Міністр освіти і науки Андрій Бутенко у свій перший робочий день виступив на спеціальному засіданні Політичного комітету Ради Україна — НАТО. За даними МОН, унаслідок російських атак пошкоджено 160 українських університетів, а потреби всієї системи освіти у відновленні до довоєнного рівня оцінюють у 33,5 млрд доларів.
Україна представила державам НАТО досвід збереження роботи університетів і наукових установ під час повномасштабної війни.
17 липня 2026 року міністр освіти і науки Андрій Бутенко взяв участь у спеціальному засіданні Політичного комітету Ради Україна — НАТО.
Це був його перший робочий день після призначення на посаду очільника Міністерства освіти і науки.
Про це повідомило МОН.
Скільки університетів постраждали через війну
За даними Міністерства освіти і науки, внаслідок російських атак пошкоджено 160 українських університетів.
Також зруйновано або пошкоджено частину дослідницької інфраструктури, обладнання, лабораторій та інших об’єктів, необхідних для навчання і наукової роботи.
Попри руйнування, переміщення закладів, повітряні тривоги та перебої з електропостачанням, система вищої освіти продовжила працювати.
Університети переходили між очним, дистанційним і змішаним форматами, облаштовували укриття та підтримували студентів і викладачів, які були змушені змінити місце проживання.
На відновлення освіти потрібно 33,5 млрд доларів
Потреби української освітньої системи у відновленні до довоєнного рівня оцінюють у 33,5 млрд доларів США.
Таку суму МОН наводить із посиланням на п’яту Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення України — RDNA5, підготовлену урядом України, Світовим банком, Європейською комісією та ООН.
Важливо, що ця цифра стосується всієї системи освіти, а не лише університетів.
До потреб можуть входити:
- відбудова пошкоджених закладів;
- відновлення лабораторій і наукового обладнання;
- облаштування безпечних освітніх просторів;
- енергетична стійкість закладів;
- цифрова інфраструктура;
- повернення до повноцінного очного навчання;
- підтримка учнів, студентів і працівників освіти.
Загальні потреби України у відновленні всіх секторів економіки та інфраструктури у RDNA5 оцінено майже у 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття.
Як змінилася роль університетів під час війни
Під час засідання Андрій Бутенко наголосив, що українські заклади вищої освіти виконують значно більше функцій, ніж передбачає звичайний навчальний процес.
Університети стали:
- місцями безпеки та укриття;
- просторами для навчання і роботи під час війни;
- опорою для місцевих громад;
- осередками підтримки переміщених студентів і працівників;
- центрами досліджень, зокрема технологій подвійного призначення;
- майданчиками для інтеграції ветеранів і ветеранок;
- закладами підготовки фахівців для відбудови країни.
За словами міністра, перед вищою освітою постало завдання одночасно гарантувати безпеку людей, зберігати безперервність навчання та підтримувати громади.
Чому освіту обговорювали з НАТО
На засіданні українську вищу освіту розглядали не лише як академічну сферу, а як складову цивільної готовності та національної стійкості.
Під час тривалих криз стабільна робота університетів допомагає державі:
- зберігати людський капітал;
- готувати необхідних фахівців;
- підтримувати наукові дослідження;
- розвивати технології та інновації;
- протидіяти кіберзагрозам;
- забезпечувати роботу громад та установ;
- створювати умови для повернення молоді в Україну.
Окрему увагу приділили кіберстійкості університетів і захисту освітньої та наукової інфраструктури.
Які напрями міжнародної співпраці назвали
Серед інструментів посилення стійкості вищої освіти українська сторона назвала:
- взаємне визнання кваліфікацій;
- академічну мобільність студентів і викладачів;
- спільні міжнародні дослідження;
- підтримку наукової інфраструктури;
- розвиток кіберстійкості;
- обмін досвідом роботи цивільних установ під час війни.
Такі механізми мають допомагати українським студентам і науковцям залишатися частиною національної системи освіти навіть під час навчання або роботи за кордоном.
Чи домовилися про фінансування університетів
У повідомленні МОН не йдеться про виділення НАТО конкретної суми на відбудову університетів або запуск нової програми допомоги.
За підсумками засідання сторони заявили про підготовку подальшого предметного діалогу щодо ролі вищої освіти у зміцненні національної та суспільної стійкості.
Отже, наразі йдеться про:
- представлення українського досвіду;
- визначення можливих напрямів співпраці;
- обмін практиками з державами-членами НАТО;
- підготовку подальших консультацій.
Про практичні результати можна буде говорити після появи окремих домовленостей, проєктів або рішень щодо фінансування.
Що таке Рада Україна — НАТО
Рада Україна — НАТО є майданчиком, на якому Україна та держави Альянсу беруть участь у консультаціях як рівноправні сторони.
Вона була створена у 2023 році та може розглядати питання безпеки, оборони, реформ, цивільної готовності й стійкості.
Нинішнє засідання було присвячене саме ролі вищої освіти в здатності держави функціонувати під час тривалих воєнних і кризових умов.
Україна заявила про готовність ділитися з союзниками досвідом роботи цивільних освітніх і наукових установ під час повномасштабної війни.
Джерела: Міністерство освіти і науки України; п’ята Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України RDNA5.
