МОН затвердило 5 примірних договорів для профколеджів і роботодавців: що вони регулюють

Міністерство освіти і науки затвердило п’ять примірних договорів, за якими заклади професійної освіти зможуть оформлювати співпрацю з роботодавцями. Документи стосуються дуального навчання, практики студентів, стажування педагогів, розроблення освітніх програм і використання обладнання підприємств.

Про затвердження документів Міністерство освіти і науки України повідомило 10 вересня.

Ще в липні МОН винесло проєкти цих договорів на громадське обговорення. Тепер цей етап завершено: міністерство повідомило про затвердження п’яти примірних договорів, передбачених новим Законом України «Про професійну освіту».

Вони мають спростити оформлення співпраці між професійними коледжами та підприємствами і дати роботодавцям можливість долучатися не лише до практики студентів, а й до розроблення освітніх програм, підготовки педагогів та використання сучасного обладнання.

Які п’ять договорів затвердило МОН

Договір	Для чого потрібен
Про здобуття професійної освіти за дуальною формою	Регулює взаємодію закладу освіти, роботодавця та здобувача під час дуального навчання
Про розроблення або оновлення освітніх програм	Дає роботодавцям можливість брати участь у формуванні змісту навчання відповідно до потреб ринку праці
Про стажування педагогічних працівників	Визначає співпрацю під час стажування викладачів і майстрів виробничого навчання на підприємстві
Про надання матеріально-технічної бази для освітнього процесу	Дозволяє використовувати обладнання та інші ресурси роботодавця для навчання
Про проходження практичної підготовки здобувачами професійної освіти	Визначає взаємні обов’язки закладу та підприємства під час практичної підготовки студентів

Для кожної ситуації передбачений окремий документ, оскільки роль роботодавця може суттєво відрізнятися: від надання обладнання до безпосередньої участі в навчанні майбутнього працівника.

Для дуального навчання передбачено тристоронній договір

Окремий примірний договір стосується здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Його сторонами є заклад професійної освіти, роботодавець і здобувач освіти. Документ має врегулювати їхню взаємодію під час навчання, частина якого відбувається безпосередньо на робочому місці.

Це важлива відмінність дуальної освіти від звичайної виробничої практики. Під час дуального навчання підприємство стає повноцінним учасником підготовки фахівця, а навчання на робочому місці системно поєднується з навчанням у закладі освіти.

Докладніше про те, як працює такий формат, «Освітній» пояснював у матеріалі «Дуальна освіта: що це таке, як працює дуальна форма навчання і кому вона підходить».

Роботодавці зможуть впливати на освітні програми

Ще один договір призначений для розроблення та оновлення освітніх програм.

Практично це дає закладу професійної освіти можливість оформити співпрацю з підприємством, яке знає, які технології, обладнання та професійні навички сьогодні потрібні на конкретному виробництві.

Ідея полягає в тому, щоб зміст навчання швидше реагував на зміни на ринку праці, а випускнику після завершення навчання не доводилося фактично перенавчатися вже на першому робочому місці.

Цей напрям є частиною ширшої реформи професійної освіти, яка передбачає значно більшу участь бізнесу в роботі закладів. Зокрема, представників роботодавців залучають і до наглядових рад професійних коледжів.

Викладачі та майстри зможуть стажуватися на підприємствах

Третій примірний договір регулює стажування педагогічних працівників.

Йдеться насамперед про можливість для викладачів і майстрів виробничого навчання проходити стажування безпосередньо на підприємствах та знайомитися із сучасним обладнанням, технологіями й організацією виробництва.

Для професійної освіти це особливо важливо: технології на підприємствах можуть змінюватися швидше, ніж обладнання у навчальних майстернях.

Тому стажування педагогів має допомогти переносити сучасний виробничий досвід у навчальний процес.

Коледжі зможуть використовувати обладнання підприємств для навчання

Окремий документ стосується надання матеріально-технічної бази роботодавця для використання в освітньому процесі.

Це може бути актуально, коли підприємство має сучасне обладнання, верстати, лабораторії чи інші ресурси, яких немає у закладі освіти.

Замість формальної домовленості сторони отримують примірну договірну основу, за якою можна визначити умови використання такої бази.

Водночас затвердження договору саме по собі не зобов’язує підприємства надавати свої ресурси професійним коледжам. Співпраця виникає тоді, коли заклад і роботодавець домовилися про неї та уклали відповідний договір.

Окремий договір передбачено для практики студентів

П’ятий документ стосується практичної підготовки здобувачів професійної освіти на підприємствах.

Це особливо актуально після запровадження з 1 вересня 2026 року нового Порядку практичної підготовки.

Кабінет Міністрів визначив, що практичну підготовку у роботодавця організовують на підставі договору між закладом професійної освіти та підприємством на основі примірного договору, затвердженого МОН.

Такий договір може діяти до п’яти років.

Якщо ж під час практики студент не просто навчається, а фактично виконує трудові функції, виникає ще один вид правовідносин: роботодавець має укласти зі здобувачем студентський трудовий договір.

Тому договір між коледжем і підприємством про практичну підготовку та студентський трудовий договір — не один і той самий документ.

Про нові правила оплати та оформлення роботи під час практики «Освітній» уже розповідав у матеріалі «Студентам професійної освіти виплачуватимуть 100% заробленого на практиці: Уряд змінив правила».

Чи обов’язково використовувати договори МОН без змін

Тут важливо звернути увагу на статус документів: МОН затвердило саме примірні, а не типові договори.

Закон України «Про професійну освіту» встановлює, що співпраця здійснюється на основі договору між закладом професійної освіти та юридичною і/або фізичною особою.

Водночас закон прямо дозволяє включати до договору будь-які умови співпраці, які не суперечать законодавству.

Отже, примірний договір МОН дає сторонам нормативний орієнтир і базову структуру для оформлення відносин, але його не варто трактувати як незмінний бланк, до якого заборонено додавати умови.

Є, однак, важливий нюанс щодо практичної підготовки: чинний Порядок Кабміну прямо говорить, що договір між закладом професійної освіти й підприємством укладається на основі примірного договору МОН.

На який строк можна укласти договір

Закон «Про професійну освіту» встановлює максимальну тривалість договору про співпрацю — не більше п’яти років.

Такий самий максимальний строк Кабмін окремо закріпив для договору про практичну підготовку.

Це дозволяє закладам, які постійно співпрацюють із конкретними підприємствами, планувати підготовку студентів на кілька років, а не переоформлювати партнерство перед кожною окремою практикою.

Чи стосуються ці договори всіх коледжів

Не зовсім.

Документи ухвалено в межах законодавства про професійну освіту. Тому не варто автоматично поширювати їх на будь-який заклад, у назві якого є слово «коледж».

Зокрема, професійна освіта та фахова передвища освіта — різні рівні й сегменти системи освіти, для яких можуть діяти різні нормативні правила.

У повідомленні МОН під «професійними коледжами» йдеться саме про заклади системи професійної освіти.