Понад 300 шкіл і коледжів отримають резервне живлення на 477,3 млн грн

Понад 300 закладів освіти включили до регіональних переліків одержувачів фінансування на резервне електроживлення. Системи мають забезпечувати щонайменше вісім годин автономної роботи, а встановити та запустити їх повинні до 15 листопада 2026 року.

Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

Загальна вартість проєктів, які реалізовуватимуть за кошти державної субвенції, становить 477 млн 267 тис. грн. Переліки закладів уже сформувала 21 обласна державна або військова адміністрація.

Яке обладнання можуть встановити

Конкретне технічне рішення залежатиме від потреб і характеристик будівлі. Заклади можуть отримати:

інвертори;
акумуляторні системи;
сонячні електростанції;
генератори;
обладнання для перемикання та безпечного підключення резервного живлення.

Фінансування охоплює не лише придбання техніки, а й доставлення, монтаж, налаштування та введення системи в експлуатацію. Йдеться про встановлення обладнання «під ключ».

Однією з головних вимог є здатність системи підтримувати автономну роботу критично необхідного обладнання та мереж протягом щонайменше восьми годин.

Резервне живлення передусім має забезпечувати роботу освітлення, зв’язку й оповіщення, укриття, пожежної та охоронної сигналізації, мінімально необхідної комп’ютерної техніки, частини обладнання харчоблоку та систем, потрібних для підтримання температури в приміщеннях.

Які заклади відібрали

За інформацією МОН, до регіональних переліків увійшли:

247 закладів, які у 2027/2028 навчальному році мають стати академічними ліцеями та забезпечувати профільну середню освіту;
15 спеціальних закладів освіти або військових ліцеїв;
40 державних і комунальних закладів професійної чи фахової передвищої освіти, у яких учні здобувають повну загальну середню освіту.

Таким чином, оприлюднені МОН категорії охоплюють щонайменше 302 заклади.

Перевагу під час відбору надавали установам, які одночасно виконують функції Пунктів незламності або є пунктами проведення національного мультипредметного тесту.

Яким вимогам мали відповідати заклади

Отримати фінансування могли заклади, які:

працюють очно або поєднують очне й дистанційне навчання;
мають укриття, розраховане на учасників освітнього процесу, які одночасно перебувають у будівлі;
належать до визначених урядом категорій;
не отримують іншого фінансування на те саме обладнання;
можуть завершити встановлення системи у визначений строк.

Під час відбору регіони також могли враховувати кількість учнів, присутність внутрішньо переміщених дітей, розмір співфінансування та географічне розташування закладу.

Де знайти перелік шкіл своєї області

У повідомленні МОН наведено загальну кількість і категорії одержувачів, але немає одного зведеного документа з назвами всіх понад 300 закладів.

Відповідно до умов субвенції, обласні та Київська міська адміністрації повинні оприлюднювати:

механізм відбору;
затверджений перелік закладів;
обсяг фінансування кожного проєкту.

Тому перевіряти, чи включено конкретну школу, ліцей або коледж до програми, потрібно на офіційному сайті відповідної обласної військової адміністрації, Київської міської державної адміністрації або на державному порталі відкритих даних.

Директор закладу чи засновник також може повідомити громаді про включення до переліку після затвердження регіонального рішення.

Читайте також: Для енергонезалежності шкіл планують залучати кредити й гранти Банку розвитку Ради Європи

Скільки платитимуть держава і громада

Проєкти передбачають співфінансування з місцевих бюджетів. Частка громади залежить від її фінансової спроможності.

Для громад із найвищим індексом податкоспроможності та Києва держава може профінансувати не більше 70% вартості, а місцевий бюджет має забезпечити щонайменше 30%.

Для менш фінансово спроможних громад державна частка може становити до 80%, 90% або 95%. Відповідно, місцеве співфінансування становитиме щонайменше 20%, 10% або 5%.

Отже, зазначені 477,3 млн грн не обов’язково є повною вартістю всіх систем: до державної субвенції додаються кошти місцевих бюджетів та, за можливості, інші незаборонені джерела.

На що не можна витрачати субвенцію

Кошти призначені саме для створення систем резервного електроживлення. Їх не можна використовувати на:

закупівлю пального;
оплату електроенергії, газу, тепла або інших комунальних послуг;
зарплати, премії та матеріальну допомогу працівникам;
звичайне технічне обслуговування обладнання;
капітальний ремонт, реконструкцію або нове будівництво, крім супутніх робіт, безпосередньо потрібних для монтажу системи.

Це важливе уточнення для закладів, які отримають генератори: субвенція може покрити їх придбання та встановлення, але не подальшу закупівлю пального.

Коли обладнання має запрацювати

Закупівлю, доставлення, встановлення та введення обладнання в експлуатацію мають завершити до 15 листопада 2026 року.

Такий строк визначили, щоб заклади були готові до можливих відключень електроенергії протягом осінньо-зимового періоду 2026/2027 навчального року.

Регіони мають щомісяця звітувати МОН про використання субвенції, а міністерство — інформувати Міністерство фінансів про кількість запланованих і завершених проєктів.

Що це означає для учнів і батьків

Після встановлення систем школа або коледж зможе підтримувати роботу критично важливого обладнання під час знеструмлення. Це може дати змогу:

освітлювати навчальні приміщення та шляхи евакуації;
забезпечувати зв’язок та оповіщення;
підтримувати роботу укриття;
користуватися мінімально необхідною комп’ютерною і мережевою технікою;
не зупиняти окремі системи опалення, безпеки та харчування.

Водночас резервне електроживлення не означає автоматичного проведення очних уроків за будь-яких умов. Остаточне рішення залежатиме від безпекової ситуації, спроможності укриття, тривалості відключення та технічних можливостей конкретного закладу.

Це нове фінансування чи продовження попереднього рішення

У червні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив субвенцію на енергетичну стійкість закладів освіти загальним обсягом 499 млн 994 тис. грн. Кошти розподілили між 21 областю та бюджетом Києва — приблизно по 22,7 млн грн кожній адміністративній одиниці.

Нинішня новина не означає виділення ще 477,3 млн грн. Це наступний етап уже затвердженої програми: регіони визначили заклади та проєкти, на які фактично планують спрямувати більшу частину субвенції.

Різниця між загальним обсягом субвенції — майже 500 млн грн — та заявленою вартістю відібраних проєктів — 477,3 млн грн — становить близько 22,7 млн грн. МОН у повідомленні не пояснює, із чим пов’язана ця різниця, тому робити висновок про невикористані або перерозподілені кошти поки що не варто.