У 7–9 класах збільшать години історії: уряд оновив державні стандарти шкільної освіти

Кабінет Міністрів оновив державні стандарти загальної середньої освіти. Серед основних змін — більше часу на історію та громадянську освіту у 7–9 класах, окремі навчальні плани з українознавчим компонентом для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, нові підходи до інклюзивної освіти та більше автономії для закладів.

Про зміни повідомило Міністерство освіти і науки України.

Вони затверджені постановою Кабміну від 6 серпня 2026 року №1000 та стосуються чотирьох державних стандартів, прийнятих у 2011, 2018, 2020 і 2024 роках.

У 7–9 класах стане більше історії та громадянської освіти

Одна з найбільш практичних змін для шкіл стосується громадянської та історичної освітньої галузі.

У базовому навчальному плані збільшили мінімальний обсяг часу на її вивчення у 7–9 класах.

За поясненням МОН, сумарно протягом трьох років навчання на історію та громадянську освіту передбачено на дві години більше.

Водночас це не потрібно трактувати як дві додаткові години історії щотижня в кожному з 7, 8 та 9 класів.

Державний стандарт визначає загальний обсяг навчального навантаження для освітньої галузі. Конкретний розподіл годин між класами, предметами та курсами має бути деталізований у типових освітніх програмах і навчальних планах.

МОН повідомило, що відповідні зміни до типових освітніх програм планує внести протягом серпня.

Чи потрібно школам уже переробляти навчальні плани

Самостійно трактувати постанову та довільно додавати години до розкладу школам не потрібно.

Державний стандарт встановлює рамкові вимоги. Наступний крок — оновлення МОН типових освітніх програм.

Після цього заклади освіти зможуть привести у відповідність власні освітні програми й навчальні плани на 2026/2027 навчальний рік.

Тому директорам і педагогам варто стежити за окремим наказом або роз’ясненням МОН протягом серпня.

Для дітей за кордоном офіційно закріпили українознавчий компонент

До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.

Такий формат призначений передусім для українських дітей, які:

перебувають за кордоном;
проживають на тимчасово окупованих територіях;
одночасно навчаються в іншій освітній системі та хочуть зберігати зв’язок з українською освітою.

Українознавчий компонент уже використовувався в українських школах дистанційно. Тепер відповідні навчальні плани закріпили безпосередньо на рівні державних стандартів.

Це важливо для дітей за кордоном, оскільки їм не потрібно паралельно проходити дві повні шкільні програми.

Що вивчають за українознавчим компонентом

Склад залежить від рівня освіти.

Наприклад, у новому базовому навчальному плані для 5–9 класів передбачені:

українська мова та література;
історія України;
громадянська освіта;
правознавство;
географія України.

У початковій школі основний акцент зроблено на українській мові й літературі та громадянській та історичній освітній галузі.

Такий формат дозволяє дитині опановувати специфічно українську частину програми, а результати з предметів, які вона вивчає в іноземній школі, враховувати відповідно до встановленого порядку.

Учні старої школи зможуть завершити навчання за своїм стандартом

Окремий блок змін пов’язаний із переходом до профільної середньої освіти.

Її загальнонаціональне впровадження має розпочатися 1 вересня 2027 року.

Однак учнів, які почали навчатися ще до запровадження Нової української школи, не переводитимуть посеред освітнього циклу на новий стандарт.

Для них зберігають можливість завершити навчання відповідно до Державного стандарту 2011 року.

У постанові також продовжено відповідний перехідний строк із 2026 до 2028 року.

Таким чином, зміна системи старшої школи має відбуватися поступово, без необхідності для учнів старших класів переходити на нові програми безпосередньо перед завершенням школи.

Академічні ліцеї, профтехи та фахові коледжі отримають спільну основу

Оновлено й Державний стандарт профільної середньої освіти, за яким працюватимуть 10–12 класи нової старшої школи.

Базові навчальні плани встановлюватимуть спільні принципи для закладів, які забезпечують профільну середню освіту:

академічних ліцеїв;
закладів професійної освіти;
закладів фахової передвищої освіти;
спеціалізованих закладів освіти.

Це не означає, що в ліцеї та професійному коледжі діти навчатимуться за однаковою програмою.

Спільною буде частина обов’язкових освітніх компонентів, необхідних для здобуття повної загальної середньої освіти. Інша частина навчального часу залежатиме від обраного профілю або професійної підготовки.

Наприклад, учень академічного ліцею зможе більше часу приділяти предметам свого профілю, а здобувач професійної освіти — професійним компонентам програми.

Школам дають більше свободи в розподілі годин

Оновлений стандарт базової середньої освіти окремо уточнює можливості закладу самостійно використовувати частину навчального часу.

