Чи повинен учитель іти на роботу під час повітряної тривоги: роз’яснення освітнього омбудсмена

Освітній омбудсмен повідомила про випадки, коли педагогів змушують прямувати до закладу освіти під час повітряної тривоги, щоб вони були на робочому місці одразу після відбою. У Службі наголошують: роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце й пересуватися під час небезпеки.

Роз’яснення оприлюднено 10 вересня після повідомлень освітян про відповідну практику.

Йдеться не про нове право, яке виникло у вересні 2026 року, а про застосування вже чинних норм трудового законодавства та правил безпеки під час повітряної тривоги.

Чи треба їхати до школи, якщо вже почалася повітряна тривога

За роз’ясненням освітнього омбудсмена, роботодавець не може вимагати, щоб працівник під час активної повітряної тривоги покинув безпечне місце та прямував до закладу освіти лише для того, щоб бути там на момент початку робочого дня або одразу після відбою.

Такий підхід Служба пояснює насамперед необхідністю захисту життя і здоров’я працівника.

Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця створювати безпечні умови праці. Стаття 153 КЗпП також передбачає, що роботодавець не має права вимагати виконання роботи, яка становить явну небезпеку для життя працівника.

Тому сама вимога «тривога триває, але ви повинні вже їхати до школи, щоб після відбою одразу почати роботу» суперечить підходу, який виклала Служба освітнього омбудсмена.

А якщо через тривогу працівник запізнився

Освітній омбудсмен окремо розглянула ситуацію, коли працівник не встигає прибути на роботу вчасно саме через повітряну тривогу.

За роз’ясненням Служби, загроза життю та здоров’ю є поважною причиною, а запізнення, безпосередньо пов’язане з повітряною тривогою, не повинно саме по собі ставати підставою для дисциплінарної відповідальності.

При цьому враховується не лише час, протягом якого офіційно тривала повітряна тривога, а й час, необхідний людині для переміщення до укриття та повернення з нього.

Якщо є можливість, працівникові рекомендують повідомити керівника про причину відсутності або затримки.

Схожу позицію раніше висловлювала і Держпраці: перебування працівника в укритті під час оголошеної повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності на робочому місці та не розцінюватися як прогул без поважних причин.

Що змінюється, якщо в закладі є укриття

Тут важливо не змішувати дві різні ситуації.

Якщо працівник уже перебуває у закладі, під час тривоги він має діяти відповідно до встановленого алгоритму безпеки, зокрема перейти до визначеного укриття.

Однак сама наявність укриття у школі не означає, що педагог під час уже оголошеної тривоги має залишити інше безпечне місце й вирушити до закладу. Саме проти такої практики й виступила освітній омбудсмен.

Для працівників також має бути визначений порядок дій у надзвичайних ситуаціях. Заклади та інші роботодавці повинні мати відповідний план або інструкцію залежно від чисельності персоналу та інших передбачених законодавством умов.

Чи змінили це «жовтий» і «червоний» рівні тривоги

4 вересня 2026 року Кабмін запровадив диференціацію сигналу «Повітряна тривога» на жовтий і червоний рівні загрози.

Однак освітній омбудсмен окремо наголошує: для працівників закладів освіти це не створює правила, за яким під час тривоги тепер потрібно прямувати на роботу.

Нові рівні стосуються механізму реагування на різні типи повітряних загроз, але базовий пріоритет безпеки працівників залишається.

Окремо про те, хто визначає, чи працюватиме школа очно, дистанційно або у змішаному форматі, «Освітній» пояснював раніше.

А якщо педагога змушують чергувати в укритті

У своєму роз’ясненні освітній омбудсмен також звернула увагу на організацію роботи укриттів закладів освіти.

Служба наголошує, що питання цивільного захисту мають бути належним чином організовані засновником та балансоутримувачем і не можуть вирішуватися шляхом порушення трудових прав педагогів.

Для обслуговування захисних споруд законодавство передбачає відповідальних осіб та, у передбачених випадках, формування цивільного захисту. Умови виконання відповідних обов’язків мають бути належним чином оформлені.

Тому сам факт того, що людина працює вчителем або іншим педагогічним працівником, не варто автоматично ототожнювати з обов’язком у будь-який час чергувати в укритті.

Що робити, якщо керівник вимагає прибути під час тривоги

У Службі освітнього омбудсмена радять у разі порушення трудових прав звертатися до профспілки або Державної служби України з питань праці.

Оскільки конкретні обставини можуть відрізнятися — наприклад, залежно від місця перебування працівника, наявності укриття, локального алгоритму закладу та характеру вимоги роботодавця — у спірній ситуації варто орієнтуватися не на перекази в соцмережах, а на офіційні роз’яснення та документи.

Повне пояснення з посиланнями на норми трудового законодавства можна прочитати на офіційному сайті Служби освітнього омбудсмена.

Головне

Освітній омбудсмен не повідомляла про запровадження нового правила з 10 вересня. Йдеться про роз’яснення вже чинних норм у відповідь на повідомлення про випадки примусу педагогів.

Ключова позиція Служби така: працівника не мають змушувати залишати безпечне місце та прямувати до закладу освіти під час активної повітряної тривоги.

Якщо працівник запізнився через тривогу, перебування в укритті та необхідний час для безпечного пересування мають враховуватися під час оцінки причин його відсутності.

Зверніть увагу. Матеріал має інформаційний характер і передає позицію Служби освітнього омбудсмена та загальні положення чинного законодавства. У конкретному трудовому спорі обставини та документи можуть потребувати індивідуальної правової оцінки.