Знайомство з реальними професіями допомагає школярам краще зрозуміти, чим займаються фахівці, які навички їм потрібні та де можна здобути відповідну освіту. Для цього школі не обов’язково організовувати масштабний проєкт: співпрацю з роботодавцями можна почати з однієї зустрічі, онлайн-екскурсії чи практичного заняття. Розповідаємо, як знайти підприємство-партнера, домовитися про захід, підготувати учнів та забезпечити їхню безпеку.
Співпраця закладів освіти з підприємствами стає важливою частиною розвитку профорієнтації в Україні. У 2025 році Міністерство освіти і науки затвердило Концепцію професійної орієнтації та кар’єрного консультування в системі освіти на 2025–2030 роки, а у 2026-му продовжується національне пілотування нової моделі кар’єрної освіти.
Практичний досвід уже є. За інформацією МОН від 16 жовтня 2026 року, понад 61 тисяча учнів 8–9 класів взяли участь у профорієнтаційних екскурсіях на понад 3000 підприємств, установ та організацій. До національного пілотування системи профорієнтації долучилися понад 500 громад.
Раніше, у вересні 2026 року, Швейцарсько-український проєкт DECIDE повідомляв про понад 1000 меморандумів, укладених у межах співпраці з роботодавцями. Водночас наведені показники стосуються учасників пілотування, а не всіх шкіл України.
Організувати знайомство дітей зі світом праці може й школа, яка не бере участі в національному пілотуванні. Хоча основний акцент програми зроблено на учнях 8–9 класів, окремі профорієнтаційні заходи можна адаптувати й для школярів 5–7 класів відповідно до їхнього віку та освітніх потреб.
Необхідність співпраці шкіл із роботодавцями підкреслює й ЮНІСЕФ. У дослідженні «Кар’єрна освіта в умовах нестабільності», оприлюдненому в листопаді 2026 року, серед рекомендацій названо розширення взаємодії з підприємствами та знайомство школярів із реальними умовами професійної діяльності. Зокрема, відвідування робочих місць і спілкування з фахівцями допомагають учням пов’язати отриману під час навчання інформацію з можливостями подальшої освіти та працевлаштування.
Навіщо школі співпрацювати з підприємствами
Традиційна профорієнтація часто обмежується розповідями про професії, тестами або інформацією про заклади освіти. Зустрічі з роботодавцями додають інший досвід: учень бачить, як професійні знання використовують на практиці.
Наприклад, під час відвідування пекарні школярі можуть дізнатися, що над створенням і продажем продукції працюють не лише пекарі, а й технологи, фахівці з контролю якості, логісти, бухгалтери та інші працівники.
Співпраця з підприємствами допомагає:
- познайомити учнів із професіями, про які вони раніше могли не знати;
- показати зв’язок шкільних предметів із професійними завданнями;
- пояснити, які навички потрібні в різних сферах діяльності;
- розповісти про можливості навчання й професійного розвитку в громаді;
- зменшити вплив стереотипів на вибір майбутньої професії;
- допомогти восьми- та дев’ятикласникам дослідити можливі освітні маршрути після завершення базової середньої освіти.
При цьому мета профорієнтаційної співпраці — не забезпечити підприємству майбутніх працівників, а допомогти учням сформувати власне уявлення про різні професійні можливості.
З якими підприємствами та установами може співпрацювати школа
Потенційними партнерами можуть бути не лише великі заводи або міжнародні компанії. Для профорієнтації часто підходять місцеві підприємства, комунальні установи, невеликі виробництва й заклади освіти.
| Потенційний партнер | Із якими професіями можна познайомити учнів |
|---|---|
| Пекарня, харчове виробництво | Пекар, технолог, фахівець із контролю якості, логіст |
| Аграрне підприємство | Агроном, механік, інженер, фахівець з автоматизації |
| ІТ-компанія | Розробник, тестувальник, дизайнер, аналітик |
| Будівельна або проєктна організація | Архітектор, інженер, кошторисник, проєктувальник |
| Редакція або медіаорганізація | Журналіст, редактор, оператор, дизайнер |
| Бібліотека або музей | Бібліотекар, архівіст, реставратор, фахівець із комунікацій |
| Комунальне підприємство | Енергетик, інженер, диспетчер, еколог |
| Заклад професійної чи фахової передвищої освіти | Викладачі, майстри виробничого навчання, представники різних професій |
Не кожне підприємство може приймати групи неповнолітніх. Наприклад, виробничі приміщення з небезпечними процесами, обладнанням або обмеженим доступом можуть бути непридатними для екскурсій.
