На початку навчального року батьки нерідко отримують від учителя список додаткових матеріалів: друковані робочі зошити з математики, української чи іноземної мови, зошити-практикуми, збірники вправ, хрестоматії. Іноді їх рекомендують придбати, а іноді повідомляють, що без такого зошита дитина не зможе повноцінно працювати на уроках.
Однак у державних і комунальних школах батьки не зобов’язані власним коштом купувати друковані робочі зошити, необхідні для реалізації освітньої програми. Купівля додаткового зошита може бути лише добровільною, а його відсутність не повинна обмежувати право дитини на навчання.
Коротка відповідь
Батьки можуть придбати друкований робочий зошит, якщо вважають його корисним для дитини, але школа або вчитель не мають права:
- вимагати обов’язкової купівлі конкретного зошита;
- ставити участь дитини в уроці в залежність від наявності зошита;
- знижувати оцінки через те, що батьки не придбали додатковий матеріал;
- відокремлювати учня від дітей, які мають друковані зошити;
- вимагати гроші через батьківський комітет або рішення батьківських зборів;
- перетворювати «рекомендацію» на фактично обов’язкову покупку.
Якщо матеріал справді необхідний для проведення уроків і досягнення обов’язкових результатів навчання, державна або комунальна школа має забезпечити учнів цим матеріалом безкоштовно або запропонувати рівноцінну безоплатну альтернативу.
Що говорить закон про безоплатність шкільної освіти
Стаття 53 Конституції України гарантує безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних закладах.
Закон України «Про освіту» також визначає, що держава гарантує учням безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти та безоплатне забезпечення підручниками, зокрема електронними, і посібниками.
Крім того, Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що державні та комунальні школи не можуть реалізовувати або забезпечувати свої освітні програми повністю чи частково за кошти батьків або учнів. Фактично це означає, що обов’язкові навчальні матеріали не можна перекладати на сімейний бюджет.
Служба освітнього омбудсмена прямо зазначає: навчання дитини не може залежати від того, придбали батьки додаткові робочі зошити, хрестоматії, посібники чи інші допоміжні ресурси або відмовилися це робити. Тиск на батьків і примушування до таких покупок є неприпустимими.
Які саме зошити маються на увазі
Варто розрізняти два види шкільних зошитів.
Звичайні учнівські зошити
Це чисті зошити в клітинку, лінійку або косу лінію, в яких дитина записує класні та домашні роботи. Вони належать до звичайного шкільного приладдя, яке сім’ї зазвичай купують самостійно.
Друковані робочі зошити
Це видання з уже надрукованими вправами, таблицями, малюнками, тестами та місцями для відповідей. Наприклад:
- робочий зошит до конкретного підручника;
- зошит-практикум;
- зошит для діагностувальних або контрольних робіт;
- друкований тренажер;
- збірник завдань, у якому потрібно писати;
- авторський зошит учителя або видавництва.
Саме такі додаткові друковані матеріали не можуть бути обов’язковою покупкою за кошти батьків у державній або комунальній школі.
Чи може вчитель рекомендувати робочий зошит
Учитель має право обирати методи, форми та засоби навчання, які відповідають освітній програмі. Тому педагог може розповісти батькам про додатковий зошит, пояснити його переваги та запропонувати використовувати його вдома або на уроках.
Але рекомендація повинна залишатися рекомендацією.
Батьки мають право відмовитися від купівлі. У такому разі вчитель повинен організувати роботу дитини за допомогою:
- звичайного учнівського зошита;
- підручника;
- безкоштовних роздаткових матеріалів;
- завдань, записаних на дошці;
- електронних матеріалів, якщо учень має до них доступ;
- іншого рівноцінного способу виконання вправ.
Ще у роз’ясненнях МОН наголошувалося, що батьки не зобов’язані купувати додаткові друковані зошити, а учень може виконувати завдання у звичайному зошиті за підручником або за матеріалами, наданими вчителем.
Чи стає купівля обов’язковою після рішення батьківських зборів
Ні. Голосування батьківського комітету або більшості батьків класу не створює фінансового обов’язку для інших сімей.
Навіть коли більшість вирішила замовити однакові зошити оптом, кожна сім’я має право самостійно вирішувати, чи долучатися до такої покупки.
