Міжнародний день георізноманіття 2026 у школі: 10 ідей для уроків географії та природничих наук

6 жовтня у світі відзначають Міжнародний день георізноманіття — International Geodiversity Day. У 2026 році він припадає на вівторок. Тема року — “Geodiversity On Our Doorstep”, тобто георізноманіття буквально поруч із нами: у місцевому рельєфі, ґрунтах, камінні, водоймах, будівельних матеріалах і навіть предметах, якими ми користуємося щодня.

Для школи це зручний привід провести не окремий святковий захід, а дослідницький урок географії, природничих наук, біології чи інтегрованого курсу. Більшість завдань можна виконати без спеціальної лабораторії — у класі, на пришкільній території або за фотографіями місцевості.

Коротко про Міжнародний день георізноманіття 2026

Що потрібно знати	Інформація
Дата	6 жовтня 2026 року
День тижня	вівторок
Хто започаткував	UNESCO
Рік проголошення	2021
Тема 2026 року	Geodiversity On Our Doorstep
Про що тема	про георізноманіття нашої місцевості та його присутність у повсякденному житті
Для яких уроків підходить	географія, природничі науки, біологія, хімія, екологія, інтегровані STEM-заняття

UNESCO проголосила 6 жовтня Міжнародним днем георізноманіття на 41-й сесії Генеральної конференції. Ідея свята — допомогти суспільству краще розуміти неживу частину природи та її значення для води, ґрунтів, сільського господарства, природних ресурсів, екосистем, клімату й сталого розвитку.

Що таке георізноманіття простими словами

Якщо біорізноманіття — це різноманіття живих організмів, то георізноманіття охоплює неживі складові природи та процеси, які їх формують.

До нього належать:

гірські породи й мінерали;
скам’янілості;
ґрунти й осади;
гори, рівнини, долини, яри та інші форми рельєфу;
річки, озера, підземні води та інші гідрологічні об’єкти;
геологічні й геоморфологічні процеси, які змінюють земну поверхню.

Саме георізноманіття значною мірою визначає, де утворюються певні ґрунти, як рухається вода, які екосистеми можуть існувати на конкретній території та які природні ресурси використовує людина. UNESCO називає його важливою основою біорізноманіття та добробуту людей.

Яка тема Дня георізноманіття у 2026 році

Офіційне англомовне формулювання теми 2026 року — “Geodiversity On Our Doorstep”. Українською її зміст природно можна передати як «Георізноманіття поруч із нами» або «Георізноманіття біля нашого порога».

Організатори пропонують цього року звернути увагу саме на ту частину георізноманіття, яку люди часто перестають помічати: ландшафт рідного міста чи села, місцеві ґрунти, каміння, водойми, природні матеріали та ресурси, з яких виготовлені повсякденні речі.

Тому для шкільного уроку не обов’язково шукати приклади вулканів, каньйонів чи відомих геологічних пам’яток світу. Почати можна із запитання: «Яке георізноманіття є в радіусі одного кілометра від нашої школи?»

10 ідей занять до Міжнародного дня георізноманіття

№	Ідея	Кому підійде	Що роблять учні
1	Георізноманіття навколо школи	5–9 класи	шукають і фіксують приклади рельєфу, ґрунту, каміння, води та природних матеріалів
2	Карта георізноманіття свого району	6–10 класи	позначають природні об’єкти на паперовій або цифровій карті
3	Геологія звичайного смартфона	7–11 класи	з’ясовують, які мінеральні ресурси потрібні для виробництва техніки
4	Ґрунт під мікроскопом	5–8 класи	порівнюють кілька зразків ґрунту за кольором, складом і водопроникністю
5	Як рельєф керує водою	5–9 класи	моделюють стік води по різних формах поверхні
6	Георізноманіття + біорізноманіття	5–9 класи	шукають зв’язки між неживими умовами та живими організмами
7	Історія місцевого ландшафту	7–11 класи	досліджують, як формувався знайомий природний об’єкт
8	Карта природних ризиків	8–11 класи	аналізують ерозію, підтоплення, зсуви та інші процеси своєї місцевості
9	Кар’єр чи геологічна пам’ятка?	8–11 класи	проводять дискусію про використання ресурсів і збереження геоспадщини
10	«Геоісторія за 60 секунд»	5–11 класи	створюють коротке відео, постер або презентацію про один місцевий об’єкт

1. Георізноманіття навколо школи

Найточніше темі 2026 року відповідає невелике польове дослідження пришкільної території.