У такому випадку краще домовитися про зустріч фахівця зі школярами, онлайн-презентацію або безпечну демонстрацію окремих професійних завдань.
Як організувати співпрацю школи з підприємством: покроковий алгоритм
7 кроків до співпраці школи з підприємством
Від першої ідеї до результату для учнів
-
Визначити мету Що учні мають дізнатися про професії?
-
Знайти партнера Обрати підприємство або установу
-
Узгодити формат Екскурсія, зустріч, майстер-клас або онлайн
-
Розподілити обов’язки Організація, супровід, маршрут і безпека
-
Підготувати учнів Завдання та запитання до фахівців
-
Провести захід Забезпечити участь дітей і дотримання правил безпеки
-
Оцінити результати Що нового дізналися учні та які наступні кроки?
Крок 1. Визначити освітню мету
Починати варто не з пошуку підприємства, яке погодиться прийняти клас, а з визначення того, чого саме мають навчитися учні.
Наприклад, школа може поставити за мету:
- познайомити семикласників із професіями свого міста чи села;
- показати восьмикласникам роботу фахівців певної галузі;
- допомогти дев’ятикласникам зрозуміти зв’язок між професією та подальшим навчанням;
- дослідити, як технології змінюють роботу підприємств;
- дати учням можливість спробувати виконати нескладне професійне завдання в навчальних умовах.
Від мети залежатимуть вибір партнера, формат зустрічі та запитання, які школярі підготують до фахівців.
Для учнів 5–6 класів доцільно обирати короткі й наочні активності, а для 8–9 класів — дослідницькі завдання, професійні проби та знайомство з освітніми маршрутами.
Крок 2. Знайти потенційних партнерів
Школа може розпочати пошук із підприємств та установ своєї громади.
Корисними джерелами інформації можуть бути:
- офіційний сайт міської, селищної або сільської ради;
- місцеві об’єднання підприємців і роботодавців;
- заклади професійної та фахової передвищої освіти;
- місцеві комунальні підприємства;
- центри професійного розвитку педагогічних працівників;
- кар’єрний координатор громади, якщо його визначено в межах відповідної моделі профорієнтації;
- батьківська спільнота школи.
У моделі профорієнтації, яку впроваджують за підтримки проєкту DECIDE, передбачено різні рівні координації. Кар’єрний координатор працює на рівні громади та допомагає налагоджувати взаємодію між закладами освіти, органами місцевого самоврядування й роботодавцями. Кар’єрний освітній радник працює безпосередньо з учнями та координує профорієнтаційну діяльність у закладі освіти. Станом на листопад 2026 року впровадження цих ролей триває, тому їхня наявність і організаційне оформлення можуть відрізнятися залежно від громади та школи.
Доцільно не обмежуватися одним підприємством. Різноманітність партнерів допоможе показати учням декілька професійних сфер і не формувати враження, що в громаді існує лише один перспективний напрям роботи.
Особливо корисним може бути партнерство зі сферою, яка представлена в місцевій економіці, але мало знайома школярам.
Крок 3. Запропонувати конкретний формат співпраці
Перший контакт із підприємством має бути максимально зрозумілим.
Недостатньо лише запитати, чи готова компанія співпрацювати зі школою. Краще одразу пояснити, що саме пропонується, для якого віку та скільки часу це займе.
У зверненні до потенційного партнера доцільно зазначити:
- назву закладу освіти та контактну особу;
- мету профорієнтаційного заходу;
- вік і орієнтовну кількість учнів;
- запропонований формат;
- бажану тривалість та можливий період проведення;
- чи потрібне відвідування підприємства, чи можлива зустріч у школі;
- які питання безпеки та супроводу необхідно попередньо узгодити.
Наприклад, для початку можна запропонувати 30-хвилинну зустріч зі спеціалістом компанії або онлайн-розмову про професійні завдання.
Підприємству простіше погодитися на невеликий конкретний захід, ніж на невизначену довгострокову співпрацю.
