У 2026/2027 навчальному році вчителям початкових класів потрібно враховувати одразу кілька документів: окремі рекомендації визначають правила ведення класного журналу, окремі — особливості оцінювання учнів 1–4 класів, а з цього навчального року почала діяти нова загальна система оцінювання.
Через це старі пам’ятки та зразки журналів не завжди можна використовувати без перевірки. Зокрема, наказ МОН №412 від 8 квітня 2015 року, який досі можна знайти в інтернеті за запитом про журнал 1–4 класів, втратив чинність ще з 1 вересня 2020 року.
Розбираємо, що записувати в класному журналі в 1, 2, 3 і 4 класах НУШ у 2026/2027 році, як фіксувати домашні завдання, діагностувальні роботи та результати оцінювання.
Коротко: що потрібно знати вчителю
| Питання | 1–2 класи | 3–4 класи |
|---|---|---|
| Формувальне оцінювання | вербальне | вербальне |
| Поточне оцінювання | вербальне | вербальне або рівневе |
| Підсумкове оцінювання | вербальне | рівневе: П, С, Д, В |
| 12-бальні оцінки | не використовуються як основна шкала | не використовуються як основна шкала |
| Домашнє завдання | у 1 класі не задається; у 2 класі необов’язкове | якщо задається — записується в журналі |
| Діагностувальна робота | учитель самостійно визначає кількість і періодичність відповідно до рекомендацій | так само |
| Паперовий журнал обов’язковий | ні, школа може вести електронний | ні, школа може вести електронний |
Нові правила шкал оцінювання встановлені наказом МОН №722 від 4 травня 2026 року, який для 1–9 класів застосовується з 2026/2027 навчального року.
Докладніше про те, які саме оцінки ставлять у початковій школі, ми розібрали в окремому матеріалі «Оцінювання учнів 1–4 класів у 2026/2027 році».
Якими документами керуватися у 2026/2027 році
Для заповнення журналу початкової школи важливо не шукати один «новий наказ про журнал на 2026/2027 рік». Правила складаються з кількох документів.
Наказ МОН №1362 від 7 грудня 2018 року в редакції наказу №1096 від 2 вересня 2020 року містить методичні рекомендації безпосередньо щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів НУШ.
Наказ МОН №813 від 13 липня 2021 року визначає методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 1–4 класів та містить, зокрема, примірний спосіб оформлення річних результатів у журналі.
Наказ МОН №722 від 4 травня 2026 року встановлює нову загальну систему оцінювання та шкали, які для учнів 1–9 класів застосовуються з 2026/2027 навчального року.
Крім того, 17 серпня 2026 року МОН оприлюднило інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році.
Тому, якщо в старішому документі про журнал є положення про оцінювання, яке відрізняється від нової системи 2026 року, під час визначення шкали оцінювання слід орієнтуватися на чинний наказ №722, а методику роботи в початкових класах розглядати разом із рекомендаціями №813.
Журнал може бути паперовим або електронним
Методичні рекомендації для початкової школи прямо передбачають, що класний журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі.
Окремо наказом МОН №707 затверджено Інструкцію з ведення ділової документації у школах в електронній формі. МОН роз’яснювало, що школа може вести класний журнал електронно без паралельного дублювання на папері.
Тобто вимоги «обов’язково вести ще й паперовий журнал» для всіх шкіл немає.
Докладніше про вибір форми та правила роботи з електронним журналом читайте у матеріалі «Електронний класний журнал у 2026/2027 році: чи треба дублювати на папері і як вести».
Хто заповнює класний журнал
Журнал заповнюють класний керівник і вчителі, які викладають окремі навчальні предмети. Саме вони відповідають за своєчасність і достовірність внесених записів.
Записи ведуть державною мовою. Водночас окремі записи в темах занять або домашньому завданні дозволяється робити мовою відповідного навчального предмета — наприклад, іноземною мовою.
Назва предмета в журналі має відповідати його назві в робочому навчальному плані школи.
Як записувати дату і тему уроку
На предметних сторінках журналу фіксують проведені навчальні заняття відповідно до календарно-тематичного планування.
Тему уроку потрібно формулювати так, щоб із запису було зрозуміло, який зміст опрацьовували учні.
Наприклад:
| Дата | Зміст |
|---|---|
| 03.09 | Усне і писемне мовлення. Складання речень |
| 04.09 | Числа першої сотні. Читання і запис чисел |
| 05.09 | Досліджуємо властивості води |
| 08.09 | Діагностувальна робота з теми «Числа. Дії з числами» |
Не потрібно перетворювати журнал на детальний конспект уроку. У ньому фіксують зміст проведеного заняття, а не повний сценарій роботи вчителя.