Неприпустимою є ситуація, коли:
- батьків вносять до списків «боржників»;
- інформацію про несплату публікують у класному чаті;
- дитині повідомляють, що її батьки «не здали гроші»;
- учня залишають без завдань;
- дитина змушена переписувати значно більший обсяг роботи лише як покарання за відсутність зошита;
- на батьків тиснуть через адміністрацію школи.
Добровільною можна вважати лише покупку, від якої батьки можуть відмовитися без будь-яких негативних наслідків для дитини.
Чи можна знижувати оцінку через відсутність друкованого зошита
Оцінювати потрібно результати навчання учня: його знання, уміння, виконані завдання та сформовані компетентності.
Сама по собі відсутність придбаного батьками робочого зошита не є підставою для зниження оцінки.
Якщо дитина не може виконати завдання лише тому, що вчитель не надав альтернативу платному матеріалу, відповідальність за це не можна перекладати на учня.
Особливо неприпустимо:
- ставити нижчу оцінку за відсутність купленого зошита;
- забороняти виконувати контрольну чи діагностувальну роботу;
- позначати роботу як невиконану, не надавши самого завдання;
- порівнювати дитину з учнями, чиї батьки придбали зошити;
- висміювати або публічно обговорювати матеріальне становище сім’ї.
Освітній омбудсмен звертає увагу, що проведення навчання лише для дітей, які мають куплені зошити, може створювати конфлікти, нерівне ставлення та порушувати права учнів.
Що робити, якщо школа вимагає купити зошити
Насамперед варто спокійно уточнити, чи справді покупка є обов’язковою, оскільки іноді вчитель лише пропонує додатковий матеріал, а батьки сприймають це як вимогу.
1. Поставити вчителю конкретні запитання
Батьки можуть запитати:
- Чи є придбання зошита обов’язковим?
- Чи передбачений саме цей зошит освітньою програмою школи?
- Як виконуватиме завдання дитина, якщо батьки не придбають зошит?
- Чи може учень працювати у звичайному зошиті?
- Чи надасть школа безкоштовні копії або інші матеріали?
2. Повідомити про відмову від покупки
Достатньо повідомити, що сім’я не планує купувати додатковий друкований зошит, і попросити забезпечити дитині рівноцінний спосіб виконання завдань.
Наприклад:
Ми не плануємо придбавати зазначений друкований робочий зошит. Просимо надати дитині можливість виконувати передбачені освітньою програмою завдання у звичайному зошиті або за допомогою інших безоплатних матеріалів.
Батьки не зобов’язані пояснювати причину відмови або повідомляти про свій матеріальний стан.
3. Звернутися до директора
Якщо вчитель продовжує наполягати на покупці, доцільно подати директору письмове звернення.
У ньому варто зазначити:
- назву предмета і клас;
- який саме зошит вимагають придбати;
- його приблизну вартість;
- хто повідомив про обов’язковість покупки;
- які наслідки передбачають для дітей без зошита;
- прохання забезпечити дитині безоплатні навчальні матеріали або альтернативні завдання.
До звернення можна додати скриншоти повідомлень із класного чату, фотографію списку покупок або інші підтвердження.
4. Звернутися до засновника школи або управління освіти
Засновником комунальної школи зазвичай є міська, селищна або сільська рада. Відповідно, звернення можна подати до місцевого органу управління освітою.
У зверненні варто попросити перевірити, чи не фінансується частина освітньої програми коштом батьків і чи забезпечено рівний доступ усіх дітей до навчання.
5. Подати скаргу освітньому омбудсмену
Батьки мають право подати індивідуальну або колективну скаргу до Служби освітнього омбудсмена. Скарга може подаватися письмово або через електронну форму, як правило, протягом року після виявлення порушення.
Також можна звернутися до Державної служби якості освіти України або її територіального управління. Інформація про способи подання звернень оприлюднена на сайті служби.
Хто має оплачувати зошити, якщо вони необхідні для навчальної програми
Якщо школа визначила певний матеріал як необхідний для реалізації освітньої програми, його придбання не повинно ставати обов’язком батьків.
Державні й комунальні школи можуть фінансувати навчальні матеріали за рахунок:
- державного бюджету;
- місцевого бюджету;
- коштів засновника;
- власного кошторису закладу;
- добровільної благодійної допомоги;
- інших джерел, не заборонених законодавством.