Крок 4. Узгодити відповідальність сторін
Перш ніж оголосити захід учням і батькам, школа та підприємство мають домовитися про організаційні деталі.
Насамперед потрібно визначити, хто відповідає за підготовку учнів, супровід групи, проведення заходу на території підприємства та інформування про ризики.
| Питання | Що узгодити |
|---|---|
| Зміст зустрічі | Які професії та процеси демонструватимуть |
| Кількість учасників | Скільки дітей підприємство може безпечно прийняти |
| Супровід | Хто супроводжуватиме учнів від школи та під час візиту |
| Маршрут | Як група дістанеться місця заходу й повернеться |
| Безпека | Доступні приміщення, можливі ризики, дії під час тривоги |
| Матеріали | Чи потрібні спеціальні засоби або навчальне обладнання |
| Фото та відео | Чи дозволена зйомка та за яких умов |
| Доступність | Як забезпечити участь дітей із різними потребами |
Якщо співпраця планується на тривалий період, сторони можуть формалізувати її відповідним документом. Проте сам факт проведення однієї профорієнтаційної зустрічі не означає автоматичної необхідності укладати меморандум.
Крок 5. Підготувати учнів до зустрічі
Відвідування підприємства дає більше користі, якщо школярі знають, на що звертати увагу.
Перед заходом учитель може коротко розповісти про діяльність організації, пояснити професійні терміни та запропонувати учням підготувати запитання.
Наприклад:
- Які фахівці працюють у цій організації?
- Чим вони займаються протягом звичайного робочого дня?
- Які шкільні предмети допомагають опанувати ці професії?
- Яку освіту потрібно здобути для такої роботи?
- Які технології використовують працівники?
- Що в цій роботі найцікавіше та найскладніше?
- Як змінилася професія за останні роки?
Для старших учнів можна додати запитання про можливості професійного розвитку, додаткове навчання та перспективи роботи у відповідній галузі.
Важливо, щоб школярі мали змогу запитувати й про складні аспекти професії, а не лише слухати розповіді про її переваги.
Крок 6. Провести захід із дотриманням вимог безпеки
Формат заходу залежить від віку учнів, особливостей підприємства та безпекової ситуації.
Якщо школярі відвідують підприємство, маршрут має бути узгоджений заздалегідь. Також необхідно визначити безпечні приміщення, порядок супроводу групи та дії в непередбачених ситуаціях.
Окремої уваги потребують виробничі об’єкти з потенційно небезпечним обладнанням. Учні не повинні виконувати реальні виробничі завдання, які створюють ризик для їхнього здоров’я чи безпеки.
Для знайомства з професією достатньо спостереження, пояснення працівника або спеціально підготовленої навчальної демонстрації.
Крок 7. Обговорити результати та продовжити співпрацю
Профорієнтаційний захід не має завершуватися лише спільною фотографією.
Після зустрічі варто провести коротку рефлексію.
Учням можна запропонувати відповісти на три запитання:
- Що нового я дізнався або дізналася про професію?
- Що мене здивувало чи зацікавило?
- Про що я хотів або хотіла б дізнатися більше?
Для восьми- та дев’ятикласників корисно також визначити, яку освіту потрібно здобути для роботи у відповідній сфері.
Результати можна використати для планування наступних заходів.
Якщо перша співпраця виявилася вдалою, школа може запропонувати підприємству регулярні зустрічі, тематичні майстер-класи або участь у шкільному дні кар’єри.
Які формати співпраці можна запропонувати підприємствам
Не всі партнерства потребують виїздів або складної організації.
| Формат | Для яких класів | Особливості |
|---|---|---|
| Зустріч із фахівцем у школі | 5–9 | Не потребує виїзду учнів |
| Онлайн-зустріч | 5–9 | Підходить для дистанційного навчання |
| Віртуальна екскурсія | 5–9 | Дає змогу побачити робочі процеси без відвідування |
| Екскурсія на підприємство | 7–9 | Потребує додаткової організаційної та безпекової підготовки |
| Майстер-клас із безпечними завданнями | 6–9 | Дозволяє спробувати окремі професійні дії |
| Професійний кейс від підприємства | 7–9 | Учні розв’язують навчальну проблему, наближену до реальної |
| День кар’єри | 7–9 | Можна запросити одразу кількох роботодавців |
| Спільний учнівський проєкт | 8–9 | Передбачає тривалішу роботу над завданням |
Тривалість заходів, кількість учасників і конкретні формати визначають з урахуванням можливостей школи та партнера.