Як заповнювати журнал з курсу «Я досліджую світ»
Для інтегрованого курсу «Я досліджую світ» зміст різних освітніх галузей не потрібно штучно розносити на окремі журнальні сторінки, якщо відповідно до освітньої та навчальної програми вони реалізуються в межах інтегрованого курсу.
У рекомендаціях МОН пояснено, що інтегрований зміст записують на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ», відповідно до календарно-тематичного планування.
Тобто в графі «Зміст» учитель записує фактичну тему заняття, а не перелічує кожного разу всі освітні галузі, інтегровані в курс.
Що записувати в графі «Завдання додому»
Тут правила відрізняються залежно від класу.
1 клас
У першому класі домашнє завдання не задається і не записується в журналі.
2 клас
У другому класі домашнє завдання є необов’язковим.
У графі «Завдання додому» можуть зазначатися, зокрема, пошуково-дослідницькі або творчі завдання.
3–4 класи
Якщо вчитель задає домашнє завдання, його потрібно зафіксувати в журналі.
Запис має бути коротким і конкретним: сторінка підручника, номер вправи або задачі, текст, який потрібно прочитати чи вивчити, спосіб виконання завдання тощо.
Наприклад:
| Клас | Приклад запису |
|---|---|
| 1 | домашнє завдання не задається |
| 2 | Дослідити, які дерева ростуть біля дому |
| 3 | С. 24, вправа 5 |
| 3 | Повторити правило, с. 31 |
| 4 | С. 42, № 256, 258 |
| 4 | Прочитати оповідання, підготувати переказ |
На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається і, відповідно, не фіксується в журналі.
Які оцінки записувати у 1–2 класах
З 2026/2027 навчального року для учнів першого та другого року навчання наказ №722 встановлює виключно вербальну шкалу для:
- формувального оцінювання;
- поточного оцінювання;
- підсумкового оцінювання.
Отже, у 1–2 класах не потрібно переходити ні на 12-бальні оцінки, ні на буквені рівні П, С, Д, В лише тому, що почався новий навчальний рік.
Це також означає, що вчителю не потрібно виставляти в журнал «оцінку» після кожної відповіді чи кожного виконаного завдання.
Формувальне оцінювання передусім потрібне для зворотного зв’язку: що вже вдається дитині, де виникли труднощі та над чим потрібно попрацювати.
Які оцінки записувати у 3–4 класах
Для третього і четвертого року навчання правила з 2026/2027 року такі:
| Вид оцінювання | Шкала |
|---|---|
| формувальне | вербальна |
| поточне | вербальна або рівнева |
| підсумкове | рівнева |
Рівнева шкала має чотири рівні:
П — початковий;
С — середній;
Д — достатній;
В — високий.
Це одна з важливих деталей нового наказу №722: для підсумкового оцінювання учнів 3–4 класів встановлена саме рівнева шкала.
Водночас не треба перетворювати кожне навчальне завдання або кожний урок на обов’язкове рівневе оцінювання.
Як записувати діагностувальні роботи
Методичні рекомендації №813 дають учителю досить значну свободу щодо діагностувальних робіт.
Кількість і періодичність тематичних діагностувальних робіт учитель визначає самостійно під час календарно-тематичного планування, враховуючи навчальну програму, особливості предмета та можливості учнів.
Як орієнтир у рекомендаціях зазначено, що тематичні діагностувальні роботи зазвичай планують приблизно через кожні 16–20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.
Також рекомендовано планувати не більше однієї тематичної діагностувальної роботи на навчальний день. Це саме рекомендаційний орієнтир, а не правило «проводити контрольну через кожні 16 годин».
У журналі в графі «Зміст» можна зазначити, наприклад:
Діагностувальна робота з теми «Текст».
або
Тематична діагностувальна робота. Числа. Дії з числами.
Чи потрібно ставити П, С, Д, В за кожну діагностувальну роботу
Автоматично створювати в журналі окрему колонку П/С/Д/В після кожної тематичної діагностувальної роботи не потрібно.
У рекомендаціях №813 тематична діагностувальна робота розглядається насамперед як інструмент отримання зворотного зв’язку та виявлення того, які результати вже сформовані, а над якими потрібно продовжувати працювати.
Оцінювальні судження за результатами такої роботи рекомендується фіксувати безпосередньо на роботі учня або в зошиті для діагностувальних робіт і повідомляти дитині та батькам.
Це варто відрізняти від підсумкового оцінювання у 3–4 класах, для якого у 2026/2027 році наказ №722 установлює рівневу шкалу П, С, Д, В.