Учні отримують завдання знайти п’ять-сім проявів георізноманіття. Це можуть бути:

схил або невелике пониження рельєфу;
оголений ґрунт;
пісок, глина, галька;
каміння;
струмок, ставок або інша водойма;
сліди ерозії;
природний камінь, використаний у будівлях або благоустрої.

Кожний об’єкт можна сфотографувати, описати й спробувати пояснити, як він утворився.

Для старшокласників таке дослідження можна пов’язати з темами про літосферу, рельєф, ґрунти, води та природокористування, які входять і до переліку тем НМТ з географії.

2. Створити карту георізноманіття свого району

Групи учнів працюють із картою своєї громади або мікрорайону й наносять на неї:

річки та водойми;
балки й яри;
пагорби та схили;
джерела;
піщані або глинисті ділянки;
кар’єри;
відомі відслонення порід;
інші цікаві природні об’єкти.

Для кожної точки потрібно додати коротке пояснення: що це за об’єкт і чому він є прикладом георізноманіття.

Таке заняття добре показує головну ідею теми 2026 року: геологія — це не лише далекі гори й вулкани, вона починається просто за дверима школи.

3. Дослідити «геологію» смартфона

Запропонуйте учням обрати смартфон, ноутбук, сонячну панель, велосипед або іншу звичну річ і дослідити, які природні матеріали та хімічні елементи потрібні для її виробництва.

Наступне запитання складніше: звідки людство бере ці ресурси і чи можна використовувати їх безмежно?

Так урок переходить від геології до теми раціонального використання ресурсів. UNESCO наголошує, що георізноманіття забезпечує людство матеріалами для будівництва, технологій, виробництва енергії та багатьох звичних предметів.

4. Провести дослідження ґрунту

Для простого практичного заняття достатньо кількох невеликих зразків ґрунту з різних безпечних місць.

Учні можуть порівняти:

колір;
розмір частинок;
наявність піску або глини;
здатність утримувати воду;
швидкість проходження води крізь зразок.

Після цього клас обговорює, чому на різних ґрунтах по-різному ростуть рослини і як ґрунт пов’язує георізноманіття з біорізноманіттям та виробництвом їжі.

5. Показати, як рельєф впливає на рух води

У лотку або прозорому контейнері можна створити модель поверхні з піску чи ґрунту: пагорб, долину, невелике русло.

Поступово додаючи воду, учні спостерігають:

куди вона стікає;
де утворюється русло;
де матеріал розмивається;
де накопичуються перенесені частинки.

Так на невеликій моделі можна пояснити ерозію, перенесення осадів і формування рельєфу.

6. Знайти зв’язок між георізноманіттям і біорізноманіттям

Клас обирає два-три різні середовища: наприклад, сухий схил, ділянку біля водойми та рівну озеленену територію.

Учні порівнюють:

ґрунт і вологість;
форму поверхні;
освітлення;
рослини;
тварин або сліди їхньої присутності.

Завдання — пояснити, чому живі організми розподілені нерівномірно.

Офіційні матеріали International Geodiversity Day пропонують розглядати георізноманіття як неживу основу, на якій функціонують екосистеми.

7. Відновити історію знайомого ландшафту

Виберіть місцеву річкову долину, яр, пагорб, скелю, кар’єр або іншу помітну форму рельєфу.

Учні мають запропонувати версію:

які процеси могли створити цей об’єкт;
як довго вони могли діяти;
чи продовжує ландшафт змінюватися сьогодні;
як на нього впливає діяльність людини.

Для молодших учнів достатньо роботи з фотографіями. Старші можуть шукати карти, геологічну інформацію й аргументувати свою версію доказами.

Саме робота з дослідженнями, даними та аргументованими висновками є важливою складовою природничої грамотності. За результатами PISA-2025 українським учням складніше давалися завдання, пов’язані з дизайном дослідження та інтерпретацією даних, тому такі невеликі дослідницькі вправи особливо доречні. Докладніше про це — у матеріалі про результати України в PISA-2025 з природничих наук.

