуктів і відходів;
- резервне освітлення;
- резервне електроживлення;
- засоби пожежогасіння;
- лікарські засоби та медичні вироби;
- засоби зв’язку та оповіщення;
- телефон, радіоприймач, інтернет;
- рекомендовано Wi-Fi;
- необхідний інструмент.
Питної води має бути передбачено з розрахунку 2 літри на одну людину.
Чи зможе школа після цього перейти на очне навчання
Так, саме це одна з головних цілей експерименту.
У закладах, які долучилися до проєкту, після завершення всіх передбачених робіт із облаштування захищеного простору можна організовувати очне або змішане навчання.
Але рішення не виникає автоматично лише через наявність підвалу чи іншого приміщення.
Заклад має:
- відповідати територіальним умовам експерименту;
- пройти огляд або технічне обстеження;
- отримати висновок щодо можливості створення захищеного простору;
- виконати необхідні інженерно-технічні роботи;
- бути включеним до експерименту за рішенням відповідної військової адміністрації.
Докладніше про те, хто визначає формат навчання школи — очний, дистанційний чи змішаний, ми пояснювали окремо.
Захищений простір не означає «школа без укриття може працювати очно»
Це принципова різниця.
Нова постанова не встановлює загального дозволу всім школам без укриттів переходити на очне навчання.
Захищений простір:
- створюється лише в межах експериментального проєкту;
- доступний для громад із визначеним рівнем ризику;
- потребує попереднього огляду чи обстеження;
- повинен відповідати встановленим технічним вимогам;
- використовується лише після необхідного облаштування;
- не замінює повноцінне укриття.
Тому звичайний підвал, коридор або інше приміщення школи не стає захищеним простором лише через рішення адміністрації закладу.
Скільки триватиме експеримент
Експериментальний проєкт реалізовуватимуть під час воєнного стану, але не довше двох років із дня набрання чинності постановою №1072.
Паралельно громади мають продовжувати будувати та облаштовувати повноцінні захисні споруди цивільного захисту.
Обласні та Київська міська військові адміністрації разом з органами місцевого самоврядування повинні також розробити плани, як забезпечити заклади повноцінними укриттями.
Подібний експеримент уже проводили
Захищені простори як тимчасове рішення для закладів без укриттів в Україні використовували й раніше.
Попередній експериментальний проєкт Уряд запустив у 2024 році.
За оперативними даними обласних військових адміністрацій, у ньому взяли участь 167 закладів загальної середньої освіти.
До завершення попереднього проєкту у 17 із них уже побудували повноцінні укриття.
МОН наголошує, що нинішній механізм також має бути перехідним рішенням — на період, поки громади будують або облаштовують захисні споруди, які повністю відповідають вимогам цивільного захисту.
У 2023–2026 роках держава, за даними Міністерства, спрямувала місцевим бюджетам майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію укриттів у закладах освіти.