Для початку достатньо однієї зустрічі з фахівцем або майстер-класу.
Більше практичних вправ, ігор і сценаріїв занять для різних вікових груп зібрано в матеріалі «Профорієнтація у школі: 20 ідей заходів для учнів 5–9 класів».
Чи потрібен меморандум про співпрацю з підприємством
Меморандум про співпрацю може бути корисним, якщо школа та підприємство планують регулярні профорієнтаційні заходи: екскурсії, зустрічі з фахівцями, майстер-класи або спільні освітні проєкти.
У такому документі сторони можуть визначити мету партнерства, основні напрями діяльності, порядок координації та відповідальних представників.
Під час організації разового заходу насамперед необхідно узгодити його формат, кількість і вік учасників, відповідальних осіб, умови перебування дітей та застосовні вимоги безпеки. Потребу в окремому документальному оформленні співпраці визначають з урахуванням характеру домовленостей і правил, що поширюються на відповідний заклад освіти.
Меморандум не замінює документів, необхідних для організації конкретної екскурсії, і сам собою не забезпечує виконання вимог безпеки.
Важливо також розрізняти профорієнтаційну екскурсію, навчальну професійну пробу та стажування. У профорієнтаційних проєктах термін «стажування» іноді використовують для позначення короткочасного знайомства учнів із професійною діяльністю. Однак якщо захід передбачає фактичне виконання роботи неповнолітніми на підприємстві, необхідно окремо перевірити застосовні вимоги законодавства, зокрема щодо охорони праці та праці неповнолітніх.
Тому перед домовленістю про стажування школі варто чітко визначити зміст активності: спостереження за роботою фахівця, виконання безпечного навчального завдання чи безпосередню участь у виробничому процесі.
Які документи перевірити перед екскурсією на підприємство
Проведення виїзного заходу потребує більшої підготовки, ніж зустріч зі спеціалістом у класі.
В Україні діє Інструкція щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю, затверджена наказом МОН від 2 жовтня 2014 року №1124.
Документ, зокрема, регулює питання наказу про проведення екскурсії, визначення керівника групи, складу учасників, маршруту, інструктажів та забезпечення безпеки.
Водночас необхідно враховувати сферу дії цієї Інструкції: вона прямо поширюється на заклади, що перебувають у сфері управління МОН, та органи управління освітою, які організовують відповідні заходи. Інші заклади мають також перевіряти вимоги, застосовні до них, зокрема рішення засновника й локальні документи щодо безпеки.
Перед організацією виїзду адміністрації доцільно перевірити:
- чи належно оформлено рішення про проведення екскурсії;
- чи визначено відповідальних за супровід дітей;
- чи затверджено або погоджено маршрут відповідно до застосовних правил;
- чи проведено необхідні інструктажі;
- чи поінформовано батьків і отримано необхідні дозволи відповідно до характеру заходу;
- чи узгоджено безпечні зони перебування учнів на підприємстві;
- чи визначено порядок дій у разі надзвичайної ситуації;
- чи враховано транспортні, вікові та індивідуальні потреби дітей.
Точний комплект документів залежить від виду екскурсії, способу пересування, місця проведення та нормативних вимог, що поширюються на конкретний заклад.
Безпека під час воєнного стану
Під час воєнного стану організація профорієнтаційних екскурсій потребує особливої уваги до безпеки дітей.
Перед ухваленням рішення про виїзний захід школа має перевірити актуальну безпекову ситуацію в громаді, чинні рішення відповідної обласної чи іншої військової адміністрації, вимоги засновника закладу освіти та можливість забезпечити безпечне перебування учнів на території підприємства.
Необхідно заздалегідь з’ясувати, чи є доступне укриття, як група діятиме під час повітряної тривоги, хто відповідатиме за супровід дітей і чи не створюватиме маршрут додаткових ризиків.
Особливо ретельно слід оцінювати можливість проведення екскурсій у прифронтових регіонах і громадах, де діють додаткові безпекові обмеження. Якщо належні умови забезпечити неможливо, виїзний захід потрібно замінити дистанційною зустріччю, відеоекскурсією або іншим безпечним форматом.