Благодійна допомога справді може бути одним із джерел фінансування школи, але вона надається виключно добровільно. Відмова від внеску не може впливати на ставлення до дитини або доступ до освітнього процесу.
Що робити, якщо зошити вже придбала частина класу
Школа може дозволити дітям використовувати додаткові зошити, які добровільно придбали їхні батьки. Однак учні без таких зошитів повинні отримувати аналогічні за змістом завдання.
Наприклад, учитель може:
- назвати номер вправи та продиктувати її умову;
- показати завдання на дошці або екрані;
- надати роздруківку за кошти школи;
- дозволити виконати аналогічну вправу з підручника;
- запропонувати записати відповіді у звичайному зошиті.
Не можна організовувати урок так, щоб частина дітей працювала, а інші лише чекали через те, що їхні батьки не придбали матеріал.
Чи поширюється це правило на приватні школи
Заборона реалізовувати освітню програму за кошти батьків прямо стосується державних і комунальних закладів освіти.
У приватній школі порядок оплати навчання, забезпечення підручниками, робочими зошитами та іншими матеріалами може визначатися договором між школою і батьками.
Перед укладенням договору варто перевірити:
- що входить у вартість навчання;
- чи включені підручники та друковані зошити;
- які додаткові платежі можуть виникнути;
- чи може школа змінювати перелік платежів протягом року;
- як оформлюється придбання навчальних матеріалів.
Приватні заклади повинні оприлюднювати розмір плати за навчання, перелік додаткових послуг, їхню вартість і порядок оплати.
Поширені запитання
Учитель каже, що без зошита дитина не зможе працювати. Що робити?
Попросити надати рівноцінне завдання у звичайному зошиті, з підручника або на окремому аркуші. Організація уроку не може залежати від обов’язкової покупки батьками додаткового видання.
Чи потрібно купувати зошит, якщо він має рекомендацію МОН?
Наявність грифа або рекомендації означає, що матеріал може використовуватися в освітньому процесі. Це не означає, що батьки зобов’язані його купувати.
Чи може школа вимагати зошит лише для контрольних робіт?
Якщо зошит використовується для обов’язкового оцінювання, школа має надати його безкоштовно або забезпечити іншу форму виконання роботи. Учень не може бути позбавлений можливості пройти оцінювання через відмову батьків від покупки.
Чи можна добровільно купити однакові зошити всьому класу?
Так, якщо участь кожної сім’ї справді добровільна. Діти, чиї батьки не долучилися до покупки, повинні мати такі самі можливості для навчання.
Чи повинні батьки повідомляти, чому не купують зошит?
Ні. Батьки не зобов’язані пояснювати фінансові або особисті причини відмови.
Висновок
У 2026 році батьки учнів державних і комунальних шкіл не зобов’язані купувати додаткові друковані робочі зошити, посібники, хрестоматії чи збірники, необхідні для виконання освітньої програми.
Учитель може рекомендувати додаткові матеріали, а батьки — добровільно їх придбати. Проте відсутність такого зошита не може бути підставою для обмеження участі дитини в уроках, зниження оцінок, психологічного тиску або нерівного ставлення.
Якщо матеріал є обов’язковим для навчання, школа повинна надати його безкоштовно або організувати рівноцінну альтернативу.
Дисклеймер. Матеріал підготовлений з інформаційною метою відповідно до законодавства, чинного станом на серпень 2026 року, і не є індивідуальною юридичною консультацією. У приватних школах умови придбання навчальних матеріалів можуть додатково визначатися договором між закладом освіти та батьками.
Джерела
- Закон України «Про освіту»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text - Закон України «Про повну загальну середню освіту»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text - Постанова Кабінету Міністрів України № 41 «Про затвердження Порядку забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників»:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/41-2019-%D0%BF#Text - Служба освітнього омбудсмена — «Безоплатність освіти»:
https://info.eo.gov.ua/bezoplatnist-osvity/ - Система подання звернень до освітнього омбудсмена:
https://zvernennya.eo.gov.ua/ - Державна служба якості освіти України — звернення громадян:
https://sqe.gov.ua/gromadskosti/zvernennya-gromadyan/ - Безоплатна правнича допомога — консультація щодо безоплатності та доступності загальної середньої освіти:
https://legalaid.gov.ua/novyny/konsultatsiya-yurysta-bezoplatnist-ta-dostupnist-zagalnoyi-serednoyi-osvity/