Що робити, якщо учень пропустив діагностувальну роботу
Якщо учня не було в школі в день проведення тематичної діагностувальної роботи, після повернення він не повинен обов’язково писати ту саму роботу.
Це прямо передбачено рекомендаціями МОН №813.
Тому не варто автоматично організовувати «відпрацювання контрольної» лише через те, що дитина була відсутня.
Водночас учитель продовжує спостерігати за навчальними результатами учня та може використовувати інші способи отримання інформації про його поступ.
З яких предметів діагностувальні роботи зазвичай не проводять
Рекомендації №813 зазначають, що тематичні діагностувальні роботи з предметів і курсів, які реалізують такі освітні галузі, як:
- технологічна;
- інформатична;
- мистецька;
- фізкультурна,
а також із курсів за вибором зазвичай не проводять.
Річний результат із цих галузей можна визначати через узагальнення інформації, отриманої під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки навчального поступу дитини.
Як оформлювати річні результати в журналі
Наказ №813 містить примірний спосіб оформлення річних результатів на предметних сторінках класного журналу.
МОН рекомендує на останньому розвороті сторінок відповідного предмета або інтегрованого курсу використовувати характеристики результатів навчання зі Свідоцтва досягнень.
На лівій сторінці можна зазначити номери відповідних характеристик, а на правій — самі характеристики в тому самому порядку, що й у Свідоцтві досягнень.
Для вербальної фіксації стану сформованості результату в примірному зразку використовується:
√ — сформовано;
якщо результат ще формується — позначку не ставлять.
Для 3–4 класів у 2026/2027 році підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою, тому для підсумкових результатів використовують:
П, С, Д, В.
Результати, внесені до журналу, мають узгоджуватися з інформацією у Свідоцтві досягнень.
Що записувати у «Зведений облік навчальних досягнень»
За рекомендаціями №813 у частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» рекомендується записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.
Тобто не варто переносити до цієї частини журналу довільно створені додаткові оцінки, середні показники або інші дані, яких рекомендації не передбачають.
Чи потрібно виставляти оцінку на кожному уроці
Ні.
Чинні правила не встановлюють вимоги, за якою кожен учень має отримати оцінку на кожному занятті.
Особливо це важливо для початкової школи, де значну роль відіграє формувальне оцінювання: спостереження, запитання, обговорення, самооцінювання, аналіз виконаних завдань та якісний зворотний зв’язок.
Оцінювання має показувати досягнення результатів навчання, а не створювати необхідну кількість позначок у журналі.
Чи можна ставити в 1–4 класах 12-бальні оцінки
Наказ №722 встановлює для 1–2 класів вербальну шкалу, а для 3–4 класів — вербальну або рівневу залежно від виду оцінювання.
Тому 12-бальна шкала не є тією шкалою, за якою у 2026/2027 навчальному році здійснюється звичайне оцінювання учнів 1–4 класів.
Для 3–4 класів підсумкові результати визначають за чотирма рівнями — П, С, Д, В.
Чи потрібно використовувати ГР1, ГР2, ГР3 у журналі початкової школи
Не варто переносити правила та позначення з журналу 5–9 класів на початкову школу.
Для учнів 1–4 класів діють власні методичні рекомендації №813 та відповідні характеристики результатів навчання у Свідоцтві досягнень.
Тому схеми журналу для базової НУШ із позначками ГР1, ГР2, ГР3 тощо не є універсальним шаблоном для початкових класів.
Як саме змінилися правила для базової школи, окремо пояснено у матеріалі «Як заповнювати класний журнал у 5–9 класах НУШ у 2026/2027 році».
Найпоширеніші помилки під час ведення журналу 1–4 класів
1. Користуватися наказом №412 від 2015 року як чинною інструкцією.
Цей документ утратив чинність з 1 вересня 2020 року.
2. Посилатися на наказ №924 як на чинні правила оцінювання першокласників.
Наказ №924 визнаний таким, що втратив чинність наказом МОН №813.
3. Ставити в 1–2 класах П, С, Д, В або 12-бальні оцінки.
У 2026/2027 році для цих класів формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється за вербальною шкалою.
4. Вимагати рівневу оцінку за кожну діагностувальну роботу.
Діагностувальна робота насамперед використовується для зворотного зв’язку та коригування навчання.
5. Змушувати відсутнього учня обов’язково переписувати пропущену діагностувальну роботу.
Рекомендації №813 цього не вимагають.
6. Записувати домашнє завдання в першому класі.
У 1 класі домашні завдання не задаються і в журналі не фіксуються.
7. Дублювати електронний журнал на папері лише «про всяк випадок».