8. Створити карту природних процесів і ризиків

Для 8–11 класів тему можна пов’язати з природними небезпеками.

Учні досліджують, чи характерні для їхньої місцевості:

підтоплення;
ерозія ґрунту;
руйнування берегів;
зсуви;
карстові процеси;
просідання ґрунту.

Головне завдання — не просто знайти небезпеку, а пояснити, які особливості рельєфу, ґрунтів, порід або водного режиму можуть на неї впливати.

UNESCO серед практичних напрямів геонаукової освіти окремо називає зменшення ризику природних катастроф і краще розуміння природних процесів.

9. Провести дискусію «Ресурс чи геологічна спадщина?»

Клас отримує умовну ситуацію: на території є родовище корисної копалини, але водночас це незвичайний природний ландшафт або цінне геологічне відслонення.

Групи представляють позиції:

місцевої громади;
підприємства;
науковців;
природоохоронців;
органу місцевого самоврядування.

Учням потрібно знайти рішення, яке враховує і потребу в ресурсах, і збереження природи.

Таке завдання демонструє, що георізноманіття — не лише наукова тема. Воно безпосередньо пов’язане зі сталим природокористуванням, економікою та рішеннями, які ухвалює суспільство.

10. Створити «Геоісторію за 60 секунд»

Фінальним завданням може стати коротке відео, один слайд або постер про будь-який об’єкт поруч зі школою.

Структура проста:

Що це? → Як утворилося? → Чому важливе? → Як пов’язане з нашим життям?

Молодші школярі можуть зробити малюнок або фотоколаж, старші — відео з посиланнями на джерела.

У результаті клас може створити спільну цифрову виставку «Георізноманіття поруч із нами».

Готові матеріали для вчителів

На офіційному сайті International Geodiversity Day є готовий навчальний матеріал для шкіл — презентація, яку можна адаптувати під вік учнів і власну місцевість.

Вона охоплює:

пояснення поняття георізноманіття;
його зв’язок із біорізноманіттям;
приклади порід, рельєфу та природних ресурсів;
роботу з Цілями сталого розвитку ООН;
дослідження геології конкретних місцевостей.

Матеріал задуманий так, щоб його можна було використати як частину уроку, повноцінне заняття або кілька послідовних уроків.

На сайті також доступна візуалізація геосистемних послуг — вона показує на одному ландшафті зв’язки між породами, ґрунтами, водою, біорізноманіттям, видобуванням ресурсів, культурою та геологічною історією. Матеріал поширюється за ліцензією CC BY-NC-ND.

Чи можна зареєструвати шкільний урок як подію

Так. Організатори International Geodiversity Day прямо зазначають, що на офіційну карту подій можна подати не лише великий публічний захід, а й спеціальний урок про георізноманіття у школі.

Також організатори дозволяють використовувати офіційний логотип International Geodiversity Day під час проведення заходів.

Тож класний урок, шкільна виставка, дослідницька прогулянка або невеликий STEM-проєкт цілком можуть стати частиною міжнародної ініціативи.

Що можна провести за один урок

Якщо часу небагато, 45-хвилинне заняття можна побудувати так:

5 хвилин — запитати учнів, що вони вважають «різноманіттям природи».

10 хвилин — пояснити поняття георізноманіття та показати кілька місцевих прикладів.

15 хвилин — дати групам фотографії або об’єкти: ґрунт, камінь, річку, яр, будівельний матеріал. Нехай учні визначать, як кожний приклад пов’язаний із георізноманіттям.

10 хвилин — виконати завдання «Знайди георізноманіття поруч із нами».

5 хвилин — завершити одним запитанням: «Що в нашій місцевості варто зберегти для майбутніх поколінь і чому?»

Такий формат не потребує окремого сценарію свята й легко інтегрується у звичайний урок географії або природничих наук.

Безпека. Для спостережень достатньо пришкільної території або іншого безпечного маршруту. Не варто організовувати самостійний збір зразків у кар’єрах, біля урвищ, нестійких схилів, водойм чи інших потенційно небезпечних місць. Зразки також не слід вилучати з територій та об’єктів, де це заборонено правилами охорони природи.

Джерела

Перелік: