Міністерство освіти і науки України представило європейським партнерам бачення подальшого розвитку історичної освіти.
Пропозиції презентували 19 червня під час симпозіуму Ради Європи в Афінах. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
Представлені напрацювання стали результатом національних консультацій, які тривали з лютого до квітня 2026 року. До них долучилися вчителі, історики, студенти та освітні експерти.
Як пропонують змінювати історичну освіту
Представники України окреслили чотири основні напрями подальшої трансформації викладання історії.
1. Розглядати історію України в європейському контексті
Історію України пропонують вивчати не ізольовано, а як частину європейських і світових процесів.
Порівняльний підхід має допомагати учням бачити зв’язки між подіями в Україні та змінами, які відбувалися в інших державах.
Йдеться не про зменшення уваги до української історії, а про глибше пояснення її місця у спільному європейському та глобальному контексті.
2. Оновлювати програми, підручники й навчальні матеріали
Ще одним пріоритетом назвали модернізацію змісту історичної освіти відповідно до сучасних наукових досліджень.
У навчальних матеріалах планують посилювати:
- дослідницький підхід;
- багатоперспективність;
- увагу до демократичних цінностей;
- аналіз різних поглядів на історичні події;
- зв’язок між історичними знаннями та сучасністю.
Багатоперспективність передбачає розгляд подій із різних позицій, порівняння свідчень та пояснення того, чому інтерпретації минулого можуть відрізнятися.
3. Навчати працювати з першоджерелами та виявляти маніпуляції
Особливу увагу пропонують приділяти розвитку історичної грамотності й критичного мислення.
Учні мають не лише запам’ятовувати дати та факти, а й учитися:
- працювати з документами, спогадами, фотографіями та іншими першоджерелами;
- перевіряти походження інформації;
- порівнювати різні інтерпретації подій;
- відрізняти історичний факт від оцінки;
- виявляти пропагандистські прийоми та маніпуляції.
У МОН наголошують, що ці навички особливо важливі для протидії російським імперським наративам і дезінформації.
4. Визначити правила використання штучного інтелекту
Окремим напрямом стало застосування цифрових інструментів і штучного інтелекту у викладанні історії та наукових дослідженнях.
Серед запропонованих завдань:
- розроблення етичних принципів використання ШІ;
- створення рекомендацій для закладів освіти;
- пояснення правил перевірки створених ШІ матеріалів;
- підтримка українськомовних наборів даних;
- розвиток цифрових інструментів для роботи з історичними джерелами.
Такі правила мають допомогти використовувати технології як навчальний інструмент і водночас зменшити ризики помилок, вигаданих фактів та некоректного тлумачення історичних подій.
Як викладатимуть складні й травматичні теми
Під час симпозіуму також обговорили викладання чутливих і травматичних сторінок історії.
Серед прикладів назвали:
- Голодомор;
- Голокост і трагедію Бабиного Яру;
- Чорнобильську катастрофу;
- події, пов’язані з російською агресією проти України.
Для таких тем пропонують застосовувати багатоперспективний і дослідницький підходи, працювати зі свідченнями та враховувати психологічну чутливість учнів.
Деколонізація навчальних програм
У МОН зазначили, що повномасштабна війна прискорила дискусії про деколонізацію історичної освіти.
Це передбачає критичний перегляд російських імперських і радянських трактувань, які подавали історію України як другорядну частину історії Росії або СРСР.
Також ідеться про переосмислення політики пам’яті, національної ідентичності та місця України в історії Європи.
Коли можуть змінитися програми й підручники
Представлені на симпозіумі напрями є баченням подальшого розвитку історичної освіти та рекомендаціями, сформованими за результатами консультацій.
У повідомленні МОН не йдеться про вже затверджені нові навчальні програми, підручники або обов’язкові правила використання штучного інтелекту.
Напрацьовані пропозиції мають стати основою для подальших реформ і створення нових освітніх матеріалів. Конкретні зміни потребуватимуть окремих рішень, документів та затвердження відповідно до встановлених процедур.
Джерело: Міністерство освіти і науки України.