Якщо школа належним чином організувала електронне ведення документації, законодавство дозволяє вести журнал без паралельного паперового дублювання.
Приклади записів у журналі
Орієнтовно предметна сторінка може виглядати так:
| Дата | Зміст | Завдання додому |
|---|---|---|
| 02.09 | Усне мовлення. Спілкування в класі | — |
| 03.09 | Склад числа 10 | С. 8, № 4 |
| 04.09 | Досліджуємо ознаки осені | Спостерігати за змінами в природі |
| 05.09 | Робота з текстом. Визначення головної думки | Прочитати текст, с. 12–13 |
| 08.09 | Діагностувальна робота з теми «Текст» | — |
Це лише приклади формулювання змісту запису. Конкретні теми й домашні завдання визначаються навчальною програмою, календарно-тематичним плануванням та фактично проведеним уроком.
Короткі відповіді на запитання вчителів
Чи є новий окремий наказ про класний журнал 1–4 класів на 2026/2027 рік?
Окремої нової інструкції, яка повністю замінила б рекомендації щодо заповнення журналу початкової НУШ, станом на кінець серпня 2026 року немає. Для ведення журналу використовують рекомендації №1362 у редакції наказу №1096, але оцінювання потрібно узгоджувати з пізнішими рекомендаціями №813 та новою системою за наказом №722.
Чи треба ставити оцінки першокласникам?
Числові або рівневі оцінки для звичайного оцінювання першокласників не використовуються. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється вербально.
Чи потрібно ставити рівні в третьому класі?
Поточне оцінювання може бути вербальним або рівневим. Підсумкове оцінювання у 3–4 класах у 2026/2027 році здійснюється за рівневою шкалою.
Чи обов’язкова однакова кількість діагностувальних робіт у всіх класах?
Ні. Кількість та періодичність учитель визначає під час планування з урахуванням навчальної програми, предмета та можливостей учнів. Орієнтир «через 16–20 навчальних годин» у рекомендаціях №813 не означає фіксованої обов’язкової кількості робіт.
Скільки діагностувальних робіт можна проводити за день?
МОН рекомендує планувати не більше однієї тематичної діагностувальної роботи на один навчальний день.
Чи повинен учень переписати діагностувальну роботу після хвороби?
Якщо учень був відсутній саме в день її проведення, рекомендації №813 передбачають, що після повернення він цю діагностувальну роботу не пише.
Чи можна вести тільки електронний журнал?
Так. Школа може організувати ведення класного журналу в електронній формі без паралельного паперового дублювання відповідно до вимог до електронної ділової документації.
Що варто запам’ятати
У 2026/2027 навчальному році головне — не змішувати правила для різних рівнів освіти та документи різних років.
Для самого ведення журналу початкової НУШ базовими залишаються рекомендації, викладені в редакції наказу МОН №1096.
Для методики оцінювання та оформлення річних результатів потрібно враховувати рекомендації №813.
А новий наказ №722 визначає актуальні з 2026/2027 року шкали оцінювання: у 1–2 класах — вербальну, у 3–4 класах — вербальну для формувального, вербальну або рівневу для поточного та рівневу для підсумкового оцінювання.
Тому вчителю не потрібно створювати зайву звітність, виставляти оцінку після кожного уроку чи переносити до початкової школи правила журналу 5–9 класів. Головне завдання журналу — достовірно зафіксувати проведені заняття, відвідування, домашні завдання там, де вони передбачені, та необхідні результати навчання.
Дисклеймер. Матеріал має інформаційно-методичний характер і підготовлений за нормативними та методичними документами, актуальними станом на 31 серпня 2026 року. Під час ведення класного журналу слід також враховувати освітню програму закладу, навчальні програми та організацію документообігу у конкретній школі.
Джерела
Перелік:
- Верховна Рада України — наказ МОН №1362 від 07.12.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи».
- Верховна Рада України — наказ МОН №1096 від 02.09.2020 «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи».
- Верховна Рада України — наказ МОН №813 від 13.07.2021 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів».
- Верховна Рада України — наказ МОН №722 від 04.05.2026 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів».
- Міністерство освіти і науки України — лист №1/17756-26 від 17.08.2026 з інструктивно-методичними рекомендаціями на 2026/2027 навчальний рік.
- Верховна Рада України — наказ МОН №707 від 08.08.2022 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі».
- Міністерство освіти і науки України — «Діловодство у школі: дозволено вести класний журнал в електронній формі без потреби дублювання його на папері».
- Верховна Рада України — наказ МОН №412 від 08.04.2015 — документ утратив чинність з 01.09.2020.
