Міністерство освіти і науки затвердило Типову програму підвищення кваліфікації для українських педагогів, які викладають українознавчий компонент дітям за кордоном. Її обсяг становить 60 годин, або 2 кредити ЄКТС.
Відповідний наказ МОН №1472 затверджено 24 серпня 2026 року. Програма має допомогти педагогам працювати з українськими дітьми в іншомовному та мультикультурному середовищі, адаптувати навчальні матеріали, організовувати оцінювання, підтримувати учнів з різним рівнем володіння українською мовою та використовувати цифрові інструменти.
Важливо: йдеться не про новий обов’язковий 60-годинний курс, на який уже відкрито реєстрацію, а про Типову програму, на основі якої суб’єкти підвищення кваліфікації зможуть організовувати відповідне навчання.
Кого стосується нова програма і як проходитиме навчання
Програма розрахована не на всіх педагогів, які перебувають за кордоном.
Її цільова аудиторія — педагогічні працівники — громадяни України, які викладають у суб’єктів освітньої діяльності за кордоном і забезпечують вивчення предметів або інтегрованих курсів українознавчого компонента у 5–9 класах.
Це можуть бути педагоги різних освітніх осередків, де українські діти паралельно з навчанням у країні перебування продовжують вивчати українську мову, літературу, історію України, громадянську освіту, географію та інші складники українознавчого компонента.
Документ передбачає загальний обсяг 60 годин. Орієнтовний навчально-тематичний план містить:
- 18 годин лекцій;
- 36 годин практичних занять;
- 4 години самостійної роботи;
- 2 години підсумкових заходів.
Водночас такий розподіл є орієнтовним: конкретний суб’єкт підвищення кваліфікації може змінювати послідовність і кількість годин на окремі теми в межах загального обсягу програми.
Навчання може проходити в різних формах — очно, заочно, дистанційно, у мережевій або дуальній формі, а також на робочому місці.
Ще одна важлива можливість — до 30% змісту програми можна адаптувати з урахуванням специфіки конкретного закордонного освітнього осередку та професійних потреб педагогів.
Це важливо, адже умови роботи українського вчителя, наприклад, у Польщі, Німеччині чи Іспанії можуть суттєво відрізнятися: від мовного середовища дітей до формату самого українського освітнього осередку.
Для родин і педагогів, які працюють із навчанням дітей за межами України, також може бути корисний наш матеріал про чотири сценарії навчання українських дітей за кордоном.
Чого навчатимуть педагогів
Програма складається з двох великих змістових модулів.
Перший присвячений організації навчання та супроводу українських дітей за кордоном. Педагоги мають опрацьовувати нормативні правила реалізації українознавчого компонента, особливості роботи в різних системах освіти та способи поєднання українського навчання з освітою в країні перебування.
Окрему увагу приділено дітям, які мають різний мовний досвід. Серед українських школярів за кордоном можуть бути як носії української мови, так і білінгвальні чи багатомовні діти, а також учні, для яких українська фактично стала другою або іноземною мовою.
Тому програма передбачає роботу з:
- диференціацією навчання відповідно до рівня володіння українською;
- адаптацією матеріалів до мовних потреб дитини;
- подоланням мовного бар’єра;
- формувальним оцінюванням;
- підтримкою мотивації до використання української мови;
- психоемоційними потребами дітей, які живуть за межами України.
Окремо передбачено підготовку до роботи з учнями з особливими освітніми потребами: адаптацію або модифікацію матеріалів, створення доступного освітнього середовища та врахування індивідуальних потреб дитини.
Другий великий модуль стосується безпосередньо викладання українознавчого компонента.
Програма охоплює методику викладання української мови та літератури, історії України й громадянської освіти, правознавства та географічного складника.
Педагогів мають навчати визначати пріоритетний зміст у скорочених програмах, адаптувати модельні навчальні програми та матеріали до меншої кількості годин і особливостей дітей, які одночасно навчаються в іншій освітній системі.
Наприклад, у мовно-літературному блоці передбачено роботу з автентичними українськими текстами, розвиток академічного й побутового мовлення, інтерактивні методики, проєктне навчання, вебквести та цифрові портфоліо.
У громадянсько-історичному блоці увага приділяється історичній свідомості, критичному мисленню, роботі з історичними джерелами та протидії стереотипним і фальсифікованим уявленням про Україну.
Географічний складник передбачає, зокрема, порівняння України та країни перебування, роботу з цифровими картами, геоінформаційними ресурсами та проєктною діяльністю.
Програма також охоплює оцінювання результатів навчання та визнання результатів, здобутих за кордоном, а також створення власних адаптованих робочих аркушів, інтерактивних вправ, навчальних кейсів та інших матеріалів.
Окремо МОН включило використання штучного інтелекту та цифрових освітніх ресурсів. ШІ розглядають як допоміжний інструмент для підготовки, адаптації та диференціації навчальних матеріалів, створення вправ і отримання оперативного зворотного зв’язку. При цьому педагог має враховувати академічну доброчесність, авторське право та педагогічну доцільність використання таких інструментів.
Чи можна вже записатися на курс і отримати сертифікат
Сам наказ МОН не оголошує набір на конкретний курс і не містить посилання на реєстрацію.
Типова програма є основою, за якою відповідні суб’єкти підвищення кваліфікації можуть організувати навчання для педагогів.
Тому не варто плутати два різні етапи:
МОН уже затвердило програму — це сталося 24 серпня 2026 року.
Конкретне навчання за цією програмою має організувати суб’єкт підвищення кваліфікації. Саме він визначатиме строки, формат, порядок реєстрації, систему оцінювання та інші організаційні умови.
Після успішного завершення навчання педагог має отримати документ про підвищення кваліфікації — наприклад, свідоцтво або сертифікат. Конкретний вид документа визначає суб’єкт підвищення кваліфікації.
Тому сама наявність наказу №1472 ще не означає, що педагог уже може отримати сертифікат на 60 годин без проходження відповідного навчання.
Нова Типова програма фактично створює єдину основу для професійної підготовки педагогів, які працюють з українськими дітьми за кордоном: від нормативних правил і мовної адаптації до предметних методик, оцінювання, інклюзії та використання цифрових технологій.