Школа зможе збільшувати кількість годин на обов’язкові предмети або спрямовувати доступний ресурс на:

курси за вибором;
міжгалузеві інтегровані курси;
проєктну діяльність;
індивідуальні консультації;
групові заняття;
подолання освітніх втрат.

Йдеться про години, які базовий навчальний план спеціально залишає для перерозподілу.

Водночас школа не може довільно зменшити загальний обсяг навчання нижче встановленого державним стандартом.

Для спеціалізованих шкіл створили окремий навчальний план

Ще одна зміна стосується закладів спеціалізованої освіти.

Для них у Державному стандарті базової середньої освіти запроваджено окремий базовий навчальний план.

Він дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний час і передбачати більше годин для:

поглибленого вивчення окремих предметів;
спеціалізованих курсів;
курсів за вибором;
факультативів;
індивідуальних занять.

Це стосується, зокрема, закладів мистецького та спортивного спрямування, яким потрібно поєднувати загальноосвітню програму зі спеціалізованою підготовкою.

Змінюється підхід до опису особливих освітніх потреб

У стандартах також оновили термінологію, пов’язану з інклюзивною та спеціальною освітою.

Акцент зміщується з медичного діагнозу дитини на функціональні труднощі та рівень підтримки, якої вона потребує в освітньому процесі.

Наприклад, замість узагальненого формулювання про дитину «з порушенням слуху» стандарт використовує опис функціональних сенсорних труднощів, що передбачають обмеження слухової функції, та визначає необхідний рівень підтримки.

Аналогічний підхід застосовано до труднощів, пов’язаних із:

зором;
руховими та фізичними функціями;
мовленням;
інтелектуальним розвитком;
соціальною адаптацією;
іншими особливими освітніми потребами.

Мета такої зміни — визначати необхідну дитині освітню підтримку, а не характеризувати учня лише через медичний діагноз.

У державних стандартах з’явилася згадка про штучний інтелект

У самій постанові Кабміну є ще одна зміна, яку МОН окремо не виділило в основному повідомленні.

У Державному стандарті базової середньої освіти та Державному стандарті профільної середньої освіти формулювання, пов’язані з використанням інформаційно-комунікаційних засобів, доповнено технологіями штучного інтелекту.

Це не означає запровадження з 1 вересня нового обов’язкового предмета «Штучний інтелект».

Постанова не встановлює:

окремої кількості годин на ШІ;
нового предмета;
обов’язкової програми з генеративних чатботів;
окремого оцінювання знань зі штучного інтелекту.

Йдеться про оновлення цифрової складової державних стандартів із урахуванням сучасних технологій.

Практична реалізація залежатиме від освітніх і модельних навчальних програм.

Чи змінюється все вже з 1 вересня 2026 року

Не всі положення мають однаковий момент практичної реалізації.

Частина змін потрібна вже для організації освітнього процесу в чинній початковій та базовій школі. Для цього МОН протягом серпня має уточнити типові освітні програми.

Інша частина створює нормативну основу для великої реформи профільної старшої школи, загальне впровадження якої заплановано з 1 вересня 2027 року.

Тому ухвалення постанови не означає, що всі українські школи вже у вересні 2026 року переходять на нову структуру старшої школи.

У 2026/2027 навчальному році окремі заклади пілотуватимуть нову модель, тоді як загальнонаціональний перехід відбудеться пізніше.

Що потрібно знати вчителям і директорам

На практиці найближчим часом школам варто стежити за оновленням типових освітніх програм.

Саме після цього буде зрозуміло:

як розподілятимуть збільшений обсяг історичної та громадянської освіти;
як зміни потрібно відобразити в навчальному плані;
як використовуватимуть години для перерозподілу;
як організовувати класи з українознавчим компонентом;
які уточнення потрібно внести до освітньої програми закладу.

Тому постанову №1000 уже ухвалено і вона є чинною, але частину практичних інструкцій для шкіл МОН ще має деталізувати.

Що вже ухвалено, а що ще попереду

Уже ухвалено:

зміни до чотирьох державних стандартів;
збільшення обсягу громадянської та історичної освітньої галузі у 7–9 класах;
базові навчальні плани з українознавчим компонентом;
окремий план для спеціалізованих закладів;
оновлену термінологію щодо особливих освітніх потреб;
спільну основу навчальних планів профільної середньої освіти;
згадку про технології штучного інтелекту в стандартах.

Ще має відбутися:

оновлення МОН типових освітніх програм;
деталізація розподілу навчальних годин;
підготовка закладів до загальнонаціональної реформи профільної середньої освіти;
повний перехід на нову старшу школу з 2027 року.

Отже, це вже чинні нормативні зміни, а не пропозиція. Проте конкретне відображення частини нововведень у шкільних навчальних планах ще має бути оформлене документами МОН.