Кабінет Міністрів оновив дорожню карту Нової української школи до 2029 року. Новий план визначає, як Україна завершуватиме реформу базової школи та переходитиме до трирічної профільної середньої освіти. Нові програми й матеріали для 10 класу мають масштабувати у 2027 році, для 11-го — у 2028-му, для 12-го — у 2029-му. Також план передбачає підготовку щонайменше 15 тисяч кар’єрних освітніх радників, дворічний цикл створення підручників і підготовку до майбутнього повернення ДПА у формі зовнішнього оцінювання.
Про оновлення плану заходів із реалізації НУШ Міністерство освіти і науки України повідомило 4 вересня.
Попередню дорожню карту затвердили ще у 2017 році. Вона охоплювала період до 2029 року, однак створювалася до повномасштабної війни та не враховувала руйнування шкіл, вимушене переміщення дітей, тривале дистанційне навчання, освітні втрати та необхідність підтримувати зв’язок з українською освітою для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях.
Тому Уряд не запускає НУШ заново, а оновлює вже чинний план на 2026–2029 роки.
Коли нова старша школа запрацює для 10–12 класів
Один із головних напрямів оновленої дорожньої карти — перехід до трирічної профільної середньої освіти.
Модельні навчальні програми та навчальні матеріали мають впроваджувати поетапно:
| Клас | Рік масштабного впровадження |
|---|---|
| 10 клас | 2027 |
| 11 клас | 2028 |
| 12 клас | 2029 |
Отже, 2027 рік залишається ключовою точкою переходу: саме тоді перше покоління учнів НУШ має масово розпочати навчання у новій профільній старшій школі.
Підготовка вже триває.
З 1 вересня 2026 року нову модель випробовують 150 академічних ліцеїв. Перевірити, які саме заклади беруть участь у пілоті, можна у нашому списку 150 пілотних академічних ліцеїв у 2026/2027 навчальному році.
До запуску 10 класу мають підготувати щонайменше 80% учителів
Самої зміни програм для переходу до нової старшої школи недостатньо.
До повномасштабного запуску профільної освіти дорожня карта передбачає підготовку не менш як 80% учителів 10 класів і керівників відповідних закладів освіти.
Паралельно мають:
- формувати мережу закладів профільної середньої освіти;
- готувати модельні програми;
- створювати навчальні матеріали та підручники;
- розвивати систему кар’єрного консультування;
- готувати педагогів і керівників до нової моделі навчання.
Тобто 2027 рік має стати не просто моментом появи нового навчального плану, а переходом до іншої організації старшої школи.
Планують підготувати щонайменше 15 тисяч кар’єрних освітніх радників
Окремим напрямом реформи стає професійна орієнтація школярів.
Оновлена дорожня карта передбачає запровадження професії кар’єрного освітнього радника та підготовку щонайменше 15 тисяч таких фахівців.
Вони мають працювати як у базовій, так і в старшій школі.
Завдання системи кар’єрного консультування — допомогти підлітку не просто обрати один із профілів у ліцеї, а усвідомлено визначати подальшу освітню та професійну траєкторію.
Це особливо важливо для нової старшої школи, де вибір профілю, поглиблених предметів і курсів стане значно вагомішою частиною навчання.
При цьому поки йдеться саме про завдання дорожньої карти: твердження, що в кожній школі вже з’явилася нова штатна посада кар’єрного радника, було б передчасним.
Підручники створюватимуть за дворічним циклом
Ще одна системна зміна — новий підхід до підручників.
Оновлений план передбачає перехід до дворічного циклу підручникотворення.
Ідея полягає в тому, щоб між створенням першого варіанта матеріалів і їхнім масовим використанням було більше часу.
Цикл має включати:
- розроблення матеріалів;
- апробацію в реальному навчальному процесі;
- аналіз результатів;
- доопрацювання;
- масштабування для всіх учнів.
Таким чином, підручник не має одразу після написання масово потрапляти до шкіл без попередньої перевірки на практиці.
Для профільної школи створення підручників синхронізують із її запуском:
- 10 клас — 2027 рік;
- 11 клас — 2028 рік;
- 12 клас — 2029 рік.
Що змінюватимуть у професійному розвитку вчителів
Дорожня карта також передбачає подальшу перебудову системи професійного розвитку педагогів.
Серед напрямів:
- розвиток супервізії;
- педагогічна інтернатура;
- цифрові інструменти для професійного розвитку;
- можливість для вчителя самостійно обирати потрібне навчання.
Частину цих механізмів уже почали впроваджувати.
Зокрема, йдеться про політику «Гроші ходять за вчителем», за якої педагог отримує більше можливостей самостійно обирати програму підвищення кваліфікації, а також про використання платформи «Вектор».
Мета — поступово перейти від формального накопичення годин підвищення кваліфікації до навчання, яке відповідає конкретним професійним потребам педагога.
