В Україні набув чинності закон, який розширює можливості використання в освіті мов корінних народів та мов національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу. Для частини шкіл запроваджується окремий статус закладу національної меншини, змінюються правила використання мов у школі, оформлення документів та проведення зовнішнього оцінювання.
Верховна Рада ухвалила закон №5008-IX 12 жовтня 2026 року одразу за основу і в цілому. Того ж дня його підписав Президент України.
Закон опублікували 12 жовтня, тому він набув чинності 13 жовтня 2026 року.
При цьому українська мова залишається державною мовою освітнього процесу. Нові норми не скасовують цієї вимоги, а визначають, де і як поряд із державною можуть використовуватися мови корінних народів та окремих національних меншин.
Яких мов національних меншин стосується закон
Для національних меншин нові правила стосуються лише мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу.
Тобто норми закону щодо мов національних меншин не поширюються, наприклад, на російську мову, оскільки вона не є офіційною мовою ЄС.
Окремо закон регулює використання мов корінних народів України.
У класах і групах, де навчання відбувається мовою відповідної національної меншини або корінного народу, таку мову можна використовувати поряд з українською не лише безпосередньо під час навчання, а й під час інших форм комунікації між учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території закладу.
Яка школа зможе отримати статус закладу національної меншини
Новий закон запроваджує поняття закладу загальної середньої освіти національної меншини (спільноти) України.
На такий статус може претендувати початкова школа, гімназія або ліцей, якщо:
понад 50% усіх учнів закладу здобувають освіту мовою відповідної національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.
Тобто йдеться не про те, що будь-яка школа, де вивчають угорську, румунську, польську чи іншу мову, автоматично стає закладом національної меншини.
Потрібно, щоб саме більше половини всіх учнів навчалися відповідною мовою.
За попередніми розрахунками МОН, право претендувати на такий статус потенційно можуть мати 149 закладів — близько 1,2% усіх шкіл України.
Що дає школі такий статус
Заклад, який отримає статус закладу національної меншини, зможе зазначати його у своїй назві та установчих документах.
Закон також передбачає можливість враховувати в освітній програмі таких класів і закладів:
- національну історію;
- матеріальну й духовну культуру;
- національні традиції;
- символіку;
- звичаї відповідної спільноти.
Офіційні документи про освіту та додатки до них за заявою батьків можна буде дублювати мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.
Закон також передбачає можливість використання відповідної мови у визначених законом елементах шкільної документації та інформації.
Чи можна буде збільшити кількість предметів українською
Так.
Якщо дитина навчається у класі або групі мовою корінного народу чи мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, перелік предметів, які викладають державною мовою, може бути розширено.
Для цього потрібна письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу або групи.
Після цього рішення про розширення переліку предметів українською ухвалює сам заклад освіти.
Важливо, що закон передбачає саме можливість збільшити кількість предметів державною мовою за бажанням батьків, а не зменшити встановлений законом обсяг використання української.
Що змінюється із ЗНО та іншими зовнішніми оцінюваннями
Ще одна норма стосується учнів, які здобувають або здобували повну загальну середню освіту мовою корінного народу чи мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.
За їхнім бажанням завдання зовнішнього оцінювання можуть надаватися у перекладі відповідною мовою.
Виняток становлять завдання з предметів мовно-літературної освітньої галузі.
Таким чином, право на переклад не означає можливості, наприклад, складати тест з української мови в перекладі іншою мовою.
Що буде, якщо школу реорганізують або ліквідують
Для комунальних закладів зі статусом закладу національної меншини або корінного народу закон встановлює додаткові гарантії.
Їх реорганізація або ліквідація потребуватиме погодження проєкту рішення засновника з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Якщо такий заклад реорганізують або ліквідують, засновник за заявою батьків має гарантувати учням можливість продовжити здобувати освіту відповідного рівня в іншому закладі з таким самим статусом і навчанням відповідною мовою в межах адміністративно-територіальної одиниці засновника.
Це має зменшити ризик ситуації, коли після закриття або реорганізації школи дитина фактично втрачає можливість продовжити навчання тією самою мовою.
Окремий статус передбачено і для закладів корінних народів
Закон не обмежується національними меншинами.
Початкова школа, гімназія або ліцей, де функціонує клас чи група з навчанням мовою корінного народу України, може отримати статус закладу загальної середньої освіти корінного народу України.
Для таких закладів також передбачено можливість використовувати відповідний статус у назві та установчих документах, особливості документів про освіту, освітніх програм та управління закладом.
При цьому для статусу закладу корінного народу закон не встановлює такого самого порогу «понад 50% учнів», як для закладу національної меншини.
Що означають 50% і 20% учнів
У законі є ще одна важлива перехідна норма.
Для отримання статусу закладу національної меншини за загальним правилом потрібно, щоб відповідною мовою навчалися понад 50% учнів.
Але для закладів, які на день набрання законом чинності вже відповідали умовам для отримання такого статусу, передбачена гарантія його збереження.
Вони зберігатимуть право на відповідний статус, доки частка учнів, які навчаються мовою відповідної національної меншини — офіційною мовою ЄС, становить не менше 20% загальної кількості учнів.
Якщо ця частка впаде нижче 20%, право на статус припинятиметься за погодженням із МОН.
Тому правило «20%» не є загальною умовою для отримання статусу новою школою. Основний поріг для його набуття — понад 50% учнів.
Закон уже діє, але нормативні акти ще мають оновити
Закон №5008-IX набув чинності 13 жовтня 2026 року.
Водночас Кабінету Міністрів дали шість місяців, щоб привести свої нормативно-правові акти у відповідність із новим законом та забезпечити відповідні зміни в актах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Тому основні права та законодавчі правила вже закріплені, однак окремі практичні процедури ще можуть уточнюватися підзаконними документами.
Закон вносить зміни одразу до трьох основних актів: законів України «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про повну загальну середню освіту».
Що важливо запам’ятати
Українська залишається державною мовою освітнього процесу.
Новий закон не переводить школи на інші мови автоматично і не поширює однакові правила на всі національні меншини.
Для національних меншин йдеться саме про ті мови, які є офіційними мовами Європейського Союзу.
Окремий статус закладу національної меншини можна отримати, якщо відповідною мовою навчаються понад половина учнів, а батьки у таких класах можуть ініціювати збільшення кількості предметів, які викладаються українською.


