В Україні дослідять, як історію України ХХ століття подають у 16 країнах Європи та росії

Україна готує дослідження про те, як історію України ХХ століття висвітлюють у навчальних матеріалах 16 країн Європи та росії. Ініціативу обговорили під час переговорів Міністерства освіти і науки України з керівництвом Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи.

Про це МОН повідомило за підсумками 6-ї щорічної конференції Обсерваторії, яка відбулася 8–9 жовтня у Страсбурзі.

Йдеться не про вже завершений аналіз підручників: дослідження ще готують, а строки його проведення та оприлюднення результатів Міністерство поки не назвало.

Що саме хочуть дослідити

За інформацією МОН, предметом дослідження стане те, як історія України ХХ століття представлена в навчальних матеріалах інших країн.

Це може дати змогу порівняти, які українські історичні події потрапляють до освітніх матеріалів за кордоном, у якому контексті їх пояснюють та яке місце історія України займає в ширшій європейській історії.

Міністерство повідомило про охоплення матеріалів 16 країн Європи та росії, але конкретний перелік цих 16 держав у повідомленні не оприлюднило.

Також поки не зазначено, які саме види матеріалів аналізуватимуть — лише шкільні підручники чи ширше коло навчальних ресурсів.

Ідея дослідження з’явилася не зараз

Співпраця України з Обсерваторією з викладання історії в Європі передбачала такий напрям і раніше.

У травні 2025 року МОН та Обсерваторія підписали домовленість про співробітництво. Серед запланованих напрямів було дослідження шкільних і університетських підручників та інших друкованих матеріалів у європейських країнах — зокрема того, як у них представлена історія України та її місце в європейському контексті.

Тепер ця домовленість отримала конкретніше наповнення: МОН уже говорить про історію України ХХ століття та матеріали 16 європейських країн і росії.

Чому увагу приділяють саме викладанню історії

Конференція Обсерваторії цього року мала тему «Маніпулювання історією, підрив демократії».

Серед питань, які розглядали учасники, — історична пропаганда, спрощені та викривлені наративи, дезінформація, використання минулого для впливу на суспільну думку, а також контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Обсерваторія наголошує, що якісне викладання історії має допомагати учням не лише запам’ятовувати події та дати, а й аналізувати джерела, розуміти контекст і розпізнавати маніпуляції.

Цей напрям перегукується і зі змінами, які готують в Україні. Раніше «Освітній» розповідав, як планують оновлювати викладання історії через роботу з першоджерелами, критичним мисленням та ШІ.

В Україні розвиватимуть Центри європейської історії

Ще один напрям співпраці стосується Центрів європейської історії на базі чотирьох українських університетів.

МОН повідомило, що питання їхнього створення та роботи також обговорювали з керівництвом Обсерваторії.

Такі центри мають стати майданчиками для співпраці українських і європейських істориків, досліджень та освітніх проєктів.

Окремі центри вже беруть участь у міжнародній роботі. Наприклад, у 2026 році до консультацій Обсерваторії щодо «європейського виміру» в історичній освіті долучалися Центр вивчення європейської історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та відповідний центр Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Водночас у повідомленні МОН від 9 жовтня не наведено повного переліку чотирьох університетів і не зазначено однакового статусу готовності всіх центрів.

Що може змінитися для викладання історії

Поки що дослідження не означає автоматичної зміни українських підручників або навчальних програм.

Його результати потенційно можуть стати матеріалом для подальших рішень щодо змісту історичної освіти, міжнародних освітніх проєктів і роботи авторів навчальних матеріалів.

Обсерваторія з викладання історії в Європі займається порівняльними дослідженнями того, як історію викладають у різних країнах. Україна є учасницею цієї співпраці та бере участь у загальних і тематичних дослідженнях.

Тому практичне значення нового проєкту стане зрозумілішим після того, як МОН або Обсерваторія оприлюднять методологію, перелік країн, досліджувані матеріали та строки публікації результатів.

Джерела

  1. Міністерство освіти і науки України — про участь України у конференції Обсерваторії з викладання історії в Європі
  2. Міністерство освіти і науки України — про співпрацю з Обсерваторією з викладання історії в Європі
  3. Рада Європи — 6-та щорічна конференція Обсерваторії «Manipulating History, Undermining Democracy»
  4. Рада Європи — національні консультації щодо європейського виміру у викладанні історії