Заклади професійної та фахової передвищої освіти під час тривалих відключень електроенергії можуть змінювати розклад, переносити практичні заняття, переходити на дистанційну або асинхронну роботу. МОН також рекомендує окремо планувати роботу гуртожитків і мати запас основних ресурсів щонайменше на 48 годин.
Рекомендації Міністерство освіти і науки оприлюднило 26 вересня. Вони стосуються організації навчання, практичної підготовки та проживання у гуртожитках під час тривалих знеструмлень. Основою є лист МОН №1/20258-26 від 18 вересня 2026 року.
Конкретний режим роботи визначає керівник закладу з урахуванням фактичної ситуації, рішень засновника, військової адміністрації та інших уповноважених органів. При цьому рішення щодо навчання і роботи гуртожитків можуть ухвалювати окремо.
МОН запропонувало п’ять орієнтовних сценаріїв:
- до 2 годин без світла — заняття можуть продовжуватися, якщо умови безпечні, але роботи, для яких потрібні електрообладнання, освітлення чи вентиляція, зупиняють;
- від 2 до 6 годин — можна коригувати розклад, переносити практику, використовувати автономні приміщення та асинхронні завдання;
- від 6 до 24 годин — навчання організовують у приміщеннях із підтвердженим життєзабезпеченням або дистанційно й асинхронно;
- від 24 до 72 годин — застосовують гнучкі графіки та, за можливості, бази партнерських закладів чи підприємств;
- понад 72 години — навчання, практику й оцінювання проводять за скоригованими графіками з використанням доступної безпечної інфраструктури.
У МОН наголошують, що ці часові проміжки є саме орієнтирами. Якщо виникає загроза безпеці, необхідні дії не мають чекати, доки мине певна кількість годин.
Для студентів важливе ще одне уточнення: коли немає електроенергії або зв’язку, постійна присутність онлайн не вимагається. Заклади можуть використовувати завчасно завантажені та друковані матеріали, асинхронні завдання, змінні графіки й гнучкі строки їх виконання.
Окремі правила стосуються практичної підготовки. Якщо лабораторне чи практичне заняття довелося скасувати, його мають перенести або організувати на безпечній партнерській базі, наприклад на підприємстві чи в клінічній установі. Замінити передбачені освітньою програмою практичні результати лише теоретичними завданнями не можна.
Для професійних коледжів співпраця з підприємствами може стати одним зі способів не зупиняти практичну підготовку. Раніше «Освітній» пояснював, які п’ять примірних договорів для співпраці професійних коледжів із роботодавцями затвердило МОН.
Закладам також рекомендують мати щонайменше 48-годинний запас питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання, засобів гігієни, пального та інших ресурсів, необхідних для критичних систем. У разі неможливості забезпечити укриття, безпечну евакуацію, освітлення, зв’язок, воду, санітарні умови або допустиму температуру очне перебування у приміщеннях не має розпочинатися або повинне бути припинене.
Перехід коледжу на дистанційне навчання не означає автоматичного закриття гуртожитку. Для гуртожитків має діяти окремий режим із чергуванням та обліком мешканців, а якщо проживання стає неможливим, заклад разом із засновником і місцевою владою має організувати безпечне переміщення людей.
Повні рекомендації щодо роботи майстерень, лабораторій, гуртожитків, резервного живлення та дій відповідальних працівників МОН оприлюднило на своєму офіційному сайті.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — «Рекомендації МОН: як закладам професійної та фахової передвищої освіти працювати під час відключень світла»
- МОН — лист №1/20258-26 від 18 вересня 2026 року «Про організацію роботи закладів освіти в умовах відключень електроенергії та припинення тепло- і водопостачання»