Під час відвідування підприємств також необхідно враховувати обмеження на фото- та відеозйомку, які можуть діяти на об’єкті або в конкретній місцевості.
Фото та персональні дані учнів
Під час профорієнтаційних екскурсій школи та підприємства нерідко проводять фото- й відеозйомку. Однак фотографування дітей і подальше оприлюднення матеріалів потребують дотримання законодавства про право людини на зображення та захист персональних даних.
Відповідні питання регулюють, зокрема, статті 307 і 308 Цивільного кодексу України та Закон України «Про захист персональних даних».
Як пояснює Служба освітнього омбудсмена України, під час фотографування неповнолітніх необхідно враховувати згоду їхніх батьків або інших законних представників, а також волевиявлення самих дітей. Якщо дитина не бажає фотографуватися, примушувати її до цього не можна.
Перед проведенням зйомки школа має визначити її мету та пояснити, де планують використовувати фотографії чи відео: на сайті закладу освіти, у соціальних мережах або на інформаційних ресурсах підприємства.
Згода на участь в екскурсії не означає автоматичної згоди на фотографування та публікацію зображення дитини. Для зйомки й подальшого використання матеріалів необхідно мати належні правові підстави.
Окрему увагу слід приділяти інформації, яка може дозволити ідентифікувати дітей, встановити місце їхнього перебування або створити додаткові ризики для їхньої безпеки.
Не варто передавати підприємствам контактні дані учнів, індивідуальні результати профорієнтаційних тестувань чи іншу особисту інформацію без належної правової підстави.
Приклад: як провести профорієнтаційну зустріч із підприємством за 45 хвилин
Якщо школа вперше організовує співпрацю з роботодавцем, можна почати з невеликої зустрічі без виїзду.
Наприклад, представник місцевого підприємства розповідає восьмикласникам про роботу інженера, технолога чи дизайнера.
Орієнтовний розподіл часу:
| Етап | Тривалість | Що відбувається |
|---|---|---|
| Знайомство | 5 хв | Представлення фахівця та підприємства |
| Розповідь про професії | 10 хв | Основні завдання, інструменти, умови роботи |
| Навчальне завдання | 15 хв | Учні розв’язують нескладну професійну ситуацію |
| Запитання до фахівця | 10 хв | Обговорення професії та необхідної освіти |
| Підсумки | 5 хв | Що учні дізналися і що хочуть дослідити далі |
Як навчальне завдання можна запропонувати створити ескіз упаковки, спланувати маршрут доставки товару або визначити способи зменшення витрат води на умовному підприємстві.
Завдання має відповідати віку дітей і не потребувати роботи з небезпечним обладнанням.
Такий формат дає змогу організувати змістовну профорієнтаційну активність навіть без поїздки на виробництво.
Як залучити підприємства, якщо школа розташована в невеликій громаді
У невеликих населених пунктах вибір роботодавців може бути обмеженим. Проте це не означає, що профорієнтація має зводитися до розповідей учителя.
Можна залучати:
- місцевих підприємців і фахівців різних професій;
- комунальні служби та заклади культури;
- представників аграрного сектору;
- випускників школи, які працюють у різних галузях;
- заклади професійної освіти сусідніх громад;
- підприємства інших регіонів для онлайн-зустрічей.
Корисною може бути й спільна ініціатива декількох шкіл громади. Наприклад, один партнер проводить зустріч одночасно для кількох класів або організовує серію окремих онлайн-заходів.
Якщо громада бере участь у національному пілотуванні профорієнтації, школа може уточнити можливості співпраці в кар’єрного координатора.
Актуальну інформацію про функції кар’єрних освітніх радників можна знайти в матеріалі «Кар’єрний освітній радник у школі: хто це і чим допомагатиме учням».
Як уникнути формальної профорієнтації
Навіть добре організована зустріч не обов’язково буде корисною, якщо вона перетворюється лише на презентацію компанії.
Є кілька поширених ризиків, які школа може попередити ще на етапі підготовки.
Реклама замість знайомства з професіями. Представник підприємства має розповідати про зміст роботи, навички, складнощі та освітні можливості, а не лише просувати бренд.
