ДСЯО: доступні укриття виявили у 26% шкіл, перевірених у 2025 році

Лише у 26% шкіл, які проходили інституційний аудит у 2025 році, укриття були доступними для маломобільних людей. Безбар’єрне пересування між поверхами забезпечено у 7% перевірених закладів, а пристосовані санвузли є у 32%. Такі дані оприлюднила Державна служба якості освіти України за результатами аналізу інституційних аудитів 2024–2025 років.

19 жовтня 2026 року Державна служба якості освіти України опублікувала тематичний аналіз безбар’єрності шкіл.

У ньому дослідили фізичну доступність приміщень, стан укриттів, забезпечення інклюзивного навчання та використання цифрових ресурсів.

Результати свідчать: навіть якщо до шкільної будівлі можна безперешкодно потрапити, це ще не означає, що учень з особливими освітніми потребами може вільно пересуватися всією школою, користуватися санвузлом або дістатися укриття.

Які проблеми з безбар’єрністю виявили у школах

За результатами аудитів 2025 року, найбільші труднощі стосуються пересування всередині будівель та доступності захисних споруд.

Що перевіряли	Частка закладів із відповідними умовами
Безбар’єрний доступ до будівлі	74%
Укриття, доступне для маломобільних людей	26%
Безбар’єрне пересування між поверхами	7%
Санвузли, пристосовані для дітей з ООП	32%

Ці результати показують різницю між доступністю входу та доступністю шкільного середовища загалом.

Наприклад, школа може мати облаштований вхід, але не забезпечувати можливості піднятися на інший поверх або самостійно скористатися санітарною кімнатою.

У ДСЯО наголошують, що наявність окремих елементів доступності не завжди гарантує можливість повноцінно користуватися освітнім простором.

Докладніше про те, що саме варто перевірити адміністрації закладу, читайте в матеріалі «Безбар’єрний освітній простір у школі: що перевірити та облаштувати у 2026/2027 році».

Чи пристосовані шкільні укриття до потреб усіх учнів

Дані інституційних аудитів засвідчують, що наявність укриття не завжди означає його доступність.

У 2025 році серед перевірених шкіл:

83% мали власні захисні споруди або укриття;
15% використовували укриття інших суб’єктів;
у 75% розрахункова місткість укриттів відповідала кількості учнів;
лише 26% мали укриття, доступні для маломобільних людей.

Окремо аудитори оцінювали можливість продовжувати навчання в укриттях.

Повноцінні умови для проведення навчальних занять були створені у 25% перевірених закладів, ще у 17% — лише частково.

У 16% шкіл виявили додаткову потребу в облаштуванні місць перебування, а у 7% — недостатню місткість укриттів.

Окремою проблемою є доступність систем оповіщення. За даними ДСЯО, лише 7% таких систем у школах були доступними для дітей із порушеннями слуху та зору.

Отже, під час оцінювання безпеки недостатньо з’ясувати, чи є у школі укриття. Важливо також перевіряти маршрут до нього, доступність приміщення, можливість отримати сигнал тривоги та умови перебування дітей.

Як змінилася оцінка інклюзивності шкіл у 2024–2025 роках

ДСЯО порівняла результати оцінювання за вимогою «Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору».

Рівень оцінювання	2024 рік	2025 рік
Високий	2%	2%
Достатній	27%	33%
Вимагає покращення	68%	60%
Низький	3%	5%

Частка перевірених шкіл із достатнім рівнем зросла з 27% до 33%, а частка закладів, що потребують покращення, скоротилася з 68% до 60%.

Водночас частка шкіл із низьким рівнем збільшилася з 3% до 5%.

Ці зміни описують результати двох різних сукупностей перевірених закладів. Вони не доводять, що інклюзивність усіх українських шкіл поліпшилася саме на відповідну кількість відсоткових пунктів.

Чи достатньо ресурсних кімнат для дітей з ООП

Окремо ДСЯО проаналізувала забезпечення ресурсними кімнатами.

У 2025 році питання організації навчання дітей з особливими освітніми потребами вивчали у 99 школах.

Результати були такими:

19% закладів мали повністю обладнані ресурсні кімнати;
49% — недостатньо обладнані;
31% — не мали ресурсних кімнат.

Наведені частки округлені.

У ДСЯО звертають увагу, що недостатнє оснащення може ускладнювати індивідуалізацію навчання, проведення корекційно-розвиткових занять і забезпечення необхідної підтримки учнів.

Водночас ці показники стосуються саме 99 закладів, у яких вивчали відповідне питання. Їх не можна автоматично поширювати на всі школи України.

Яка ситуація з цифровою доступністю у школах

Безбар’єрність стосується не лише архітектури, а й можливості отримувати навчальні матеріали та важливу інформацію.

Під час аудитів 2025 року встановили:

Показник	Частка перевірених шкіл
Використовують електронні журнали	86%
Користуються цифровими освітніми платформами	80%
Мають доступ до інтернету в усіх навчальних приміщеннях	81%
Оновлюють інформацію на офіційних вебсайтах	61%

Таким чином, майже кожна п’ята перевірена школа не забезпечувала інтернетом усі навчальні приміщення.

Також у 39% закладів інформація на офіційних сайтах не була оновлена.

За висновками ДСЯО, такі недоліки можуть створювати додаткові інформаційні бар’єри, особливо під час дистанційного та змішаного навчання.

Однак використання електронного журналу або цифрової платформи саме по собі ще не гарантує доступності її інтерфейсу для всіх користувачів.

Що результати аудитів означають для шкіл

Оприлюднені результати не запроваджують нових будівельних норм чи додаткового обов’язкового звіту для кожної школи.

Це аналітичні дані, які можуть допомогти керівникам закладів і засновникам визначати пріоритети під час планування змін.

Передусім варто оцінювати не окремі елементи інфраструктури, а повний маршрут учня — від входу на територію до класу, санвузла, їдальні та укриття.

Проблеми, які виявили аудитори, свідчать про необхідність перевіряти також доступність оповіщення, навчальних матеріалів та цифрових ресурсів.

При цьому конкретні будівельні роботи потрібно планувати відповідно до чинних державних будівельних норм, а організацію підтримки учнів — відповідно до законодавства про інклюзивне навчання.

Чи відображають результати ситуацію в усіх школах України

Ні. Державна служба якості освіти окремо застерігає, що ці дані не є репрезентативними для всіх закладів загальної середньої освіти.

У 2024 році провели 132 інституційні аудити, а у 2025 році — понад 230. В обох роках вони відбувалися в позаплановому порядку.

Тому показник 26% не означає, що лише чверть усіх шкіл України мають доступні укриття. Він стосується закладів, охоплених відповідними аудитами 2025 року.

Водночас результати дають змогу побачити типові проблеми: недоступність окремих приміщень, недостатнє оснащення ресурсних кімнат, обмеження доступу до укриттів та інформації.

Саме ці питання потребують уваги під час подальшого створення безбар’єрного освітнього середовища.