Чи повертається ДПА
В оновленій дорожній карті є окремий пункт про державну підсумкову атестацію, але його важливо трактувати правильно.
План передбачає:
- створення системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання;
- підготовку до поетапного впровадження ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Проте це не означає, що Уряд уже визначив конкретний рік повернення обов’язкової ДПА.
МОН прямо зазначає дві умови: такий перехід відбуватиметься після відновлення ДПА і тоді, коли це дозволятиме безпекова ситуація.
Тому з оновленої дорожньої карти не можна робити висновок, що, наприклад, дев’ятикласники вже з конкретного року обов’язково складатимуть ДПА у формі ЗНО.
Поки йдеться про підготовку системи до такого формату на майбутнє.
PISA та TALIS використовуватимуть для оцінювання самої реформи
Оновлена дорожня карта передбачає посилення моніторингу результатів НУШ.
Для цього Україна продовжуватиме брати участь у міжнародних дослідженнях, зокрема:
- PISA;
- TALIS.
Їхні результати мають використовувати не лише як окрему статистику про учнів чи педагогів.
За задумом, ці дані допомагатимуть оцінювати, чи дають запроваджені зміни реальний результат і наскільки система освіти залишається стійкою та ефективною в умовах війни.
АІКОМ використовуватимуть для управління реформою
Упродовж 2026–2029 років також планують розвивати аналітичні інструменти на основі даних АІКОМ — Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту.
Такі дані мають використовувати для:
- планування освітньої політики;
- аналізу стану мережі закладів;
- моніторингу впровадження реформи;
- підвищення прозорості управлінських рішень.
Окремою метою МОН називає поступове зменшення бюрократичного навантаження на заклади освіти.
Тобто частину інформації, яку школа зараз повинна окремо збирати або передавати, надалі планують отримувати та аналізувати через цифрові системи.
Чому старий план НУШ довелося переглянути
Концепцію Нової української школи Уряд схвалив ще у 2016 році, а план заходів на 2017–2029 роки — у грудні 2017-го.
Реформа від самого початку мала три великі етапи:
- початкова школа;
- базова середня школа;
- профільна старша школа.
Однак початковий план створювали в зовсім інших умовах.
Повномасштабна війна принесла системі освіти нові проблеми:
- руйнування та пошкодження шкіл;
- тривале дистанційне й змішане навчання;
- переміщення дітей і педагогів;
- навчання великої кількості українських дітей за кордоном;
- освітні втрати;
- проблеми психологічного добробуту;
- необхідність працювати в умовах постійних безпекових ризиків.
Саме тому Уряд вирішив актуалізувати дорожню карту на останній етап реформи.
НУШ не запускають заново
МОН окремо наголошує: рішення Уряду не є перезапуском Нової української школи.
Початкова школа вже пройшла відповідний етап реформи, НУШ продовжується у 5–9 класах, а наступним великим кроком стане профільна середня освіта.
Нове рішення лише синхронізує заходи, які мають бути виконані до 2029 року, та враховує зміни, що відбулися в освіті після початку повномасштабної війни.
НУШ до 2029 року: головні етапи
| Період | Що передбачено |
|---|---|
| 2026/2027 | пілотування профільної старшої школи у 150 академічних ліцеях, підготовка педагогів і матеріалів |
| 2027 | повномасштабне впровадження програм і матеріалів для нового 10 класу |
| 2028 | впровадження нової моделі для 11 класу |
| 2029 | впровадження нової моделі для 12 класу |
| До запуску профільної школи | підготовка щонайменше 80% учителів 10 класів і керівників відповідних закладів |
| У межах реформи | підготовка щонайменше 15 тис. кар’єрних освітніх радників |
| 2026–2029 | розвиток АІКОМ, супервізії, інтернатури та нової системи професійного розвитку |
Що це означає для учнів і батьків
Для учнів, які зараз навчаються у базовій школі, головна зміна полягає в тому, що реформа поступово переходить до старшої ланки.
У новій профільній школі більшу роль відіграватимуть:
- вибір профілю;
- поглиблене вивчення окремих предметів;
- вибіркові курси;
- індивідуальна освітня траєкторія;
- професійна орієнтація.
Водночас більшість передбачених дорожньою картою механізмів не вводяться одночасно 4 вересня 2026 року.
Це план дій до 2029 року, частину якого ще потрібно реалізувати: підготувати педагогів, створити матеріали, навчити кар’єрних радників, розвинути цифрові системи й підготувати мережу закладів профільної освіти.
Тому окремі пункти дорожньої карти варто сприймати саме як затверджені напрями та строки реформи, а не як правила, які вже сьогодні однаково діють у кожній школі.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — «Уряд оновив дорожню карту реформи НУШ до 2029 року»
- Верховна Рада України — розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”»