Відсутність участі дітей. Якщо учні тільки слухають довгу презентацію, інтерес може швидко зникнути. Краще передбачити запитання, обговорення чи нескладне практичне завдання.
Однобічне представлення ринку праці. Не варто знайомити школярів лише з однією галуззю або професіями, які підприємства вважають найбільш затребуваними.
Тиск щодо професійного вибору. Учень не повинен після зустрічі визначатися з майбутньою спеціальністю або доводити, що підходить для певної професії.
Недоступність заходу. Потрібно заздалегідь врахувати потреби учнів з інвалідністю та іншими освітніми потребами. Якщо конкретне підприємство не може забезпечити доступність, варто запропонувати рівноцінний альтернативний формат.
Відсутність підсумків. Без обговорення побаченого учні можуть запам’ятати лише окремі враження, але не зрозуміти, як нові знання пов’язані з їхніми інтересами.
Як оцінити результати співпраці
Ефективність профорієнтаційних заходів не варто вимірювати тільки кількістю екскурсій або підписаних меморандумів.
Корисніше оцінювати, що змінилося для самих учнів.
Після серії заходів школа може з’ясувати:
- чи дізналися школярі про нові для себе професії;
- чи краще розуміють завдання представників різних професій;
- чи знають, де шукати інформацію про подальшу освіту;
- чи можуть назвати навички, необхідні в певній сфері;
- чи стали активніше цікавитися професійними можливостями громади;
- які професії або галузі хотіли б дослідити наступними.
Оцінювання може відбуватися через короткі анонімні опитування, обговорення або учнівські роботи.
Профорієнтаційна співпраця буде результативнішою, якщо такі заходи стануть частиною послідовної роботи школи, а не проводитимуться лише один раз на рік.
Де знайти офіційні та методичні матеріали
Для розвитку партнерств із роботодавцями школа може використовувати матеріали МОН і Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Зокрема, у жовтні 2026 року DECIDE опублікував посібник «Професії: професійна орієнтація у громадах, закладах освіти та на підприємствах».
Видання призначене для учнів 8–9 класів, а його матеріали можуть використовувати вчителі, практичні психологи, соціальні педагоги та кар’єрні освітні радники.
Також на сайті МОН у розділі «Профорієнтація школярів» доступні інформаційні матеріали, які можна використовувати під час підготовки учнів до професійного самовизначення.
Підсумок
Співпрацю школи з підприємствами для профорієнтації можна почати з простих кроків: визначити освітню мету, знайти зацікавленого партнера, домовитися про конкретний формат і підготувати учнів до зустрічі.
Не кожна школа має можливість організувати відвідування великого виробництва. Але знайомство з місцевими фахівцями, онлайн-екскурсії, навчальні професійні проби й спільні проєкти також можуть бути корисними.
Головне — щоб школярі отримали достовірне уявлення про професії, могли ставити запитання, пробувати різні види діяльності та поступово досліджувати власні освітні й професійні можливості.
Джерела
Перелік:
- Міністерство освіти і науки України — Концепція професійної орієнтації та кар’єрного консультування у системі освіти України на 2025–2030 роки, наказ №1541 від 24.11.2025.
- МОН — «У школах допомагатимуть учням обрати майбутню професію: МОН спільно з партнерами розвиває систему кар’єрної освіти», 16 жовтня 2026 року.
- Швейцарсько-український проєкт DECIDE — підсумки першого року національного пілотування профорієнтації, 21 вересня 2026 року.
- DECIDE — посібник «Професії: професійна орієнтація у громадах, закладах освіти та на підприємствах», 13 жовтня 2026 року.
- ЮНІСЕФ — «Кар’єрна освіта в умовах нестабільності», листопад 2026 року.
- Наказ МОН від 02.10.2014 №1124 — Інструкція щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю.
- Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI.
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій — правила поведінки під час повітряної тривоги та алгоритм дій у школі.
- ЮНІСЕФ — «Українські школярі розвиватимуть навички управління кар’єрою протягом життя: ЮНІСЕФ оприлюднив дослідження з рекомендаціями щодо кар’єрної освіти», 12 листопада 2026 року
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV, статті 307–308.
- Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
- Служба освітнього омбудсмена України — «Правомірність фотографування, відеозйомки та публікування закладами освіти світлин і відео з дітьми», 1 травня 2025 року.





